Мавка• 08 августа 2025
Як часто ви кажете своїм дорослим дітям, що любите їх?
Дійсно дорослим, 20+ років.
Моїй доньці 22, вона живе окремо, я кажу, що люблю її кожен раз, коли прощаємось після розмови по телефону чи відеозв´язку. Що люблю, що пишаюсь, роблю компліменти, хвалю за якісь її успіхи або просто за щось.
Думаю, що їй це потрібно, і для мене теж важливо це їй озвучити.
А моя мама ніколи, навіть в дитинстві не казала мені ніяких слів любові та підтримки. От думаю, чому? Адже для мене це видається дуже природнім - казати дітям, особливо дорослим, що їх люблять та підтримують.
А як у вас?
Моїй доньці 22, вона живе окремо, я кажу, що люблю її кожен раз, коли прощаємось після розмови по телефону чи відеозв´язку. Що люблю, що пишаюсь, роблю компліменти, хвалю за якісь її успіхи або просто за щось.
Думаю, що їй це потрібно, і для мене теж важливо це їй озвучити.
А моя мама ніколи, навіть в дитинстві не казала мені ніяких слів любові та підтримки. От думаю, чому? Адже для мене це видається дуже природнім - казати дітям, особливо дорослим, що їх люблять та підтримують.
А як у вас?
6
2
2
28
0
Ну каждый день не повторяю, но периодически бывает. Хотя думаю, исходя из моих поступков и помощи они уверены, что я их поддержу всегда в любой ситуации и поддержу именно их сторону!
3
Щодня.
Для них це важливо.
Але мої діти (19 і 18) живуть зі мною, не окремо.
Тому в нас є щоденна можливість як поскандалити, так і зізнатись в любові )))))
Для них це важливо.
Але мої діти (19 і 18) живуть зі мною, не окремо.
Тому в нас є щоденна можливість як поскандалити, так і зізнатись в любові )))))
5
1
Як думаєте, дорослі діти дійсно цього потребують? Чи достатньо, як он вище писали - годувати та гроші давати (показувати ділом)?
1
Моей дочке 19.
Стараюсь говорить и показываю свою любовь как можно чаще.
Моя мама этого не делала. Только критика и постоянные требования.
Стараюсь говорить и показываю свою любовь как можно чаще.
Моя мама этого не делала. Только критика и постоянные требования.
2
От мене іноді оце ’поступками’ вводить в ступор.
Якими справами? Годувати, лікувати, давати гроші, робити подарунки, дати освіту? Ну так це наші батьківські обов´язки, це не вияв любові, це норма.
Якщо що, я без агресії, реально про це думаю.
Якими справами? Годувати, лікувати, давати гроші, робити подарунки, дати освіту? Ну так це наші батьківські обов´язки, це не вияв любові, це норма.
Якщо що, я без агресії, реально про це думаю.
1
важливо і потрібно.
я буквально на днях читала про дослідження, коли мама торкається, цілує дитину, говорить з нею то у обох в мозку активуються певні центри, які не активуються коли те саме роблять інші люди. дитина більш спокійна і впевнена в собі.
я буквально на днях читала про дослідження, коли мама торкається, цілує дитину, говорить з нею то у обох в мозку активуються певні центри, які не активуються коли те саме роблять інші люди. дитина більш спокійна і впевнена в собі.
1
це ви тут при кожній зручній нагоді написуєте, що народили в 19 чи в 20? чого ж не пишете, що шкодуєте про це?
3
Думаю, якби дитина була поряд, то говорила б не так часто)
Але вона дуже далеко, тож слова любові і підтримки та подарунки це єдине, чим можна її підтримувати.
Але вона дуже далеко, тож слова любові і підтримки та подарунки це єдине, чим можна її підтримувати.
І от думаю - а взагалі, якими справами можна доводити любов дорослим дітям, які живуть десь далеко і цілком самостійні?
1
Взагалі якщо ви в дитинстві це довели, то у дорослому віці вже не потрібно доводити. Наприклад мені б було приємно, якби мама допомагали з дитиною, щось смачне готувала і не давала непроханих порад, поважала кордони
1
1
Те що норма для нас - не було нормою для батьків тго часу. Тоді навіть поради і прислів´я були, що похвалою дитину лише зіпсувати можна.
Я від мами почула вперше Люблю в 29 років, коли переїздила на ПМЖ з України. Ридала всю ніч в потязі , не могла заспокоїтися. Долюблювала себе сама з психологом.
Дітям говорю постійно, і вони мені говорять. Але вони з цим росли, не змалечку, але з дитячого віку, коли я виїхала в Європу і побачла ЯК насправді треба ставитися до дітей.
Я від мами почула вперше Люблю в 29 років, коли переїздила на ПМЖ з України. Ридала всю ніч в потязі , не могла заспокоїтися. Долюблювала себе сама з психологом.
Дітям говорю постійно, і вони мені говорять. Але вони з цим росли, не змалечку, але з дитячого віку, коли я виїхала в Європу і побачла ЯК насправді треба ставитися до дітей.
2
У меня мама очень сдержана в эмоциях, но от этого она не стала хуже. Главное поступки. Это и к детям относится. Моё такое мнение.
1
Приведу пример, подруга носилась со своей дочерью, подстилала соломку, деньги, возили её куда она хочет, путешествия, курсы , всё желания исполняли. Дочь уехала за границу, подруга в жуткой депрессии - та перестала с ней общаться совсем, на день рождения присылает пару слов. И говорила и лелеяла, а выросло вот такое. 
1
я така дитина, мені не кажуть взагалі, і ніколи не говорили, но все для мене роблять, я дуже вдячна своїм батькам..
Ну тут конечно лучше закладывать этот фундамент безусловной любви и принятия с самого раннего детства
Невестка разрешает раз в месяц звонить, но нельзя в любви признаваться,иначе начинает ревновать 
переписываемся раз в неделю в телеграмме ещё, надеюсь,она не проверяет
переписываемся раз в неделю в телеграмме ещё, надеюсь,она не проверяет
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу