А я с Рио-де-Житомира!• 14 сентября в 10:48
Як швидко ви зрозуміли, що треба змінювати роботу.
От я наприклад не можу вирішити , чи хочу я працювати на своїй роботі чи ні. Мучвюсь майже півроку. Вже і список писала, і резюме складала ( але не розмістила- бо боюсь). Все відкладаю і відкладаю це рішення. Сподіваюсь що це мої ємоційні качелі, що я себе накручую. Єх, ну як взяти себе в руки і наважитись на такий кардинальний крок в житті.
1
29
0
Коли отримала достатньо досвіду, щоб шукати іншу роботу з більшою зп. На старому місці на всякий випадок запитала,чи збираються вони мені піднімати зарплатню, нічого нового не почула і почала активні пошуки.
На минулу йшла, бо закінчувались гроші, одразу рощуміючи що це шарага.
Пропрацювала там рік, поки шукала підходящу роботу. Влаштовував графік, не влаштовувало керівництво, невелика зп і відсутність перспектив
Пропрацювала там рік, поки шукала підходящу роботу. Влаштовував графік, не влаштовувало керівництво, невелика зп і відсутність перспектив
Йшла до цього років 10, але постійно щось заважало поставити крапку. Потім керівництво не виплатило відпускні і це була остання крапка.
А дуже просто.
Зважте для себе, що Вас на цій роботі влаштовує (Вам приємно, комфортно, імпонує), і що - ні. Тоді відразу рішення не лише знайдеься, але й втілиться у реальну дію.
Зважте для себе, що Вас на цій роботі влаштовує (Вам приємно, комфортно, імпонує), і що - ні. Тоді відразу рішення не лише знайдеься, але й втілиться у реальну дію.
Нічого вже імпонує, раніше було цікаво , був гарний колектив. А зараз все змінилось, змінилось керівництво, залишилось мало людей, нових не беруть, обов´язки розкидали, зрп не підвищують
1
1
То це означає лише одне - контора поки згасає, а скоро й вмре. Чи хочите добути там до повного розкладу цієї контори?!
К сожалению, я достаточно поздно поняла, что не хочу вообще ходить на работу за зарплату. Мне на тот момент было 27 и трудового стажа было уже 10 лет. Но как только поняла, сразу ушла. Больше на работу не ходила. Работаю последние 25 лет только на себя. То решение, было одним из самых лучших в моей жизни.
1
Так, я це розумію. Як цей страх. Ще і батьки постійно кажуть ’ ти що, треба терпіти, для них робота повина бути одна і на все життя’. Якщо ти звільнився, то більше нічого не знайдешь нормального. В тебе характер такий, ти слабочка, ти не розумна, тебе всі кругом підставлять. Ой, це складна історія.
1
Так це по факту не ваші власні страхи а страхи ваших батьків , це голос їхній у вашій голові.
Скажіть вголос собі: «дякую шо ви за мене турбуєтесь, я знаю що ви для мене хочете всього доброго. Але я окрема людина зі своїм власним шляхом у житті. я МАЮ право обирати те шо вважаю для себе кращим. І я зроблю це»
Адаптуйте під себе - шоб вам відгукувалось те шо кажете. Це свого роду афірмація - такий собі настрой на дії. Дєрзайтє зараз - бо чим далі тим все складніше буде діяти.
Скажіть вголос собі: «дякую шо ви за мене турбуєтесь, я знаю що ви для мене хочете всього доброго. Але я окрема людина зі своїм власним шляхом у житті. я МАЮ право обирати те шо вважаю для себе кращим. І я зроблю це»
Адаптуйте під себе - шоб вам відгукувалось те шо кажете. Це свого роду афірмація - такий собі настрой на дії. Дєрзайтє зараз - бо чим далі тим все складніше буде діяти.
Вы должны быть уверенны, что сможете найти лучше работу и что вообще есть эта работа и вас туда возьмут
Я тоже так думала до войны, а потом вся эта сфера просто свернулась и не актуальна , такая неприятность меня ожидала
Які чудові батьки - обрізати вам крила. Жесть:(
Вони прожили своє життя як змогли - а ви маєте ПРАВО жити так як ви самі це бачите. Навіть якшо шось не вийде - це буде досвід який буде цінним для вас. За одного битого двох небитих дають- знаєте такий вислів? Тобто битий- цінніший. Ви сама себе згризете внутрішньо через 5-10 років через те шо навіть не спробували .
Вони прожили своє життя як змогли - а ви маєте ПРАВО жити так як ви самі це бачите. Навіть якшо шось не вийде - це буде досвід який буде цінним для вас. За одного битого двох небитих дають- знаєте такий вислів? Тобто битий- цінніший. Ви сама себе згризете внутрішньо через 5-10 років через те шо навіть не спробували .
Да есть подобная знакомая у меня. Тоже есть у нее успех. Шьет нижнее белье сдает на магазины и т.д.
Тут надо себя слушать и анализировать возможности и т.д. каждый человек говорит со своей колокольни. Кому-то очень сложно даётся адаптация кто-то уже много раз обжигался меняя шило на мыло .
Я вот несколько раз обжигалась плюс сначала было все хорошо а потом как пошло поехало и я действительно ценю сейчас то что имею.
Я вот несколько раз обжигалась плюс сначала было все хорошо а потом как пошло поехало и я действительно ценю сейчас то что имею.
Надо искать нормальное смотреть что предлагают а потом принимать решение.
Замену шила на мыло никто не отменял
Замену шила на мыло никто не отменял
Чё то не могу я ответить на эти вопросы потому все зависит от дальнейших обстоятельств которые будут проявляться в то время в том месте при тех условиях а этого я знать не смогу
Ну вот, люди занимаются каждым чем горазд. Кто-то шьёт хорошо, кто-то готовит, учит и тд. Когда занимаешься тем, что любишь и делаешь превосходно, успех становится побочным эффектом.
Ну тут каждый к этому приходит доходит по своему. Именно эта знакомая много лет меняла работы и т.д. и поняла что надо на себя работать и где-то там гранд и т.д. и это все получилось. Плюс они с мужем не имели квартиры а снимали с снять вместо двушки трешку чтобы одну комнату отдать под мастерскую оказалось не таким уж сложным.
А у меня вот тоже много умений но ресурсов нет чтобы заняться чем то своим. Сразу ничего не пойдет а на раскачку нет возможностей.
А у меня вот тоже много умений но ресурсов нет чтобы заняться чем то своим. Сразу ничего не пойдет а на раскачку нет возможностей.
Если у Вас чего-то не хватает, то только финансовой грамотности. Это моё личное мнение, с ним не обязательно соглашаться. Я не знаю ни Вас, ни Вашей жизни. Это просто предположение исходящее из моего опыта.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу