Очень хочу купить свое жилье

Так а как вы купите? Мне в Харькове помогла работа и мама, которая оплачивала ипотеку со мной пополам.

Сейчас у меня 3 кв и строится

Но это все может быстро откорректироваться, в стране война

Никак, если бы не наследство, жилья бы у меня небыло.

А віддавати, як плануєте, якщо було б в кого позичити?

О, щас вам напишут про я сама все купила в 20 лет. 😆

А по факту, с жильём те, кому помогли родители, мужья/любовники, наследство. Рекет в 90-х тоже рулил. Ну и те, кто у корыта сейчас
Человек на сьеме и с зп в 40-50 тыс о жилье и не мечтает, увы

Собирали долго и нудно

не у коно занять- це ви прикольно мислите

Жила на оренді і відкладала, так і получилось)

Тут все пишут, что заняли у родителей. Но у меня родители выживают сами( Им квартиру помогли купить.

Какая у вас профессия если не секрет? Что-то связанное с ИТ ?

Менеджер з продажів

Мне никогда ничего не давали, так и осталась без своего жилья, отец написал завещание на меня и сестру, дом хороший но в посёлке типа пгт, итог все сейчас в окупации, я на сьеме

Хто - всі пишуть?
Тут всі пишуть різне. Більшість пише про те що заробили.

7 років збирали , потім 7 тис позичили і купили новобудову голі стіни, віддали позичене за рік , і наступний робили ремонт

По скільки в місяць треба відкладати?

Ми з чоловіком вирахували скільки коштує наше проживання, жили тільки на цю суму , інше відкладали

Як купити, якщо кожен місяць віддавати за зйом. Не знаю, те що лишається ... Дріб´язок з нашими цінами

Яку суму вдалось відкладати?

Спочатку доларів по 400, потім більше, бо стали більше заробляти

Ми довго орендували кімнату в гуртожитку, через пару років в хрущовку маленьку переїхали, з неї вже в свою

В сімейному гуртожитку? Розглядаю для себе такий варіант, щоб зекономити на оренді. Там були таргани?

Ми жили рік сім´єю з трьох чоловік в олнокімнатній квартирі-студії, потім переїхали в двокімнатну, бо уже не витримував ніхто. Всі на онлайні, їсти, працювати, вчитися усі на купі, точно як в гуртожитку в кімнаті. Спали на одному ліжку троє, більше не було місця.
Я не хочу знову в такі умови. І так теж зі скрипом витягуємо. Виходить, що живемо одним днем

Смотря где )) можно работать на удаленке в штатах и купить недорогое жилье в какой-то ж... мира.

Так, сімейний гуртожиток, тарганів не було.

В таких лише сім´ї чи можна і самій зняти кімнату ?

Ми жили в гуртожитку для сімей лікарів , на Дорогожичах ( якщо ви в Києві ) , там жили сімʼї , в них було по дві , а то і три кімнати , а хтось свою здавав, жити може хто завгодно

Так, завжди хтось допомагає. Щоб самі- самі таких історій одиниці. Навіть моїй мамі в 90 стих допомагало державне підприємство, яке намагалось утримати працівників, рідна бездітна сестра і велика кількість родичів на заробітках, які готові були позичити. У мене от нікого нема з цього списку. Зараз родичі і друзі самі виживають теж. Тому , відношусь так, що просто нема тієї сприятливої ситуації. Люди зараз заробляють в основному на війні, там кошти крутяться основні, а ми далекі до цієї сфери . От зараз уявити: я влаштовуюсь на роботу і нехай працюю пару років, заробляю трішки вище мінімалки ну нехай 15 к чистими ( це орієнтовно), на роботі такі кажуть: не маєш квартири, хочеш ? Давай , 30 відсотків списують просто зразу, а решту 70 продають як голу цеглу по малому курсу долара і готові чекати пару років і знімати 5 частину зп не через банк ( ніяких колекторів, відсотків), тут така сестра: я буду працювати з тобою паралельно і будем досрочно повертати борг підприємству, і далекі родичі з їх декількома тисячами дол , а не десятками тисяч , як зараз. Мама дитину забрала до себе до 7 -8 років ( так планувалось) жити в село повністю і мама вільна від любих обовʼязків крім зароблянням грошей і життя самій в сімейному гуртожитку в своє задоволення. Так, схема робоча, навіть зараз у мене б спрацювала. Але помічників від слова взагалі. І удачі мало, так вийшло, а мені б трішки удачі і хоч 5 стабільних років з гарним доходом без війни, корони і декрету, з роботою по спеціальності. Зараз набагато все гірше чим в 90 складалось. Але моя мама теж позиціонує себе як сама- сама. Знайома теж сама- сама зловила котлован на падінні курсу , гарна спеціальність грошовита і тато , який добре заробляє і має бажання підкидати кошти. Був бізнес і реально лишні кошти після вирахування на життя в батьків , не платячи 10 років за комуналку і продукти. Теж робоча схема. Про тих, кому фул купили батьки чи на пару зі свекрами нема що писати навіть, ремонт теж за їх рахунок і амбітні чоловіки айтішніки на піку карʼєри і в нормальній фірмі без проблемних родичів і без фін проблем. Теж легко вирішують квартирні питання. Я виходила з того, що вийшла заміж і доводилось стадія 1: переконувати чоловіка , що треба зїхати від його мами, потім сталія 2 : що іпотека - це не зло а інструмент ( після настанов його мами), стадія 3 : що пора нарешті заробляти і триматись на роботі, і сама головна стадія 5: що має бути самомотивація і бажання що- небуть добиватись. В результаті нічого не змотивувала, забила болт .

яка зашореніть. Купа дешевого житла в країні було, є і буде. В 90-х віджимали квартири? 🤣, В ті роки можно було купити за смішні суми.
Автор почніть з малого, відкривайте олх і дивіться від найменшої ціни, Повно доступного житла.

Не знаю, автор. Мені 43 роки, я не маю власного, лише частка у батьківській, яка буде моя, бо я одна дитина. Завжди працювала в працюю. Моїй доньці скоро 20 - їй квартиру з новим ремонтом подарував її тато і мій колишній чоловік ( у нас нормальні відносини і він дійсно люблячий татко). Вона не працює, бо має грошовитого бойфренда та батьків, які дбають про її добробут. Якось так.
З мого оточення самотужки з 0 ніхто квартир не купував