Дуже сваримось з чоловіком. Потрібна порада.

З чоловіком разом рік, зараз так вийшло що тимчасово на відстані і заради нього довелося трохи переїжджати + евакуювати літніх батьків які обоє хворіють, і за якими зараз догладаю лише я. Чоловікові потрібні часті зустрічі, що в мене все гірше виходить бо зустрічі треба все частіше, а я фізично і морально вже буваю дуже виснажена і сама вже трохи починаю хворіти та впадати в депресію, бо не маю нормально часу на відпочинок навіть фізично. Чоловік замість того щоб зрозуміти мене і робити хоча б короткі паузи давати мені час , тупо почав маніпулювати розлученням через це. Так і живемо. якщо у мене щось не виходить по зустрічам, він тупо влаштовує скандал починає говорити ну якщо так і ти нічого не тягнеш і не встигаєш, то давай розлучатися? Це все ну дуже вже ображає і робить боляче, адже його я дуже люблю і він це знає.

А вчора я сама винна що так сталося, але він знову почав погрожувати розлученням під час сварки і дуже мене вже цим допік, а мене немов струмов від образи на нього вдарило і я чомусь взяла і написала при ньому колишньому, про якого він знає і з яким давно все закінчено.
Знаю це вже погано, але от так буквально перше ліпше що прийшло тоді в гарячу голову просто написала типу Привіт, як ти? І все .
Тепер здається він дійсно збирається подавати на розлучення, дуже кричав і сварився зі мною, я у свою чергу намагалася вибачитися і сказати як є, що написала, щоб тебе позлити бо ти маніпулюєш розлученням кожен раз коли ми сперичаємось що до зустрічей і мені від твоїх маніпуляцій дуже боляче.
Він на це все звинуватив мене сказав що я тупа і не так зрозуміла його слова якось категорично їх сприйняла. От скажіть як бі я мала сприняти його слова що ’Ну у такому разі я більше ніколи в житті до тебе не приїду, шукай собі нового чоловіка’.
Невже я і справді це сприняла вкрай гостро чи ні?
До того ж перед цим у минулих сварках він вже говорив мені ’може тоді і справді давай розлучимось ?’
Зараз він навіть слухати мене не хоче більше та налашвтований на розлучення, і вважає те що сталось моєю зрадою.

Допоможіть як поговорити з ним? Чи він справді так сильно мене вже не любить, що буде розлучатися? Я не хочу бо насправді дуже сильно кохаю його, і ще вірю у те що можна буде все подолати. А що ви тут скажете про мою ситуацію? Може у когось було щось подібне?