Всім шампаньського• 19 сентября 2025
Дівчата тривожниці (тривожний розлад), як вмовляли себе на психолога?
Власне, питання - в темі.
Тепер детальніше: підозрюю в себе тривожний розлад. Причому, якщо я права, то він в мене з дитинства. Але, якось, раніше розлад був скомпенсований. А зараз, здається, ситуація погіршується.
Так ось, не можу себе вмовити на те, аби звернутися до фахівця. Постійно думки: "А, раптом, це я сама собі щось вигадала?", "А, раптом, фахівець надімною посміється?". Про гроші мова може не йти - є штатний психолог в компанії, де я працюю. Але тут, знов, вагання. Я обіймаю посаду керівника вищої ланки. Дуже б не хотілося, аби мої проблеми стали відомими колегам. Або відсутність проблем, а я звернулася...
Можна звернутися до стороннього фахівця, але тут привід для вагань полягає в тому, що я не знаю, наскільки такий фахівець буде профі...
Коротше: хто стикався з такою ситуацією, може поділитеся досвідом?
Тепер детальніше: підозрюю в себе тривожний розлад. Причому, якщо я права, то він в мене з дитинства. Але, якось, раніше розлад був скомпенсований. А зараз, здається, ситуація погіршується.
Так ось, не можу себе вмовити на те, аби звернутися до фахівця. Постійно думки: "А, раптом, це я сама собі щось вигадала?", "А, раптом, фахівець надімною посміється?". Про гроші мова може не йти - є штатний психолог в компанії, де я працюю. Але тут, знов, вагання. Я обіймаю посаду керівника вищої ланки. Дуже б не хотілося, аби мої проблеми стали відомими колегам. Або відсутність проблем, а я звернулася...
Можна звернутися до стороннього фахівця, але тут привід для вагань полягає в тому, що я не знаю, наскільки такий фахівець буде профі...
Коротше: хто стикався з такою ситуацією, може поділитеся досвідом?
26
0
Блін :(
В мене іноді також бувають прояви: наче судоми в руках і м´язів обличчя. Але я навчилася з цим боротися. Та й буває рідко.
Не хочеться, аби було частіше. Паршиві відчуття.
В мене іноді також бувають прояви: наче судоми в руках і м´язів обличчя. Але я навчилася з цим боротися. Та й буває рідко.
Не хочеться, аби було частіше. Паршиві відчуття.
Ой, краще йдіть одразу, воно погіршується з часом, і якщо ви ще нормально но почувається, то можна дочекатися до моменту, коли вже буде дуже погано
1
Якщо самі не наважитесь, ваше тіло вам допоможе, як у коментатора вище.
По-перше, ви хоча б спробуйте звернутись хоча б до кого-небудь. Постарайтесь відкинути нав´язливі думки. Можете навіть озвучити всі свої побоювання спеціалісту. Перший крок завжди найважчий, але якщо ви його нарешті зробите, далі буде простіше.
Штатний психолог не має права розповідати про вас жодного слова комусь у компанії згідно етичного кодексу психолога.
Пошук підходящого спеціаліста дійсно може зайняти певний час, і це нормально. Необов´язково кожному новому психологу/психотерапевту/психіатру вивалювати на першій зустрічі все, що у вас на душі. Спробуйте почати з простого запиту, щоб подивитись, як працює спеціаліст, і зрозуміти, чи він вам підходить.
По-перше, ви хоча б спробуйте звернутись хоча б до кого-небудь. Постарайтесь відкинути нав´язливі думки. Можете навіть озвучити всі свої побоювання спеціалісту. Перший крок завжди найважчий, але якщо ви його нарешті зробите, далі буде простіше.
Штатний психолог не має права розповідати про вас жодного слова комусь у компанії згідно етичного кодексу психолога.
Пошук підходящого спеціаліста дійсно може зайняти певний час, і це нормально. Необов´язково кожному новому психологу/психотерапевту/психіатру вивалювати на першій зустрічі все, що у вас на душі. Спробуйте почати з простого запиту, щоб подивитись, як працює спеціаліст, і зрозуміти, чи він вам підходить.
1
Так отож бо і воно, що погіршується. В дитинстві я боялася, що щось станеться з батьками. Але мені було достатньо запевнити себе, що якщо я буду чемною дівчинкою, то все буде добре. Ну, власне, і була чемною. В своєму розумінні.
В юності стала прискіпливою до деталей. В мене все мало бути заздалегідь прораховано, підготовлено і вивірено. Але якщо щось ставалося непередбачене - було, хоч і нервово, але нормально. Навіть бачила в цьому позитив: життя цікаве, бо підкидає цікаві питання.
В дорослому віці, навіть, на моїй дотошності і контролі, от, кар´єру побудувала.
А зараз... Таке відчуття, що я хвилююся за якісь дрібниці, а на важливі моменти - вже ресурсу не вистачає. Щось забуду і потім картаю себе, що забула, не відконтролювати, не приділила уваги.
В юності стала прискіпливою до деталей. В мене все мало бути заздалегідь прораховано, підготовлено і вивірено. Але якщо щось ставалося непередбачене - було, хоч і нервово, але нормально. Навіть бачила в цьому позитив: життя цікаве, бо підкидає цікаві питання.
В дорослому віці, навіть, на моїй дотошності і контролі, от, кар´єру побудувала.
А зараз... Таке відчуття, що я хвилююся за якісь дрібниці, а на важливі моменти - вже ресурсу не вистачає. Щось забуду і потім картаю себе, що забула, не відконтролювати, не приділила уваги.
Надо смотреть в этом направлении и начинать работать. А то тревожность плюс сильный стресс по любой причине и привет неожиданные онемения, боли, судороги, панические атаки, бессонница, список бесконечный. Такие как мы тревожные очень уязвимы
Раціонально - так. Але, з точки зору раціональності, в мене і зараз проблем немає. Посада, гроші, люблячій чоловік, діти, що радують успіхами... Раціонально: я просто з жиру бішуся.
Нормальний фахівець не посміється. Якщо є ознаки дійсно розладу, то психолог все одно спрямує до психіатра, а той до психотерапевта.
У мене все починалось так, як і у вас. Ніби вигорання якесь, ресурсу не вистачає. Два роки - і вуаля! Я на прийомі в психіатра з дереалізацією, скаженою тривогою і купою ірраціональних страхів. Навіть депресивний епізод був та суїцидальні думки (хай Бог милує). Тому налаштуйтесь і йдіть - повірте, воно того варте. З приводу того, щоб правильно вибрати психолога - є професійні платформи, де психологи розподілені за конкретними запитами. Так вам буде простіше. Удачі!)
2
Ви пацієнт психіатрії.
Вагалася йти до психотерапевта 10 років.
Думки були, як у вас зараз, згодом стали ще гірші. І я наважилася собі зізнатися, що не справляюся з емоціями.
За порадою тут, на цьому тижні відвідала психолога. Дура, що вагалася і не пішла раніше. Вже почала приймати ліки.
Вагалася йти до психотерапевта 10 років.
Думки були, як у вас зараз, згодом стали ще гірші. І я наважилася собі зізнатися, що не справляюся з емоціями.
За порадою тут, на цьому тижні відвідала психолога. Дура, що вагалася і не пішла раніше. Вже почала приймати ліки.
2
Пошла лечиться к психиатру когда припекло. Психологов особо не заценила, разве что медицинские, которые в ПНД работают. Но без вкусных таблеток у меня не обошлось, так что главное - психиатр.
Є багато психологів онлайн з інших міст, я їх ніколи не боялася, мене завжди більше лякали їх ціни😁
ви не біситесь з жиру, у вас просто ймовірно тривожний розлад. Фахівець вам допоможе його позбутись і ви в повній мірі зможете насолодитись тим, що у вас є.
ПС. пишу як психотерапевт. Часто чую щось типу ’чому я не звернулась раніше’. Тому підтримую вас, якщо є штатний фахівець - звертайтесь.
Повірте, йому його професіоналізм і дотримання професійної етики важливіше, ніж розведення пліток (яких ви так боїтесь).
ПС. пишу як психотерапевт. Часто чую щось типу ’чому я не звернулась раніше’. Тому підтримую вас, якщо є штатний фахівець - звертайтесь.
Повірте, йому його професіоналізм і дотримання професійної етики важливіше, ніж розведення пліток (яких ви так боїтесь).
2
Мені було складно наважитися фінансово, ментально - ні. Я усвідомлювала що проблема існує і розписала собі шляхи вирішення. Психолог підходив найбільше, тож обирала-обирала і обрала.
Цілком погоджуюся.
Зараз в терапії і теж думки ’чому не звернулася раніше’, бачу перші результати. При цьому все так дивовижно склалося, що психотерапевта вдалося підібрати з першого разу.
Чи буде очікуваний результат по основному запиту ще не знаю, як і не знаю скільки часу фінансово потягну терапію. Але це однозначно найпотрібніша інвестиція, можу порівняти її з необхідністю вчасно лікувати зуби.
Зараз в терапії і теж думки ’чому не звернулася раніше’, бачу перші результати. При цьому все так дивовижно склалося, що психотерапевта вдалося підібрати з першого разу.
Чи буде очікуваний результат по основному запиту ще не знаю, як і не знаю скільки часу фінансово потягну терапію. Але це однозначно найпотрібніша інвестиція, можу порівняти її з необхідністю вчасно лікувати зуби.
Можна спочатку сходити до психіатра, далі, якщо є діагноз, підбирати собі психолога. З тривожними розладами працюють КПТ терапевти. Можна к декільком сходити на сесію, повідчувати на собі їх методи роботи, а потім вихначитися, з ким готові іти працювати вдовгу. Головне наважитися на перший крок, записатися на першу сесію, а потім ви собі будете вдячні, що наважилися і пішли
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу