Какую книгу вы читали в детстве и до сих пор вспоминаете с теплом?

Альфонс Циттербаке, І.Кирій ’Пригоди Касі-Васі Гармаша’, Донченко ’Школа над морем’

Роня, дочка розбiйника
Лоскутик и облачко
Том Сойер
И почему-то запомнилась книга Та сторона, где ветер. Добрая,и грустная
О, вспомнила: тоже рассказы Джека Лондона обожала

Много из названных читала с удовольствием: и Тома Сойера, и Хоттабыча, и про молочный зуб дракона Тишки. Ещё у нас была серия, называлась ’ Библиотека молодой семьи’. Там были очень классные сборники рассказов ’ Школьная пора’ про школу, ’Люди как люди’ (юмористические). Чуть постарше читала Ведьмака, Ночной дозор, Унесённые ветром.

Так, цензура була страшна, а ми малі і мало , що розуміли.
Ще згадала дитячу російську книгу Шарова ’Мальчик Одуванчик и три ключика’. Я її не могла зовсім тоді зрозуміти, якась вона була фантасмагорична і сумна. Але мені подобались малюнки там, дивні діалоги. От, як діда, який знімав шапку, і на голові росли кульбабки. Потім вже читала рецензію, що це про наслідки неправильно обраного життєвого шляху . Хто пам´ятає таку книгу першого видавництва?

А ще , звичайно, пізніше ’ Убити пересмішника’ на українській мові. Переклад пречудовий просто!

І фільм був гарно знятий. Я більше візуал, ніж читач. Вважаю, що все, що треба з літератури я вже прочитала( а це досить багато). Зараз або професійне чтиво) , або фільми.

Вот эти прям очень много раз перечитывала. Над второй много плакала.
Более раннее детство не помню, хотя читала с 4 лет запоем.

Чук и Гек. Обожаю. И сыну читала, в детстве, каждый день,в течение месяца, так ему понравилась.

Книга була на рос мові. Називається «на ладонях Вселенной». Дуже вразила в дитинстві. Вона відносила мене в якийсь казковий час, паралельну реальність.

Хм, Оксану Іваненко вже неодноразово в темі згадують . Прочитала її біографію і жанри, в яких писала. Померла 1997р. Думаю, тоді вона і не розуміла, що в її книгах був ( якщо дійсно був) якийсь пропагандистський контекст.
Я знала багато чудових і щирих людей, в тому числі і мій батько, які вважали комунізм і срср правильною ідеологією, хоча сумніви ставали все більші, коли москва побудувала наспіх Чорнобильську АЕС під столицею.
Пам´ятаю, яким злим вернувся мій батько з міністерства з Києва і все кричав : ’ Да що вони там в москві здуріли , чи що?’. Казав , як Щербицькому не подобалось, що москва’ обдирає’ Україну, але типу нічого не міг з цим зробити.
І , коли при Андропові сталась фатальна подія, тоді і я вж на все зрозуміла.
Дякую, хто згадав цю укр.письменницю. Чомусь тут у мене пробіл. Поцікавлюсь, буде час її творами. Там теж, читала, є казки про природу і пригоди звіряток.
Вибачаюсь, за лонгрід

Пеппи длинный чулок)

Да, ’Та,сторона,где ветер’-супер добрая книга. Помню,брала в библиотеке летом читала. Оставила на крыльце- мама сидела,там ,делала себе маникюр. Прихожу,- а она плачет, открыла книгу из интереса и прочитала, аж прослезилась.
А ещё у меня была книга в белой глянцевой обложке, сборник стихов Льва Кузьмина. Какие там стихи, до сих пор половину помню наизусть
Золотая колыбель, Звездочёт, Малышка-сосна, Зябкий человечек...
Понятные,лёгкие, с прекрасной рифмой,добрые...

З української літератури запамʼятався твір «Дорогою ціною». Крізь роки памʼятаю вираз, який казав головний герой: «Дорого я заплатив за волю, гірку ціну дав… Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею»

Денискины рассказы, Волшебник Изумрудного города

Да, книга замечательная, душевная. А стихи вот эти не читала - но названия какие хорошие: теплые, приятные, да...

Динка

Еще мне очень нравились Хроники Нарнии.
Читала до экранизации два раза полностью.

Джек Лондон тоже классный Белый клык очень нравился, во взрослом возрасте перечитывала.

Экзюпери- маленький принц
А в подростковом возрасте пепечитала всю Полякову))

Туве Янссон о мумми-троллях. Особенно Мумми-тролль и комета

Туве Янссон о мумми-троллях. Особенно Мумми-тролль и комета

Туве Янссон о мумми-троллях. Особенно Мумми-тролль и комета

Мери Поппинс
Муми-троль

А у меня после подобных книг возникло ощущение, что для нас страдание неотъемлемая часть жизни и просвета нет.
До сих пор помню то жуткое ощущение

Педагогическая поэма. До сих пор перечитываю.
Нарния и Амбер
Васек Трубачев и его товарищи
Овод
Да много…

Да, у меня в голове тоже, что она должна быть более синяя, чем здесь.. Но рисунок тот же

О, я открыла для себя уже во взрослом возрасте ’Убить пересмешника’, так и не поняв, как она прошла мимо меня в детстве). Радостно поделилась на Советчице и, естественно, получила в дыню от всех по полной, что я неуч и что все ее давно прочли в детстве)))). Что называется ’открылась и пропустила удар’)))

Еще, помню, зачитывалась ’Мифами Древней Греции’ - в 5-м классе задали из внеклассного чтения

В старших классах с упоением читала и перечитывала ’Лісову пісню’ - такой запредельно-сказочный мир и его герои... Ни одна экранизация и инсценировка не зашла. В Киеве во всяком случае.
Но в свое время я ’по долгу службы’ общалась с одним сценографом, он рассказывал, как в Днепре (?) в советское время он оформил спектакль - настоящую феерию. Там все озерные жители выползали из оркестровой ямы, а Мавка, теряя свой первозданный облик ’дитяти природы’, разрывает с ней связь через обрыв ’пуповины’... Такой сильный художественный образ!
Вот это я бы с удовольствием посмотрела бы!

О, ’Городок в табакерке’ еще). Мечтала в детстве уменьшиться, залезть в дедушкины часы с боем и рассмотреть все изнутри, как в сказке)))

Була така книжка, ще моєї мами, там була розповідь про вчених-археологів, які на кораблі відправилися шукати відбитки доісторичних молюсків на каменях. Але, на жаль, ні автора, ні назву не памʼятаю, але дійсно згадую іі з теплом