Дочь забыла о ДР папы, должна ли я напомнить?

До чого тут ваша історія, якщо вона протилежна історії автора?
Ваш тато спілкувався з донькою, мав бажання і час на це.
Ви переплутали тепле з мʼяким.
А нагадувати про ДН батька, якому ти непотрібна, це максимально погано з усіх сторін. Донька може б вже і забула про батька і жила б своє спокійне життя, але ж ні. Донці забути батька неможна, забути доньку може тільки папка.
Який урок має винести дитина, у який *чудовий* батько, але якому вона не потрібна? І донька зробить висновки: «Проблема в мені! Батько ж класний»
Почуття провини нереальне
Далі — вчитися бути терпілою. Треба терпіти таке відношення до себе. «Батька» треба вітати, «батьку» треба допомагати. І не важливо, що тебе не тільки не вітають, але і не забезпечують твої базові потреби в житті, хоча мають це робити по закону. І це саме «батько» винен дитині! А ніяк не навпаки
Можливо, ці порадниці із радянського простору, де все життя було під лозунгом «терпи», але ж ті часи минули. Час вчитися думати і приймати рішення самостійно, а не «як партія каже»

Видимо, для вас это больная тема. Сочувствую.
Больше не вижу смысла реагировать на ваши уничижительные комментарии. Удачи.