Кто работает в Германии, как складывается общение?

Question

Мэри Попкинс• Изменено 06 июля 2025

Кто работает в Германии, как складывается общение?

Девушки, кто работает в немецких коллективах..
Как складывается общение с коллегами? Если, конечно, складывается.
Какие особенности, что вас расстроило или порадовало?
Я работаю, трудно вывожу, если честно.

показать весь текст

1

2

140 0

Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Тема закрыта

Answer 1 · 2025-07-06T20:54:40+02:00

Ответ дляКапуста Маша

Ото і я так себе відчуваю. Але без цього ніяк-треба бути в середовищі щоб підтягнути мову. Бо маю також В2 але з німцями постійно лепечу іноді такий брєд.
Недавно мене знайомили з одною колегою, вона мені каже «дуже приємно познайомитися» а я їй «данке» тупо всі слова крім данке вилетіли з голови. Оой, ну терпіння нам і їм🤣

не в мові діло, вона в мене вільна, в Києві в німецькій компанії процювала
снобізм німецький, і я чудово розумію гострий гумор в мій бік.Це Берлін

Answer 2 · 2025-07-06T20:54:46+02:00

Ответ дляМагиня

Это не просто сложно, это на разрыв..
Иногда кажется крыша течёт..
Бросила бы.. Так два года уже за плечами.
Это как чемодан без ручки и нести тяжело, и бросить жалко

А что за профессию вы получите в итоге?

Answer 3 · 2025-07-06T20:56:08+02:00

Ответ дляМагиня

Тогда Ebenso или Ebenfalls
Тоже здорово выручают.

Так прикол в тому що я знаю.
В той момент я відкрила рота і вилетіло шо вилетіло🤣і я ледь не впала. Короче, жесть

Answer 4 · 2025-07-06T20:57:53+02:00

Ответ дляМэри Попкинс

Я долго старалась как-то хоть немного наладить контакт-безуспешно.
Улыбамся и машем. Как то так теперь.
И оно легче. Каждый день коллега заходит и спрашиваат как дела-ой..все отлично и клеишь улыбку.
Ей и невдомек, что ночью бомбили мою Одессу и улыбаться мне вообще не хочется.
Им всем просто пофиг, живут в другом измерении.

Есть у немцев один момент.
Я наверное никогда это не приму.
Хотя менталитет немцев, это моё.
Они ну прям приторно улыбаются.
На улице, на работе, в магазинах.
Нет, я улыбаюсь в ответ.
Но когда нет настроения, ну кому нужна эта фальшивая улыбка.
Как сказал мой старший * я че де... л без повода лыбиться *

Answer 5 · 2025-07-06T20:58:22+02:00

Работаю в бюро Versandhandel фирмы. В кабинете сижу с немцами. Им объяснила сразу, что мой дойч не настолько перфект, чтобы я могла участвовать в их quatschen. Но всегда дружелюбно с улыбкой рассказываю что-нибудь на заданную тему. В принципе меня любят. Работу свою делаю хорошо, благодаря этому выручка фирмы значительно выросла. Шефиня ценит, что не трындю весь день, а работаю. Она сама как и я любит концентрироваться на работе.
Недавно к нам устроилась девочка из Беларуси, в соседнем кабинете работает, с ней складывается теплое общение. На складе фирмы много русскоговорящих сотрудников, к ним спускаюсь, если ощущаю нехватку общения. На сейчас меня все устраивает.

Answer 6 · 2025-07-06T20:58:43+02:00

Ответ дляKROX@

А что за профессию вы получите в итоге?

Я выше писала.
Pflegefachkraft.

Answer 7 · 2025-07-06T20:58:54+02:00

Ответ дляСвятатабожа

не в мові діло, вона в мене вільна, в Києві в німецькій компанії процювала
снобізм німецький, і я чудово розумію гострий гумор в мій бік.Це Берлін

Я деякі жарти не розумію, тому напевно це мене спасає. Бо в українському колективі я відчувала навіть інтонацію і могла перепитати що це було😎типу сарказм у мій бік чи щось таке.
А тут я дуже зайнята розумінням основних діалогів, тому якісь підколи я пропускаю бо не розумію їх🤣

Answer 8 · 2025-07-06T20:59:26+02:00

Ответ дляСвятатабожа

не в мові діло, вона в мене вільна, в Києві в німецькій компанії процювала
снобізм німецький, і я чудово розумію гострий гумор в мій бік.Це Берлін

У меня шеф любит подчеркивать свою принадлежность к немецкой элите, династия..
Ну я ему тоже влепила, что я инженер в третьем поколении в нашей семье и сестра у меня в Киеве на уважаемой должности . И еще принесла подтверждение диплома в Германии. Ну он тогда и заткнулся на эту тему.

Answer 9 · 2025-07-06T21:01:01+02:00

Ответ дляКапуста Маша

Я деякі жарти не розумію, тому напевно це мене спасає. Бо в українському колективі я відчувала навіть інтонацію і могла перепитати що це було😎типу сарказм у мій бік чи щось таке.
А тут я дуже зайнята розумінням основних діалогів, тому якісь підколи я пропускаю бо не розумію їх🤣

то добре може що не всі тонкощі..
я в любительниці автобусів жартома, і що я працюю на діор
у біженки помаду побачили не іі класу

Answer 10 · 2025-07-06T21:02:50+02:00

Ответ дляМэри Попкинс

У меня шеф любит подчеркивать свою принадлежность к немецкой элите, династия..
Ну я ему тоже влепила, что я инженер в третьем поколении в нашей семье и сестра у меня в Киеве на уважаемой должности . И еще принесла подтверждение диплома в Германии. Ну он тогда и заткнулся на эту тему.

о тут є таке

Answer 11 · 2025-07-06T21:05:22+02:00

Ответ дляKROX@

А какое должно быть общение коллег? Привет/как дела…это же не подружка. У нас многие заводят дружбу и панибратство на работе, в Европе такого нет

Моя шефиня дружит с коллегой, которая приехала из Латвии 7 лет назад, работали в одном кабинете три года, так сдружились. Та сейчас в декрете.

Answer 12 · 2025-07-06T21:06:02+02:00

Ответ дляМагиня

4 года, как есть такое как Pflegefachkräft. Генералистик.
Мы как универсальные солдаты.
После окончания, можем работать везде.
Больницы, дома престарелых, с детьми.
На протяжении 3 лет, делаем практику везде.
Я делала в больнице, в детском направлении, амбулант ( когда ездишь по домам), дом престарелых.
Вот впереди ещё психиатрия.
Я шучу, что пойду туда и там останусь.
Как пациент..

И какие ваши проф. обязанности в детской больнице?

Answer 13 · 2025-07-06T21:06:21+02:00

Ответ дляСвятатабожа

то добре може що не всі тонкощі..
я в любительниці автобусів жартома, і що я працюю на діор
у біженки помаду побачили не іі класу

Ахха, або айфон.
А мене особисто бісить, що є такі лбди які спецом хизуються своїми покупками, подорожами і дивляться на реакцію.
Мені їх в душі шкода. Бо це як вихвалятися здоровою дитиною перед жінкою , у якої дитина дуже хвора

Answer 14 · 2025-07-06T21:10:38+02:00

Ответ дляКапуста Маша

Ахха, або айфон.
А мене особисто бісить, що є такі лбди які спецом хизуються своїми покупками, подорожами і дивляться на реакцію.
Мені їх в душі шкода. Бо це як вихвалятися здоровою дитиною перед жінкою , у якої дитина дуже хвора

то да, меня телефоны остановились с 22 года, мне тоже непросто ...уровень разный к 38 годам , я голопопа, а у них база

Answer 15 · 2025-07-06T21:13:04+02:00

Ответ дляСвятатабожа

то да, меня телефоны остановились с 22 года, мне тоже непросто ...уровень разный к 38 годам , я голопопа, а у них база

Аналогічно, 22 року модель. Але ж вони думають, що це ми його тут купили вже🤣

Answer 16 · 2025-07-06T21:14:22+02:00

Ответ дляСкорая помощь

Я працюю у Швейцарії. Спілкування на рівні привіт, як справи, пока. В мене проблема в тому, що в колективі спілкуються не на хох дойч, а на місцевому діалекті. Якби я його знала, проблем би не було. А в цілому колектив і ставлення не погане

в якому ви кантоні? у вас вільна німецька?

Answer 17 · 2025-07-06T21:14:53+02:00

Ответ дляКапуста Маша

Ахха, або айфон.
А мене особисто бісить, що є такі лбди які спецом хизуються своїми покупками, подорожами і дивляться на реакцію.
Мені їх в душі шкода. Бо це як вихвалятися здоровою дитиною перед жінкою , у якої дитина дуже хвора

На прошлой неделе коллега..ему 29 лет..сделал только 5 лет тому назад бакалавра..купил дом 😁
Да, в кредит..но все же..первый взнос тоже надо дать
И я..53..без кола, без двора..в Германию с рюкзачком..
Такое..
Чувствуешь себя просто ..

Answer 18 · 2025-07-06T21:15:04+02:00

Ответ дляМагиня

Есть у немцев один момент.
Я наверное никогда это не приму.
Хотя менталитет немцев, это моё.
Они ну прям приторно улыбаются.
На улице, на работе, в магазинах.
Нет, я улыбаюсь в ответ.
Но когда нет настроения, ну кому нужна эта фальшивая улыбка.
Как сказал мой старший * я че де... л без повода лыбиться *

Так вони інопланетяни, живуть в паралельній реальності, толку на них ображатися?
І таких моментів у них десятками, давно звикла, хоча інколи все одно вражають ще якимсь вивихом їх менталітету. Ставлюся з розумінням, такі у них традиції.

Answer 19 · 2025-07-06T21:15:56+02:00

Ответ дляБорисфенка

Організовую культурні заходи, вечори дружби, всі німці милі і привітні, спілкуюся жахливою німецькою і трошки кращою англійською, всі мене розуміють і бажають всіляких гараздів, найкращі враження. Часто спілкуюся як організатор з поліцейськими, ну просто еталонні красені, ввічливі і виконують всі прохання, душа радіє.
Ви просто обрали не те коло спілкування. Розумію, що поміняти його нелегко.

Ні, то ви просто не розумієте, що вони всі милі тільки поверхово.

Answer 20 · 2025-07-06T21:16:29+02:00

Ответ дляАпрель Ивановна

Ні, то ви просто не розумієте, що вони всі милі тільки поверхово.

То вона на пособіях сидить..і їй всі милі😁

Answer 21 · 2025-07-06T21:16:59+02:00

Ответ дляАпрель Ивановна

Ні, то ви просто не розумієте, що вони всі милі тільки поверхово.

Я це чудово розумію. І якщо десь якась засада, вони з тою ж милою посмішкою оштрафують на пару тисяч євро. Ордунг понад усе.

Answer 22 · 2025-07-06T21:18:03+02:00

Ответ дляМэри Попкинс

То вона на пособіях сидить..і їй всі милі😁

Так, сижу, і не бачу приводу ломитися в пфлеге тощо.
Для вас скопіювала пост із сусідньої теми:
’Їдуть ті, хто вибрав соціальну смерть в безпеці. Для своїх дітей перш за все. І таких більше, ніж тих, кому нічого було втрачати. Це питання пріорітетів’
Я поставилася з гумором до соціальної смерті, так, то й так. А ви ніяк не хочете з цим погодитися і даремно страждаєте.

Answer 23 · 2025-07-06T21:19:53+02:00

Ответ дляКапуста Маша

Аналогічно, 22 року модель. Але ж вони думають, що це ми його тут купили вже🤣

Так так..і що нічого кращого в житті не бачили

Answer 24 · 2025-07-06T21:21:19+02:00

Оно б наверное у меня лучше складывалось, если б за мой счет немецкие коллеги не проводили пол дня в саду. А потом, мы не успеваем закончить работу, останься с нами помоги после окончания рабочего времени. И тут было бы ничего, но уберштунден нужно выбивать с боем. В общем и целом лентяи и лицемеры, общаться мне не очень хочется, но я нетт и улыбаюсь. Работа в юр.фирме

Answer 25 · 2025-07-06T21:27:09+02:00

Ответ дляБорисфенка

Організовую культурні заходи, вечори дружби, всі німці милі і привітні, спілкуюся жахливою німецькою і трошки кращою англійською, всі мене розуміють і бажають всіляких гараздів, найкращі враження. Часто спілкуюся як організатор з поліцейськими, ну просто еталонні красені, ввічливі і виконують всі прохання, душа радіє.
Ви просто обрали не те коло спілкування. Розумію, що поміняти його нелегко.

Я помітила таку річ: поки ти не висовуєшся і потребуєш допомоги, вони допомагають, посміхаються, дають поради , дають якісь речі ще щось.
Але, як тільки ти виходиш із стану жертви і хочеш бути їм рівнею, хочеш не жалітися на житт, а розмовляти про якісь успіхи, цілі і тому подібне , то вони починають ніби сторонитися.
Ніби ти не маєш права чогось хотіти і чогось досягати. Типу, йди прибирай кажуть майже всі знайомі німці. А коли ти кажеш, що хочеш піти вчитися чи працювати за спеціальністю у них змінюється вираз обличчя, бо хто прибирати буде і підтирати дупи старим лбдям.

Answer 26 · 2025-07-06T21:28:07+02:00

Я присоединюсь к комментариям выше. Очень наивно полагаться на их улыбки. За ними нет настоящего дружелюбного отношения и симпатии. Как коренные немцы, так и давно приехавшие иностранцы не любят ’понаехавших’. Да, общаюсь на общие темы про жизнь немного, чисто что б практиковать немецкий. У меня на работе не все немцы по национальности, но кроме одной женщины или родились тут или приехали детьми. Самые приятные- две с бывшей Югославии. Как они говорят, мы сами вынужденные беженцы были, мы понимаем как это. Есть зависть, есть обсуждения. Кости моют друг другу, уверенна значит и мне. На одежду обращают внимание, хотя был стереотип, что нет. Напрягаться на работе сильно не будут. Жалею, что некоторые вещи рассказывала, лучше держать рот про личное на замке

Answer 27 · 2025-07-06T21:30:32+02:00

Я работаю. На работе как немцы,так и ауслендеры. Сначала язык был не очень, комментировали, наигранно удивлялись,что за два года не говорила на идеальном немецком. Не все. Некоторые наоборот, хвалили язык.
Доносят постоянно. Одна немка сказала,что украинский язык комиш.
Через почти год работы язык намного лучше. Работаю как автомат. Претензий нет. Все стали очень милые. Я сама могу помочь человеку, хоть по мелочи. Они это очень ценят. Со временем уже общаются, приветливые.
Сам по себе коллектив фуфло. Но у меня ни с кем нет конфликтов. Морально иногда тяжело некоторых видеть и работать с ними. Но уже привыкла.

Answer 28 · 2025-07-06T21:31:13+02:00

Ответ дляАпрель Ивановна

Я присоединюсь к комментариям выше. Очень наивно полагаться на их улыбки. За ними нет настоящего дружелюбного отношения и симпатии. Как коренные немцы, так и давно приехавшие иностранцы не любят ’понаехавших’. Да, общаюсь на общие темы про жизнь немного, чисто что б практиковать немецкий. У меня на работе не все немцы по национальности, но кроме одной женщины или родились тут или приехали детьми. Самые приятные- две с бывшей Югославии. Как они говорят, мы сами вынужденные беженцы были, мы понимаем как это. Есть зависть, есть обсуждения. Кости моют друг другу, уверенна значит и мне. На одежду обращают внимание, хотя был стереотип, что нет. Напрягаться на работе сильно не будут. Жалею, что некоторые вещи рассказывала, лучше держать рот про личное на замке

Які топ 5 краще не розказувати?
І ще, ви розказуєте про своє попереднє життя типу подорожі чи щось таке?
Бо я чула думку, що краще не розказувати як ми гарно жили, щоб не дратувати. Бо ми ломаємо картинку бідних українців, якими ми є в уяві німців

Answer 29 · 2025-07-06T21:32:10+02:00

Ответ дляКапуста Маша

Я помітила таку річ: поки ти не висовуєшся і потребуєш допомоги, вони допомагають, посміхаються, дають поради , дають якісь речі ще щось.
Але, як тільки ти виходиш із стану жертви і хочеш бути їм рівнею, хочеш не жалітися на житт, а розмовляти про якісь успіхи, цілі і тому подібне , то вони починають ніби сторонитися.
Ніби ти не маєш права чогось хотіти і чогось досягати. Типу, йди прибирай кажуть майже всі знайомі німці. А коли ти кажеш, що хочеш піти вчитися чи працювати за спеціальністю у них змінюється вираз обличчя, бо хто прибирати буде і підтирати дупи старим лбдям.

Так воно і є. Я постійно нагадую, що я в гостях, дуже за все вдячна, що я біженка.
Буквально пару тижнів тому організовувала вечір дружби з німцями, така любов, хоч до рани прикладай, обнімалися, ледь не плакали на прощання, кажу ’До зустрічі наступного року’, одразу їх очі стали холодними, а на лобі написано ’Це ще нам вас роками терпіти?’.
Але навзаєм згадайте, сильно ви вітали якихось в´єтнамців чи негрів в Україні? Тут те саме, просто ми в іншій позиції.
Сьогодні ти на коні, в завтра кінь на тобі. Це в Україні ми хазяї життя, в в чужих країнах - в приймах.

Answer 30 · 2025-07-06T21:32:45+02:00

Ответ дляКотики-муркотики

Я работаю. На работе как немцы,так и ауслендеры. Сначала язык был не очень, комментировали, наигранно удивлялись,что за два года не говорила на идеальном немецком. Не все. Некоторые наоборот, хвалили язык.
Доносят постоянно. Одна немка сказала,что украинский язык комиш.
Через почти год работы язык намного лучше. Работаю как автомат. Претензий нет. Все стали очень милые. Я сама могу помочь человеку, хоть по мелочи. Они это очень ценят. Со временем уже общаются, приветливые.
Сам по себе коллектив фуфло. Но у меня ни с кем нет конфликтов. Морально иногда тяжело некоторых видеть и работать с ними. Но уже привыкла.

А чому коміш?
Може вона узька пізня переселенка?

Кто работает в Германии, как складывается общение?

Похожие темы:

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

Сейчас читают!

Благотворительность!