Я боюсь людей

Просто звільнилася і не працюю з людьми.

нормальный человек людей не боится. может иногда избегать отдельных разве что)

Меня когда-то массажист изнасиловать пытался...Автор, мне кажется это со временем только пройдет в нормальной обстановке

Не надо бояться, просто с любого рода отношения соблюдайте дистанцию и бдите

Что-то типа птср, если есть возможность, проработайте с психологом... У меня похожее. И терапия не помогла особо(( Но то был бесплатный психолог по соц программе

Чувствительным людям категорически нельзя идти в такие профессии. Теперь придется долго приходить в себя, если без хорошего психолога.

Ну у мене таке відчуття ще з того часу, коли мене мамка в дитинстві лупасила, теж за любе слово виховання практично не було, тільки зразу удар. То боялась що небуть сказвти чи зробити і від замахування трусилась. Потім вийшла заміж і трохи попустило, переїхала від агресора. От недаіно теж пару років працювала в магазині без охорони , то все що ви описали вище і було. Знову зявились тригери : але почали діяти по іншому принципу : за криве слово чи замахування на робочому місці включався захист такий, що могла дати доброї прочуханки, а нам не позволяли відбиватись від ’клієнтів’ . Потрібно було коли вони нам погрожують, заходять за касу чи витягують зброю продовжувати мило з ними розмовляти і просити вийти з магазину. Ну звісно агресивним особам побоку такі дії і вони продовжували. Ще поліцію не дозволяли викликати, кнопки не було, потім вона не працювала ( я так розумію не оплачували охорону), треба було звонити начальству і запитувати що робити з кожним таким клієнтом. А ці клієнти - і телефон з рук видирали . До прикладу заходить бомж чи цигани : бомжу побоку що ти там йому лепечиш - при тобі краде і на вихід. Цигани розбігаються з дітьми по залу і ти одна за ними бігаєш - ні касу лишити, ні за товаром бігти з рук видирати. То я за ці роки стільки крадіжок заплатила з свого гаманця... замічу - каса не закривалась взагалі ні ні який замок чи ключ - звичайна шухляда. І в ній коштів за 2 місяця зп. Скільки я на касі сиділа зі шваброю поруч, ножем мисливським, балончиком в формі, другий балончик на касі. Телефоном поруч. У нас ще каса була така, що так просто не вибіжиш на вулицю покликати допомогу чи поліцію - в куті і фактично клієнт закривав єдиний прохід на вихід. Більше ніколи не піду на подібні роботи, і нікому не рекомендую. А все починалось з того: що може статись, люди ж ЛЮДИ , а люди - то нелюди, 20 відсотків тільки нормальних клієнтів. Зато тепер відшліфувала в собі характер і якщо щось - зразу бю в морду! Ніяких переговорів.

В мене теж постійне відчуття загрози. Періодично минає, але часом і загострюється. Але в мене птср діагностований. Можливо, у вас щось схоже. Навіть не знаю. Спробуйте психолога відвідати.

У меня тоже бывают приступы паранойи. Ну, приходилось бывать свидетелем разных ситуаций. Поэтому сейчас если вижу мужчин (особенно) с как-то «странной» (для меня) походкой, пьяных, с бутылкой стеклянной в руках и тд - лучше обойду. Всегда настораживает это.