Почекуха• 27 апреля в 14:03
Хто не має інвалідності, але не працює через стан здоров´я?
Чим хворієте, як до цього ставиться ваша сім´я, як плануєте своє подальше життя?
5
33
1
Не буває безвихідних ситуацій.Є спеціальні товариства,які допомагають влаштуватись,або здобути професію інвалідам
1
Суглоби болять, при мінімальних фізних навантаженнях тахікардія, при такому інвалідність не дають але й працювати я не можу швидко втомлююсь.
2
2
У мужа был инсульт год назад ,физически более менее нормально, а вот память ,внимание пострадали ,может уйти не закрыть квартиру ,ездил не на той маршрутке ,путает слова, постоянные головные боли и так далее
Инвалидность конечно же не положена ,работать не может ,не знаю что будет дальше .Сейчас только я работаю ,на троих одна зарплата
Инвалидность конечно же не положена ,работать не может ,не знаю что будет дальше .Сейчас только я работаю ,на троих одна зарплата
10
3
Інвалідності не маю, але не працюю. Хоча, цей факт мене страшенно гнітить. Ніяких важких хвороб не маю, просто генералізований тривожний розлад. На попередній роботі директорка довела мене до нервового зриву, я розрахувалась. Але наслідки вигрібаю ще й досі. Найменше хвилювання - і в мене вимикає пам´ять, мозок ніби твердішає, голова не варить, кидає в піт, ноги підкошуються. Навіть не знаю як цього позбутись і де знайти роботу без хвилювань.
Приймала АД довгий час, стан трохи вирівнявся, але сам лише думка про те, що знову трапиться така людина, як та директорка - і в мене паніка.
Чоловік бачив мій стан, тому на роботі не наполягає. Але я сама б хотіла працювати і не бути баластом. Або вмерти і не бути баластом. Друге мені навіть більше до вподоби, чесно кажучи.
Приймала АД довгий час, стан трохи вирівнявся, але сам лише думка про те, що знову трапиться така людина, як та директорка - і в мене паніка.
Чоловік бачив мій стан, тому на роботі не наполягає. Але я сама б хотіла працювати і не бути баластом. Або вмерти і не бути баластом. Друге мені навіть більше до вподоби, чесно кажучи.
7
2
1
Втомлююсь дуже і легко відволікаюсь. З підтверджених діагнозів - тривожно-депресивний розлад, диспраксія. І є ознаки СДВГ. Як жити далі, не знаю, але і працювати не готова. Багато років перепрацьовувала за маленькі гроші. Поки що вважається, що я ’ставлю дитину на ноги’ - вожу його до логопедів-психологів і ’вчуся’ на заочці. Дохід у чоловіка більше ніж достойний - це рятує.
Думаю, що саме час піти до психіатра і невролога, але все відкладаю.
Думаю, що саме час піти до психіатра і невролога, але все відкладаю.
4
1
В мене на роботі є інваліди.Є нечуючі,є з різними вадами на простих роботах.Є ті що за станом здоров´я перейшли на роботу з дому.Знаю що є в них спільнота.В когось через церкви західних конфесій,в когось через реабілітаційні центри.Вони самі якось їх знаходили через інтернет,через особисті зв´язки з такими самими інвалідами.
В нас був чоловік,з хворобою суглобів.Працював років 20,а це пройшов якесь навчання і працює з дому на комп´ютері.Багато грошей не заробляє,але він вдома і йому так легше.Вони там підтримують один одного.Якщо не помиляюсь,то це якийсь центр від церкви.У Вишневому здається.Біля Києва.
В нас був чоловік,з хворобою суглобів.Працював років 20,а це пройшов якесь навчання і працює з дому на комп´ютері.Багато грошей не заробляє,але він вдома і йому так легше.Вони там підтримують один одного.Якщо не помиляюсь,то це якийсь центр від церкви.У Вишневому здається.Біля Києва.
5
1
Подайте повторно на инвалидность, у него есть серьезные осложнения инсульта. Он не восстановился
6
Можливо Ваша мама звикла, що робота, це йти з дому на цілий день, тому не розуміє, що Ви працюєте? Моїй здавалось, що я нічого не роблю, коли працювала вдома.
2
Дуже схожа ситуація, але не працювати і бути дома мені дуже тяжко . Були діти малі мала чим займатись . Зараз шукаю щось нове в менш нервове . І ще головне не на повний день - бо дуже втомлююсь
Майже 53. Стажу мало, бо за молодості постійно були на заробітках з чоловіком. То заробляли на житло, то на ремонт у ньому, то на машину. Стажу років 14, мабуть. Пенсія не світить.
2
Я б теж хотіла щось на півдня. То було б ідеально. Але живу в провінції, дуже мало варіантів і для молоді, не те, що для підстаркуватої пані.
3
Да ,она не считает это работой. Хотя я хорошо зарабатываю. Я уже думаю где-то снять помещение и ходить туда с планшетом или ноутом. А маме говорить,что типа работаю где-то. Или даже там оставлять ноут.
1
Якщо 15 років, то це, здається, соціальна пенсія. Рік можна докупити. Дешевше оплатити податок за договором з ПФ в поточному часі, ніж пост іпктум купувати стаж. Мені 44, стаж якраз 15 років. Але я навіть морально не витримаю аж до пенсії, дійсно, постійно хочеться вже облишити цей світ.
1
Просто покажіть їй Ваші прибутки. Не обов´язково витрачати кошти на аренду приміщення лише щоб заспокоїти маму. Ще можна повісити табличку на двері в кімнату: ’Працюю. Не заходити!’ Але це якщо в квартирі немає кота, який буде годинами нявчати під зачиненими дверима.
2
Більш забила, там спочатку чекати й спостерігати, тоді потрібно було лягти в лікарню, відтягувала, тоді ковід, тоді теж не до того
Так я ее обеспечиваю полностью ,даже смогла отдельную квартиру купить ,которую мы здаем. И она всегда всем недовольна.
Мы и первый раз не подавали ,невропатолог считает ,что все нормально,не настолько плохо, хотя выписывает постоянно лекарства ,в феврале лежал в стационаре 12 дней,капельницы, уколы ,но лучше не стало . То что болит голова каждый день у человека ,врачи не считают что это проблема ,и можно работать.Когда случился инсульт, были месяц ужасные головные боли и этот первый месяц не спал почти
Мужу 45 лет ,сейчас в таком возрасте не хотят давать инвалидность, наверное только деньги платить за это а муж не хочет
Мужу 45 лет ,сейчас в таком возрасте не хотят давать инвалидность, наверное только деньги платить за это а муж не хочет
4
Плохо, что первично не подавали. Он же молодой, но нетрудоспособный. Как он может работать?? Подавайте. Неважно,как сейчас. У него есть диагноз и он не выдуман. Тем более, недавно лежал в стационаре, есть выписка. У него обе руки и ноги двигаются нормально?
Я працювала сама на себе і коригувала свій час самостійно . Це було великим +
А так є варіанти , просто по зп не дуже .
А так є варіанти , просто по зп не дуже .
1
Вы не представляете какой ад надо пройти,что бы дали в нашей стране инвалидность.у моего мужа врожденное заболевание,он с ним родился-с ним и умрет.Все детство пролежал в больницах.ему положено было с таким заболеванием дать инвалида детства.Родители его необразованные,малограмотные,не понимали что ему положена инвалидность.С большим трудом,пройдя все круги ада, получил инвалидность только в 54 года.
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу