всегдаДаДа• 12 мая 2025
Мне 45 лет и мама пытается контролировать мою жизнь. У кого так же?
Кроме того, что мы общаемся каждый день по телефону и несколько раз в неделю лично, постоянно пишет мне в Вайбере:
почему ты не спала в час ночи?
что одел мой сын на улицу, почему он пошёл без куртки?
когда он пошёл гулять, когда пришёл?
И так каждый день десятки вопросов, как дпрос. Ну ладно, можно принять за обращение, но она же меня критикует и поучает. Это меня ужасно злит. Я говорила неоднократно, что мне такие разговоры/ отчёты о каждом дне не нравятся, и что со своим ребенком я сама решаю что и как делать.
почему ты не спала в час ночи?
что одел мой сын на улицу, почему он пошёл без куртки?
когда он пошёл гулять, когда пришёл?
И так каждый день десятки вопросов, как дпрос. Ну ладно, можно принять за обращение, но она же меня критикует и поучает. Это меня ужасно злит. Я говорила неоднократно, что мне такие разговоры/ отчёты о каждом дне не нравятся, и что со своим ребенком я сама решаю что и как делать.
показать весь текст
4
4
10
123
0
Ответ дляДякую_аж_підскакую
Їх не контролювали їх батьки, то цього не відчуває на своїй шкурі...Раніше раз в місяць позвонив або написав лист і усьооо.а тут маєш відчитатись скільки срати ходив! Вибачте, але понесло 
Мою мать ещё как контролировали. Бабушка умерла в 95, матери был 71
3
Розумію, вас, автор. В мене може на так часто був зізвон, але кожен раз якщо більше 2-3 днів тиша, то потім ці дебільні питання ’чого не телефонуєш? що мама вже не потрібна?’, потім перепитає чим кожен з моєї родини займається, що нового і тому подібне, включно з непроханими порадами. Це типу контроль ситуації. Потім доклад про свої справи, фотки котів-собак, квітів. Потім скарги на батю, який же він засранець і скотина. І так кожен раз.
Одного разу я не витримала, і ми розісрались на 2 роки. Була тиша, спокій, я звернулась до психіатра, пила антидепресанти. Привела мєнталочку в порядок більш-менш. І вона знов з´явилась з вибаченнями. Все ок було майже рік, з нюансами, але вона трималась як могла. І от місяць тому мене знов бомбануло на її пораду ’нє говоріть так’. От зараз знов відпочинок, не знаю на скільки. Чесно кажучи, я розумію, що її нічого не змінить, людина завжди думає, що вона права. А тоді коли вона вибачалась, вона і не знала за що, просто щоб знов розпочати свою токсичну діяльність. Мені 43, мамі 64
Одного разу я не витримала, і ми розісрались на 2 роки. Була тиша, спокій, я звернулась до психіатра, пила антидепресанти. Привела мєнталочку в порядок більш-менш. І вона знов з´явилась з вибаченнями. Все ок було майже рік, з нюансами, але вона трималась як могла. І от місяць тому мене знов бомбануло на її пораду ’нє говоріть так’. От зараз знов відпочинок, не знаю на скільки. Чесно кажучи, я розумію, що її нічого не змінить, людина завжди думає, що вона права. А тоді коли вона вибачалась, вона і не знала за що, просто щоб знов розпочати свою токсичну діяльність. Мені 43, мамі 64
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу