Чувствую ужасную вину перед новорожденным ребёнком.УЗИ не показывало это

а как это случилось в 2 года? недосмотр родителей?

Слухайте, це нормально, що ви плачете з цього приводу, цілком зрозуміло, але поплачте і радійте, йдіть перецілуйте всі пальчики, і не тільки, обійміть і будьте всі разом щасливі. Є діти з пащами вовчими і губами заячими, це набагато гірше патології. Хай росте щаслива!

Пусть отсутствие пальчика будет самой большой проблемой в ее жизни . Главное чтоб она была здоровенькая

Это мелочи, не зацикливайтесь.
Пусть растет здоровенькая!

то в чому ваша провина?

Автор, в малечі зараз 4й триместр. Час, коли потрібна мамина любов, спокій і радощі. Не забирайте це в малечі через гіпотетичні проблеми в нескорому майбутньому.
Вашій дівчинці, як і любій дитині, необхідне абсолютне прийняття. Тоді вона виросте впевненою в собі, і не буде вважати жодні свої особливості вадами. І ніхто не зможе похитнути цю впевненість.

В мене в школі в однокласника на одній руці не було фаланг, не сформувались, можливо через Чорнобиль. Ніхто не глузував через це. Та й він не комплексував, і думаю це задало норм тон для оточуючих.
Видихайте, і дайте нарешті собі дозвіл порадіти довгоочікуваній донечці!

Автор с дочкой будет все отлично, если вы и ваши близкие, не будут делать из этого трагедию , все зависит только от вас!

Вище поверхом живе дівчина 17 років, у неї відсутня кисть правої руки, лише невеликий нарість розміром полонини фаланги. Я не знаю як у неї пройшло саме дитинство, але зараз вона самодостатня дівчина, без жодних комплексів, в неї велике коло спілкування і повно друзів. Бажаю вашій дівчинці сприймати цю особливість не як недолік

До 3 лет у меня было 12 переломов ( ну судя по моей мед.карте) В какой то момент, врачи предположили врождённую хрупкость костей. Но если быть честной, я была мега активным ребёнком. За такими детьми нужен глаз и глаз. Уже находясь в больнице ( отправление медикаментам), я упала с подоконника и сломала ключицу.
А когда выписали на руке гипс, мама тормознула поговорить с соседкой. Я полезла на горку и не удержалась. Головой вниз, потеря сознания и закрытый перелом черепа. И снова больница.. Рука была повторно сломана, через 3 часа после снятия гипса.
А палец был сломан так. Мама мыла пол, поставила кресло на диван. А там такие ручки у кресла, тяжёлые витые, неровные. Я залезла и начала качаться. Падаю первая, руки растопырила, палец ломаю, сверху кресло с этими ручками.
Ну и, что имеем, то имеем..
Нет, я не виню родителей. Они много работали, я младшая в семье, за мной смотрели все, и старшие братья и соседи, и няня.. Которая однажды сказала * Этот ребёнок точно на сене, был сделан *

О, як вірно було підібране слово «недалекість», як торкнуло. То ви ще й ракети, які сипляться на голову рідному чоловікові, оплачуєте? я на вас поскаржусь за образи і в темі надалі ваших коментарів не побачу, тому не старайтесь більше, а краще випорскніть свою отруту на улюблених раша-блогерів, більше толку буде. Всього бажаного дзеркально вам!