Останні угоди з США викликають у мене не оптимізм, а гірке відчуття deja vu. З досвідом ще з 2014 -2019 років я добре пам´ятаю, як Україна стояла на ногах. Виробляла зброю, мала прибуткове дунайське пароплавство, зменшувала зовнішній борг, розвивала економіку. Мінімалка різко зросла, вище, ніж в Росії, і всі кричали, що мало.
Тоді допомога заходу була партнерством, а не підсаджуванням на голку.
Тепер - ми віддаємо половину доходу від надр, а у відповідь отримуємо "фонди відновлення". Надії нема. Є знання, що коли країна складає лапки і проситься на ручки, її природні ресурси навряд чи почнуть працювати на неї.
Як ви ставитеся до нової угоди між Україною та США щодо природних ресурсів?
Тоді допомога заходу була партнерством, а не підсаджуванням на голку.
Тепер - ми віддаємо половину доходу від надр, а у відповідь отримуємо "фонди відновлення". Надії нема. Є знання, що коли країна складає лапки і проситься на ручки, її природні ресурси навряд чи почнуть працювати на неї.
Як ви ставитеся до нової угоди між Україною та США щодо природних ресурсів?
Результат:
вже голосів:
69
34 (49.28%)
Негативно - виглядає як втрата
19 (27.54%)
Нейтрально - час покаже, аби н
9 (13.04%)
Досвід забороняє радіти переда
7 (10.14%)
Позитивно - це допоможе віднов
1
11
Знаєте, що насправді викликає дежавю?
Не нові угоди з США, а ось такі ’ностальгічні’ дописи про 2014–2019 роки. Тоді, коли ми «стояли на ногах», як ви пишете, насправді:
– Крим уже був анексований.
– Частина Донбасу – окупована.
– Армія – без дронів, без броні, без логістики, зате з «реформованим» Міноборони.
– «Міцна економіка» – це коли Нацбанк зупиняв паніку, а борги реструктуризували, щоб уникнути дефолту.
– Мінімалку підняли? Так. Але при девальвації гривні це виглядало радше як паперова компенсація, ніж реальний ріст доходів.
Тепер про нові угоди.
Ніхто нічого «не віддає». Йдеться про УРП – угоди про розподіл продукції, які діють у більшості цивілізованих країн. Україна не має ані грошей, ані технологій самотужки добувати свої ресурси ефективно. Ми або залучаємо інвестиції, або залишаємо надра лежати в землі «на потомкам». А потомки нас не зрозуміють.
Фонди відновлення – це не «голка», це наша можливість вижити після масштабного вторгнення. Давайте чесно: без підтримки партнерів Україна вже була б розділена між російськими «губернаторами». І замість форумів тут би вже були відділи ’Роскомнадзора’.
Тому питання не в тому, що ми «віддаємо».
Питання в тому, чи готові ми грати в довгу. Чи готові ми вижити, піднятися, і мати шанс на реальну незалежність. А не красиву бідність з міфами про «кращі роки».
Не нові угоди з США, а ось такі ’ностальгічні’ дописи про 2014–2019 роки. Тоді, коли ми «стояли на ногах», як ви пишете, насправді:
– Крим уже був анексований.
– Частина Донбасу – окупована.
– Армія – без дронів, без броні, без логістики, зате з «реформованим» Міноборони.
– «Міцна економіка» – це коли Нацбанк зупиняв паніку, а борги реструктуризували, щоб уникнути дефолту.
– Мінімалку підняли? Так. Але при девальвації гривні це виглядало радше як паперова компенсація, ніж реальний ріст доходів.
Тепер про нові угоди.
Ніхто нічого «не віддає». Йдеться про УРП – угоди про розподіл продукції, які діють у більшості цивілізованих країн. Україна не має ані грошей, ані технологій самотужки добувати свої ресурси ефективно. Ми або залучаємо інвестиції, або залишаємо надра лежати в землі «на потомкам». А потомки нас не зрозуміють.
Фонди відновлення – це не «голка», це наша можливість вижити після масштабного вторгнення. Давайте чесно: без підтримки партнерів Україна вже була б розділена між російськими «губернаторами». І замість форумів тут би вже були відділи ’Роскомнадзора’.
Тому питання не в тому, що ми «віддаємо».
Питання в тому, чи готові ми грати в довгу. Чи готові ми вижити, піднятися, і мати шанс на реальну незалежність. А не красиву бідність з міфами про «кращі роки».
7
2
14
2
SantaMonika• 02 мая в 22:35
Почитайте про угоду рідкоземельних між Трампом і Афганістаном в 2017 і трохи стане зрозуміліше. Угода передбачала участь американських компаній у видобутку мінералів, що мало сприяти економічному розвитку Афганістану та створенню робочих місць. А сталося не як гадалося
1
6
2
Ответ дляbegovelik
Знаєте, що насправді викликає дежавю?
Не нові угоди з США, а ось такі ’ностальгічні’ дописи про 2014–2019 роки. Тоді, коли ми «стояли на ногах», як ви пишете, насправді:
– Крим уже був анексований.
– Частина Донбасу – окупована.
– Армія – без дронів, без броні, без логістики, зате з «реформованим» Міноборони.
– «Міцна економіка» – це коли Нацбанк зупиняв паніку, а борги реструктуризували, щоб уникнути дефолту.
– Мінімалку підняли? Так. Але при девальвації гривні це виглядало радше як паперова компенсація, ніж реальний ріст доходів.
Тепер про нові угоди.
Ніхто нічого «не віддає». Йдеться про УРП – угоди про розподіл продукції, які діють у більшості цивілізованих країн. Україна не має ані грошей, ані технологій самотужки добувати свої ресурси ефективно. Ми або залучаємо інвестиції, або залишаємо надра лежати в землі «на потомкам». А потомки нас не зрозуміють.
Фонди відновлення – це не «голка», це наша можливість вижити після масштабного вторгнення. Давайте чесно: без підтримки партнерів Україна вже була б розділена між російськими «губернаторами». І замість форумів тут би вже були відділи ’Роскомнадзора’.
Тому питання не в тому, що ми «віддаємо».
Питання в тому, чи готові ми грати в довгу. Чи готові ми вижити, піднятися, і мати шанс на реальну незалежність. А не красиву бідність з міфами про «кращі роки».
Не нові угоди з США, а ось такі ’ностальгічні’ дописи про 2014–2019 роки. Тоді, коли ми «стояли на ногах», як ви пишете, насправді:
– Крим уже був анексований.
– Частина Донбасу – окупована.
– Армія – без дронів, без броні, без логістики, зате з «реформованим» Міноборони.
– «Міцна економіка» – це коли Нацбанк зупиняв паніку, а борги реструктуризували, щоб уникнути дефолту.
– Мінімалку підняли? Так. Але при девальвації гривні це виглядало радше як паперова компенсація, ніж реальний ріст доходів.
Тепер про нові угоди.
Ніхто нічого «не віддає». Йдеться про УРП – угоди про розподіл продукції, які діють у більшості цивілізованих країн. Україна не має ані грошей, ані технологій самотужки добувати свої ресурси ефективно. Ми або залучаємо інвестиції, або залишаємо надра лежати в землі «на потомкам». А потомки нас не зрозуміють.
Фонди відновлення – це не «голка», це наша можливість вижити після масштабного вторгнення. Давайте чесно: без підтримки партнерів Україна вже була б розділена між російськими «губернаторами». І замість форумів тут би вже були відділи ’Роскомнадзора’.
Тому питання не в тому, що ми «віддаємо».
Питання в тому, чи готові ми грати в довгу. Чи готові ми вижити, піднятися, і мати шанс на реальну незалежність. А не красиву бідність з міфами про «кращі роки».
Як добре, що зараз все не так, а потужність , як і мінімалка з пенсією, зростає день за днем
7
1
1
Nathalie27• 02 мая в 22:38
Не памʼятаю часів, коли український народ отримував хоч якусь вигоду від власних ресурсів
16
Ответ дляSantaMonika
Почитайте про угоду рідкоземельних між Трампом і Афганістаном в 2017 і трохи стане зрозуміліше. Угода передбачала участь американських компаній у видобутку мінералів, що мало сприяти економічному розвитку Афганістану та створенню робочих місць. А сталося не як гадалося
Зараз нам напишуть, що ми зраду розганяємо....
А що, там була аналогічна угода? В Афганістані там ну дуже багато покладів дорогоцінних каменів
А що, там була аналогічна угода? В Афганістані там ну дуже багато покладів дорогоцінних каменів
3
3
1
Ответ дляgaga-48ba
Як добре, що зараз все не так, а потужність , як і мінімалка з пенсією, зростає день за днем
Як добре, що ви вмієте бачити позитив — це рідкісне вміння. Але давайте без ілюзій.
Так, потужність зростає. Але за яку ціну? Мінімалка росте — на фоні інфляції й виїзду мільйонів працездатних. Пенсії індексують — але дефіцит Пенсійного фонду покривається з держбюджету, який живе за рахунок партнерів.
Зеленського критикувати треба — за кадрові рішення, за провали в комунікації, за занадто театралізовану політику. Але не з позиції ’а от раніше було краще’. Бо раніше не було ні HIMARS, ні F-16, ні системи е-військкоматів, ні сотень тисяч мотивованих ветеранів.
В реальності сьогодні — і ризики більші, і ставки вищі. І якраз тому ми маємо не тішитися мінімалкою, а думати про те, як не залишити після себе зруйновану державу з красивими постами в минулому часі.
Так, потужність зростає. Але за яку ціну? Мінімалка росте — на фоні інфляції й виїзду мільйонів працездатних. Пенсії індексують — але дефіцит Пенсійного фонду покривається з держбюджету, який живе за рахунок партнерів.
Зеленського критикувати треба — за кадрові рішення, за провали в комунікації, за занадто театралізовану політику. Але не з позиції ’а от раніше було краще’. Бо раніше не було ні HIMARS, ні F-16, ні системи е-військкоматів, ні сотень тисяч мотивованих ветеранів.
В реальності сьогодні — і ризики більші, і ставки вищі. І якраз тому ми маємо не тішитися мінімалкою, а думати про те, як не залишити після себе зруйновану державу з красивими постами в минулому часі.
3
2
SantaMonika• 02 мая в 22:41
Ответ дляТвоя сусідка
Зараз нам напишуть, що ми зраду розганяємо....
А що, там була аналогічна угода? В Афганістані там ну дуже багато покладів дорогоцінних каменів
А що, там була аналогічна угода? В Афганістані там ну дуже багато покладів дорогоцінних каменів
Була в 2017 році. Аналогічна
1
Ответ дляNathalie27
Не памʼятаю часів, коли український народ отримував хоч якусь вигоду від власних ресурсів
Вірю, багато хто і тих фактів, які в дописі, не пам´ятають.
І коли почалася війна, не пам´ятають.
Вони й не пам´ятають, що голодоморів було три. А не один. Ну це просто як приклад, що українці взагалі багато чого не пам´ятають
І коли почалася війна, не пам´ятають.
Вони й не пам´ятають, що голодоморів було три. А не один. Ну це просто як приклад, що українці взагалі багато чого не пам´ятають
5
3
Ответ дляNathalie27
Не памʼятаю часів, коли український народ отримував хоч якусь вигоду від власних ресурсів
І правильно не памʼятаєте — бо український народ ніколи не отримував реального зиску від власних надр.
Усе — вугілля, газ, нафта, залізна руда, титанові поклади, бурштин — роками були приватною годівницею олігархів і їхніх політичних дахів.
Бурштин? Згадати хоча б скандал з депутатом Розенблатом (Європейська Солідарність), який торгував дозволами і “вирішував питання” — в обмін на хабарі. А ландшафти Житомирщини й Волині після ’бурштинових схем’ — це екологічна катастрофа, за яку ще десятиліттями будемо платити.
Те саме з шахтами: десятиліттями грабувалися, гроші “освоювалися”, а зарплати шахтарів — затримувалися по кілька місяців. Рента? Податки? Відходили в кишені прокладок і офшорів. Ніякого прозорого обліку.
Тому краще вже нова система з міжнародними партнерами, угодами про розподіл продукції, аудитами й вимогами до екології — ніж повернення до старої схеми, де “народ” — це лише слово у виборчій листівці.
Усе — вугілля, газ, нафта, залізна руда, титанові поклади, бурштин — роками були приватною годівницею олігархів і їхніх політичних дахів.
Бурштин? Згадати хоча б скандал з депутатом Розенблатом (Європейська Солідарність), який торгував дозволами і “вирішував питання” — в обмін на хабарі. А ландшафти Житомирщини й Волині після ’бурштинових схем’ — це екологічна катастрофа, за яку ще десятиліттями будемо платити.
Те саме з шахтами: десятиліттями грабувалися, гроші “освоювалися”, а зарплати шахтарів — затримувалися по кілька місяців. Рента? Податки? Відходили в кишені прокладок і офшорів. Ніякого прозорого обліку.
Тому краще вже нова система з міжнародними партнерами, угодами про розподіл продукції, аудитами й вимогами до екології — ніж повернення до старої схеми, де “народ” — це лише слово у виборчій листівці.
3
2
Ответ дляТвоя сусідка
Вірю, багато хто і тих фактів, які в дописі, не пам´ятають.
І коли почалася війна, не пам´ятають.
Вони й не пам´ятають, що голодоморів було три. А не один. Ну це просто як приклад, що українці взагалі багато чого не пам´ятають
І коли почалася війна, не пам´ятають.
Вони й не пам´ятають, що голодоморів було три. А не один. Ну це просто як приклад, що українці взагалі багато чого не пам´ятають
а яка вигода була від ресурсів?без тролінгу..ну про пенсії шахтарів на донбасі та зп на копанках трохи маю уявлення, а взагалі?
2
1
Nathalie27• 02 мая в 22:44
Ответ дляТвоя сусідка
Вірю, багато хто і тих фактів, які в дописі, не пам´ятають.
І коли почалася війна, не пам´ятають.
Вони й не пам´ятають, що голодоморів було три. А не один. Ну це просто як приклад, що українці взагалі багато чого не пам´ятають
І коли почалася війна, не пам´ятають.
Вони й не пам´ятають, що голодоморів було три. А не один. Ну це просто як приклад, що українці взагалі багато чого не пам´ятають
Так ці часи все таки були?
Ответ дляgaga-48ba
’Бо раніше не було ні HIMARS, ні F-16, ні системи е-військкоматів, ні сотень тисяч мотивованих ветеранів’-слава яйцесяйному, разом до перемоги
Були стугна, верба, корсар, Оплот, нові моделі мінометів, 2/3 звільнено. Пам´ятаєте?
3
1
Ответ дляbegovelik
І правильно не памʼятаєте — бо український народ ніколи не отримував реального зиску від власних надр.
Усе — вугілля, газ, нафта, залізна руда, титанові поклади, бурштин — роками були приватною годівницею олігархів і їхніх політичних дахів.
Бурштин? Згадати хоча б скандал з депутатом Розенблатом (Європейська Солідарність), який торгував дозволами і “вирішував питання” — в обмін на хабарі. А ландшафти Житомирщини й Волині після ’бурштинових схем’ — це екологічна катастрофа, за яку ще десятиліттями будемо платити.
Те саме з шахтами: десятиліттями грабувалися, гроші “освоювалися”, а зарплати шахтарів — затримувалися по кілька місяців. Рента? Податки? Відходили в кишені прокладок і офшорів. Ніякого прозорого обліку.
Тому краще вже нова система з міжнародними партнерами, угодами про розподіл продукції, аудитами й вимогами до екології — ніж повернення до старої схеми, де “народ” — це лише слово у виборчій листівці.
Усе — вугілля, газ, нафта, залізна руда, титанові поклади, бурштин — роками були приватною годівницею олігархів і їхніх політичних дахів.
Бурштин? Згадати хоча б скандал з депутатом Розенблатом (Європейська Солідарність), який торгував дозволами і “вирішував питання” — в обмін на хабарі. А ландшафти Житомирщини й Волині після ’бурштинових схем’ — це екологічна катастрофа, за яку ще десятиліттями будемо платити.
Те саме з шахтами: десятиліттями грабувалися, гроші “освоювалися”, а зарплати шахтарів — затримувалися по кілька місяців. Рента? Податки? Відходили в кишені прокладок і офшорів. Ніякого прозорого обліку.
Тому краще вже нова система з міжнародними партнерами, угодами про розподіл продукції, аудитами й вимогами до екології — ніж повернення до старої схеми, де “народ” — це лише слово у виборчій листівці.
От якраз тоді було тривалий час постійно новини, відео про затриманих торговців бурштину
Не пам´ятаєте?
Не пам´ятаєте?
1
1
Aksinia 111• 02 мая в 22:46
’природні ресурси навряд чи почнуть працювати ’
Много Вы прибыли от природных ресурсов получили с 2014 по 2019 ?
Много Вы прибыли от природных ресурсов получили с 2014 по 2019 ?
5
Ответ дляgaga-48ba
а яка вигода була від ресурсів?без тролінгу..ну про пенсії шахтарів на донбасі та зп на копанках трохи маю уявлення, а взагалі?
От якраз пенсії тоді індексувалися взагалі всім набагато частіше. Особисто пам´ятаю.
2
1
Aksinia 111• 02 мая в 22:48
Ответ дляgaga-48ba
а чого ви не берете період з 1991 року?
Тем более. Кучма всё пораздовал в частные руки .
5
1
Ответ дляgaga-48ba
та я то так, а ще клістрони, без яких ппо було мертве..то я для одоноклітиннх транслювала
Одноклітинні в 2022 писали що мобілізовані нічого не купують. В армії все видають
3
Aksinia 111• 02 мая в 22:49
Ответ дляgaga-48ba
ну і чого ж ви транслюєте 14-19? риторичне питання, звісно
Автор рассказывает про именно эти ’прекрасные года’. Понятно, чьо исключетельно для хвалебных од Пороху.
1
4
Ответ дляAksinia 111
Тем более. Кучма всё пораздовал в частные руки .
А не треба було Кучму обирати
3
Aksinia 111• 02 мая в 22:51
Ответ дляТвоя сусідка
А не треба було Кучму обирати
Как обычно )) мало выбрать, никто не возмущался , всех всё устраивало. Про надра никто и не .задумывался на протяжении 30 лет, а сейчас именно в связи с угодой , все резко вспомнили)))
3
дякую аж підскакую• 02 мая в 22:53
Ответ дляbegovelik
Знаєте, що насправді викликає дежавю?
Не нові угоди з США, а ось такі ’ностальгічні’ дописи про 2014–2019 роки. Тоді, коли ми «стояли на ногах», як ви пишете, насправді:
– Крим уже був анексований.
– Частина Донбасу – окупована.
– Армія – без дронів, без броні, без логістики, зате з «реформованим» Міноборони.
– «Міцна економіка» – це коли Нацбанк зупиняв паніку, а борги реструктуризували, щоб уникнути дефолту.
– Мінімалку підняли? Так. Але при девальвації гривні це виглядало радше як паперова компенсація, ніж реальний ріст доходів.
Тепер про нові угоди.
Ніхто нічого «не віддає». Йдеться про УРП – угоди про розподіл продукції, які діють у більшості цивілізованих країн. Україна не має ані грошей, ані технологій самотужки добувати свої ресурси ефективно. Ми або залучаємо інвестиції, або залишаємо надра лежати в землі «на потомкам». А потомки нас не зрозуміють.
Фонди відновлення – це не «голка», це наша можливість вижити після масштабного вторгнення. Давайте чесно: без підтримки партнерів Україна вже була б розділена між російськими «губернаторами». І замість форумів тут би вже були відділи ’Роскомнадзора’.
Тому питання не в тому, що ми «віддаємо».
Питання в тому, чи готові ми грати в довгу. Чи готові ми вижити, піднятися, і мати шанс на реальну незалежність. А не красиву бідність з міфами про «кращі роки».
Не нові угоди з США, а ось такі ’ностальгічні’ дописи про 2014–2019 роки. Тоді, коли ми «стояли на ногах», як ви пишете, насправді:
– Крим уже був анексований.
– Частина Донбасу – окупована.
– Армія – без дронів, без броні, без логістики, зате з «реформованим» Міноборони.
– «Міцна економіка» – це коли Нацбанк зупиняв паніку, а борги реструктуризували, щоб уникнути дефолту.
– Мінімалку підняли? Так. Але при девальвації гривні це виглядало радше як паперова компенсація, ніж реальний ріст доходів.
Тепер про нові угоди.
Ніхто нічого «не віддає». Йдеться про УРП – угоди про розподіл продукції, які діють у більшості цивілізованих країн. Україна не має ані грошей, ані технологій самотужки добувати свої ресурси ефективно. Ми або залучаємо інвестиції, або залишаємо надра лежати в землі «на потомкам». А потомки нас не зрозуміють.
Фонди відновлення – це не «голка», це наша можливість вижити після масштабного вторгнення. Давайте чесно: без підтримки партнерів Україна вже була б розділена між російськими «губернаторами». І замість форумів тут би вже були відділи ’Роскомнадзора’.
Тому питання не в тому, що ми «віддаємо».
Питання в тому, чи готові ми грати в довгу. Чи готові ми вижити, піднятися, і мати шанс на реальну незалежність. А не красиву бідність з міфами про «кращі роки».
Впервые согласна с вами
1
дякую аж підскакую• 02 мая в 22:54
Ответ дляNathalie27
Не памʼятаю часів, коли український народ отримував хоч якусь вигоду від власних ресурсів
В фантазиях самих украинцев, ну и понятное дело за часів попередників 😉
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу