Як відпустити образу за маму? є психологічна практика? як не слухати?

Вона мене не підтримує, після розмови по телефону з нею тільки образа залишається..гіркий смак в душі
Мене запрошував гуляти хлопець. Він при мені переписувався з іншими дівчатами. І не захотів платити за квиток в кіно. Потім сказав,що йому на мене шкода грошей,тому сама собі купуй каву. Зустрічатися він не хоче,хоче дружити. Вона каже,що він хороший, бо сусідка так сказала. На її думку, він хоче зустрічатися.
Один раз ми йшли, а навпроти була дівчина з мамою. І він каже,ой блін, це Оля, з мамою, я з нею гуляв, якойсь не зручно вийшло.
Ця дівчина і її мама так подивилися на нас,особливо на мене,наче гівно у мене на голові.
Моя мама завжди питала після прогулянки з ним: як справи? Я їй кажу: не хочу з ним зустрічатись. Знайшла собі іншого. Покличу його. І запропоную згодом зустрічатися. Моя мама почала мене сварити. Казати,що навіщо? це гарний хлопець, ти будеш одна і іншого собі не знайдеш, кращого, хлопців мало.
Потім кажу, що хочу вступити на іноземну магістратуру, знайду роботу та буду працювати, щоб самостійно оплачувати,бо знаю що грошей в батьків нема, кажу якщо не потягну то це моя відповідальність, українська освіта в мене є, а далі я вже сама. То вона знов НЕзадоволена мною.