Почему здесь всех так раздражает,когда кто-то делится своими успехами заграницей

Звісно не гнав
Просто почали сво і кидаються метеликами а не ракетами

Вам водили ?

Купувала у Німеччині і Шотландії. Без проблем

Ви явно не розумієте прочитане. Або робите вигляд, що не розумієте.
Ще раз: якщо біженцям за кордоном з одним рюкзаком так легко, звідки теми про складнощі у впо в межах України? За логікою Порадниці, у впо взагалі жодних проблем і складнощів, як і у біженців. Чи ’то другоє’?

Я думаю ви праві
Бо якщо виїхавші такі зайняті тяжким життям закордоном, а ті хто залишилися, очевидно зайняті своїм життям в Україні, то часу обговорювати як хто і де влаштувався, певно не стане

Біле пальто не тисне? А бельгієць не справився з такою задачею, уявляєте? І один працівник вокзалу теж, кликав іншого. Ото ’тупі’, треба було вас покликати....

У меня нет в этом необходимости, но беженцы действительно оказались неблагодарными, вы тому подтверждение

У вас дивні висновки)

Я через моб додатки. Нашо мені ці допотопні методи

Я помню, что не могла долго выехать из оккупации, переписывалась с подругой, она постоянно выискивала информацию из разных групп и жила в разных отелях, пока программы не заканчивались, слала фото и видео. Вот наша с ней переписка в мае 22. Таких программ было уйма.

В Бельгії ще й досі існують квитки на 10 поїздок, де кожну поїздку ти вписуєш ручкою з датою та часом поїздки. Ото бельгійці ’дурні’, нема на них Порадниці повчити як їм треба жити.

Так это в любом случае ваш выбор. Вас не заставляли ехать, например, в Германию или Польшу. Можно было и на ЗУ ехать, там язык понятен. Никого насильно не гнали и не вывозили.

Тут мимо, я в Германии. И не ною, и не жалуюсь, и не говорю как сложно. Да, непросто. Но это был мой выбор и только я несу за него ответственность.

Ви шо прикалуєтесь? Там не компостують квитки?

Ви таки не розумієте різницю між початком березня і 28 травня?...На початку березня 2022 не шукали ніяких курортів, готелів і т.д. Люди тікали в чому були від війни, розумієте? Ніяких готелів тоді н було і близько.
П С. Вас я так розумію бажання подруги пожити на шарка в готелі не дивує, ви ще й нахввляєте її. Ось воно - лицемірство Порадниці) Коли людина тікає від війни - вона ’потрапляє на все готове, її за руку водять ’(насправді ніт). А коли людина їде безоплатно в готелі то -’молодець’ і ’скільки грошей витратила’?... В березні 2022 не було оцих ’туристів’ як ваша подруга. Вони потягнулися десь з червня 2022 і нічого крім огиди не викликали.

Я всё прекрасно понимаю. Меня вообще не волнует легко ли им там за кордоном или нет. Их приютили, дали всё, что могут дать и даже больше, значит нужно воспользоваться этим шансом. Но никто и не обещал, что будет легко. Тем более, что в любой момент ты можешь вернуться.

Там є різні типи квитків. Це ви прикалуєтесь, коли думаєте, що скрізь так, як ви звикли. І як легко умовній тьоті Галі з села на Дніпропетровщині розібратися з покупкою квитка, не володіючи ні мовою, ні знаннями що такі квитки взагалі існують, не кажучи про зональність проїзду на громадському транспорті....

Там же надо было всё за свои, бесплатного ничего не было👍

Я не знаю як там в Бельгії, але в Німеччині, ні в Шотландії такого немає і дуже легко з усім розібратись. Перекладач у поміч

Ну, у автора досягнення так собі, може, тому.
Бо 3 роки то довгий час, багато хто встигає набагато більше.

Ну вот такое у нас государство хреновое

Ага, можна ще Україну у приклад наводити контролеру, вимагаючи, щоб все було так, як звикли ви

Ну как же, вы тут первый день? Все кто выехал - ’предатели, уехали, чтобы переждать тяжелые времена . Не работают, тупо получают пособие’ ,даже если работают, это ведь не доказать никак. И всем пофик, что ты из прифронтового города (там же тоже живут или выживают как-то). И тут - оп-ля! Этот предатель еще и достиг чего-то! Сумел(а) несмотря ни на что. Ну как тут не расстроится, не плюнуть ядом, это же так по-нашему.

Вот вы понимаете ж, что это другая страна, которой те беженцы и не нужны были разу, но с другой стороны хотите легкости и понимания. Каждый сам за себя всегда. А смотря на поведение украинцев в той же Германии, немцы вообще в шоке

На початку березня 2022 я не могла знайти житло, дешевше за 1 тис у.о. на західній
Шукали Львівську область, любий райцентр, але щоб з інтернетом, щоб працювати дистанційно. На той час це була вся моя зпл. За що я мала жити, після сплати такої оренди? І це було житло класу ’бабуся стайл’. Карпати і готелі коштували дорожче) Хто міг собі дозволити таке житло?

Вы говорите, да не заговаривайсь. Кому это легче? Когда идешь по городу и не знаешь, свалится на голову что то или нет, особенно когда сначала прилет, потом тревога. Вчера молодая женщина погибла Или легче людям из населенных пунктов, где идет эвакуация? Пенсионерам, инвалидам оттуда вы билет за границу оплатите, встретите на границе, проводите, как минимум в лагерь для беженцев? В той теме писали, что вы тролль, видимо так и есть.

Ви знаєте у мене жодних претензій до приймаючих країн, правда. Я буду вдячна все життя іноземцям, які щиро допомагали українцям. Бо у той час як посадовці просто не знали що з нами робить, місцеві згуртувалися і намагалися допомогти хто чим міг. Це такий контраст порівняно з Порадницею.
Мене просто дивує як Порадниці сприймають біженство як курорт і ’на все готове’. Може у когось так і було, але це явно не ті, хто поїхав у самому початку. І ви просто не уявляєте через що пройшли ті люди, у кожного своє персональне пекло. Тому заздрити там зовсім нічому. Зараз у них почалося потроху налагоджуватися життя, але ж які то були три роки.... І ви не знаєте через що ті люди пройшли і скільки з них сидять на антидепресантами і ходять до психолога та психіатра. Напевно від солодкого життя... Мені шкода людей передпенсійного віку, вони ні в Україні не потрібні, ні за кордоном. Їм супер важко адаптуватися. Найлегше молоді без дітей та тим, хто виїхав сім´ями. Хто сам з дітьми, то не мед. Але це труднощі тимчасові. Три, п´ять років пекла і потім все налагодиться)

Але система зараз всюди майже однакова. Що у Польщі, що у Німеччині, що в Україні. У Шотландії різниться, квиток купуєш у водія або онлайн. Це як схожий інтерфейс і купуючи новий телефон ти вже інтуїтивно здогадуєшся що і як має бути.

Они жили в летних отелях Болгарии до конца мая, потому, что начинался «сезон», а потом их переселяли в зимние курорты Болгарии, либо , как она переезжали ещё куда то. Хочется вам или нет, но это действительно было (поэтому и привела фото для неверующих), но брали ж туда не всех, а с оккупированных территорий или из Мариуполя. Все ж из разных городов бежали от войны.
На счет «на шарика» я вам отвечу, вы не были в оккупации и не знаете, каково это раздобыть хоть где то продуктов, хоть каких либо, цены «договорные», лекарства продаются с багажников машин, супермаркетов и акций (как тут писали о зоне комфорта , нет), когда разграблены банкоматы, когда ты не можешь расплатится картой, а чтоб обналичить деньги (ограниченную сумму) нужно простоять целый день в очереди и не факт, что на тебе деньги не закончатся.
О цене выезда я вообще молчу, сумма с человека доходила и до 10 тыс (в поле можно было прожить и неделю), а можно было и не доехать… По разному было…
Поэтому трудности с покупкой билета на трамвай за кордоном мне кажется не такой уж и глобальной.

«Лицемірство порадниці»? Не смешите, в Германию все рванули только из-за любви к стране? Или туда, где социал и пособия побольше?
А на счёт «через що вони пройшли за кордоном» могу вам написать через что мы прошли живя в оккупации, если будет интересно, спрашивайте
А по теме, я очень рада за тех, у кого всё удачно сложилось за границей, люди к этому шли и боролись с трудностями. Чего ныть? Легко не будет, но они молодцы