Меряю линейкой• 07 октября в 11:55
Дорога на роботу 2.20-3 години в день.
Як ви вважаєте, якщо до роботи добиратися 1.10-1.30 в одну сторону, їхати двума видами транспорту , це є прийнятним? Робота закордоном, на мінімальну оплату праці, на 4 години в день. Але з плюсів, що по професії і є люди які розмовляють українською і зможуть допомогти перший час. Мені кажуть, що це вважається нормальним часом на дорогу. В мене ще й синдром мандрівника, довго їхати це тортури(( Прийшла з вами порадитися, що робити. Шукати далі ( я ще толком не шукала, так як проходжу навчання) чи йти працювати?
показать весь текст
4
2
21
КаваЗМолоком• 07 октября в 13:24
Ответ дляМеряю линейкой
В моєму випадку - в дорозі я буду їсти таблетки, тому що погано переношу довгі поїздки. От і думаю, чи воно того варте. Те що це буде досвід, це великий плюс, але він буде ціною здоров´я. Я ще і залишатися не планую, тільки скажуть ,що більше не буде літати над головою, відразу пакую чемодани. Дуже щось важкий вибір для мене зараз . Наче і розумію, що хороший шанс, але це буде тяжко, через добирання. Є ще дитина 2 клас, яку треба встигати забрати зі школи, а якщо не встигнеш на автобус, то все, годину чекати.
То сидіть і далі на виплатах і не морочте голову.
3
1
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:25
Ответ дляПописанная парта
Імодіум не можна приймати на регулярній основі, це препарат екстреної допомоги. Загалом, тут відповідають люди, які норм переносять дорогу і їм не зрозуміле ваше питання. Бо насправді 1-1,5 години в умовах, що ви описали (еміграція, нема досвіду) - це не критично. А от 1,5 години з умовою хвороби- це таки проблема. Офф-топ, ваша хвороба - в сфері тривожних розладів і вона лікується (в тому числі отаким способом, як йти в те, що лякає і таки почати їздити без таблеток . Але то з психологом).
По темі- у вас і так вистачає навантаження з дитиною в новій країні, тому шукайте щось ближче.
По темі- у вас і так вистачає навантаження з дитиною в новій країні, тому шукайте щось ближче.
Я зверталася до лікарів і тут з цього питання, мені порекомендували легке заспокійливе,яке після гідазепаму як мертвому припарка
Коплю на груди• 07 октября в 13:26
Ответ дляКотики-муркотики
Якщо правильно організувати процес або мати унікальні знання, і на вас дійсно буде попит, то можна зависати на Порадниці досить довго 🙃 І обідні перерви ніхто не відміняв, як у мене зараз
Так я об этом и пишу, что время на только дорогое - что его не жалко просрать на советчицу)
1
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:26
Ответ дляДело было давно
То ви ж казали, що вас тошнить і без читання, тому ви приймаєте імодіум.
Здається щось не сходиться...
Здається щось не сходиться...
Почитайте про синдром мандрівника і зійдуться. Це коли в дорозі тебе тошнить, може бути рвота і гостра діарея , і це кожного разу так. Інколи головокружіння
1
2
Дело было давно• 07 октября в 13:30
Ответ дляМеряю линейкой
Почитайте про синдром мандрівника і зійдуться. Це коли в дорозі тебе тошнить, може бути рвота і гостра діарея , і це кожного разу так. Інколи головокружіння
Вам треба до лікаря звернутися. І я не глузую з вас.
Дело было давно• 07 октября в 13:31
Я думаю, що може бути рішення, тільки ви про нього не знаєте і п´єте не зовсім підходяще у вашій ситуації
1
Дело было давно• 07 октября в 13:33
Просто зрозумійте, що вам потрібно теж іти на зустріч цьому життю, нажаль не все підстраюється під нас .
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:33
Ответ дляДело было давно
Вам треба до лікаря звернутися. І я не глузую з вас.
Я ходила, вище писала. Приписали легке заспокійливе. У мене це після того, як приїхали сюди. В дорозі , яка була 3 доби, сильно захворіла дитина, якій було на той момент 3роки і ми її ледве довезли. І в мене почалося це, тільки бачу автобус, мені треба в туалет. Приїзжаю і все, відпускає. Таке було в мене в інституті, їздила на вихідних додому, ледве жива приїхала, їхати годину було. Але потім воно якось само пройшло
Дело было давно• 07 октября в 13:34
Ответ дляМеряю линейкой
Я ходила, вище писала. Приписали легке заспокійливе. У мене це після того, як приїхали сюди. В дорозі , яка була 3 доби, сильно захворіла дитина, якій було на той момент 3роки і ми її ледве довезли. І в мене почалося це, тільки бачу автобус, мені треба в туалет. Приїзжаю і все, відпускає. Таке було в мене в інституті, їздила на вихідних додому, ледве жива приїхала, їхати годину було. Але потім воно якось само пройшло
Підіть до іншого лікаря, лікарі теж бувають некомпетентні
2
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:35
Ответ дляДело было давно
Підіть до іншого лікаря, лікарі теж бувають некомпетентні
Мабуть треба спробувати. Я надіялась, що воно пройде саме, як минулого разу, але вже 3.5 роки пройшло
1
1
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:37
Ответ дляДело было давно
У вас така проблема тільки з автобусом?
Саме смішне, що машиною і поїздом ще більш менш. А от чомусь реакція на автобус взагалі яскрава. Я інколи відміняю поїздки, прямо в момент приїзду автобуса (( тому що розумію, що недоїду. Імодіум спасає, але не завжди
2
Пописанная парта• 07 октября в 13:39
Ответ дляМеряю линейкой
Я зверталася до лікарів і тут з цього питання, мені порекомендували легке заспокійливе,яке після гідазепаму як мертвому припарка
Вам потрібен КПТ-психотерапевт, вони працюють з цим. Загалом суть така: відкопуєте звідки той страх зʼявився і що за ним стоїть і по-троху позбуваєтесь. Це називається експозиція страху (просто до прикладу, бо не знаю вашої ситуації: спочатку їдете пів години без таблеток, потім 40 хв, потім годину і тд). Але це треба робити під веденням спеціаліста, бо самій трохи важкувато може бути.
1
Дело было давно• 07 октября в 13:42
Ответ дляМеряю линейкой
Саме смішне, що машиною і поїздом ще більш менш. А от чомусь реакція на автобус взагалі яскрава. Я інколи відміняю поїздки, прямо в момент приїзду автобуса (( тому що розумію, що недоїду. Імодіум спасає, але не завжди
Це мабуть таки нервове.. але спробуйте до іншого лікаря припасти.
І ще, знаєте є в психології таке, що треба тренувати свої страхи.
Ви можете спробувати наприклад автобус подумки думати що ви зараз будете їхати не на автобусі, в на поїзді..
В своїй уяві заміняти автобус, бо він ваш тригер.
І спробуйте їхати на невеликі відстані.
Не думайте, що зразу вас все вийде, але через кілька поїздок ви зможете почуватись набагато краще.
Потім можете на більш довгі відстані їхати..
Коли наважитесь на таке, ви повинні були в хорошому самопочутті.
Можливо получиться
І ще, знаєте є в психології таке, що треба тренувати свої страхи.
Ви можете спробувати наприклад автобус подумки думати що ви зараз будете їхати не на автобусі, в на поїзді..
В своїй уяві заміняти автобус, бо він ваш тригер.
І спробуйте їхати на невеликі відстані.
Не думайте, що зразу вас все вийде, але через кілька поїздок ви зможете почуватись набагато краще.
Потім можете на більш довгі відстані їхати..
Коли наважитесь на таке, ви повинні були в хорошому самопочутті.
Можливо получиться
Пописанная парта• 07 октября в 13:43
Ответ дляМеряю линейкой
Я ходила, вище писала. Приписали легке заспокійливе. У мене це після того, як приїхали сюди. В дорозі , яка була 3 доби, сильно захворіла дитина, якій було на той момент 3роки і ми її ледве довезли. І в мене почалося це, тільки бачу автобус, мені треба в туалет. Приїзжаю і все, відпускає. Таке було в мене в інституті, їздила на вихідних додому, ледве жива приїхала, їхати годину було. Але потім воно якось само пройшло
О, вже почитала вашу відповідь. Принаймні ви знаєте причину. Треба перезаписати в голові цю «настройку», що довга дорога=небезпека. І тут, звісно, лише йти в цей досвід поїздок, але поступово і бажано із супроводом.
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:43
Ответ дляПописанная парта
Вам потрібен КПТ-психотерапевт, вони працюють з цим. Загалом суть така: відкопуєте звідки той страх зʼявився і що за ним стоїть і по-троху позбуваєтесь. Це називається експозиція страху (просто до прикладу, бо не знаю вашої ситуації: спочатку їдете пів години без таблеток, потім 40 хв, потім годину і тд). Але це треба робити під веденням спеціаліста, бо самій трохи важкувато може бути.
Мені важко вже на етапі- бачу автобус )). Я знаю звідки страх. Коли було мені років 8 , ми поїхали на море родиною автобусом. І в поїздці у мене була діарея, а автобус майже не зупиняли, тому що я вигадую і ми 10 хвилин назад зупинялися...я тоді намучилася і відтоді страх поїздок. Саме цікаве, що з мамою взагалі нікуди їздити не можу. Якщо саме ще їзжу, то з нею прямо не до втрати свідомості. Але воно не завжди в мене, інколи проходить саме, без лікування
1
2
СпайдерВумен• 07 октября в 13:45
Ответ дляМеряю линейкой
А в мене діарея , чули про синдром мандрівника. Нічого смішного не бачу в тому, щоб сміятися над хворобою іншої людини
Ви ж писали, що від тошноти приймаєте імодіум, забули? ваша ’хвороба’ називається паразитизм. Думаю, якби не сиділи на шиї місцевим, то швиденько би ’хвороба’ пройшла
1
Пописанная парта• 07 октября в 13:46
Ответ дляМеряю линейкой
Мені важко вже на етапі- бачу автобус )). Я знаю звідки страх. Коли було мені років 8 , ми поїхали на море родиною автобусом. І в поїздці у мене була діарея, а автобус майже не зупиняли, тому що я вигадую і ми 10 хвилин назад зупинялися...я тоді намучилася і відтоді страх поїздок. Саме цікаве, що з мамою взагалі нікуди їздити не можу. Якщо саме ще їзжу, то з нею прямо не до втрати свідомості. Але воно не завжди в мене, інколи проходить саме, без лікування
Ну от першою сходинкою має стати «бачу автобус», потім їду трішки на автобусі і тд. Іноді проходить, бо загальний фон спокійніший, ви можете відволіктись. А коли навантаження якісь чи стрес, фон загострюється і воно «накручує». Це треба свідомо подолати, бо випадкові покращення завжди нестимуть ризик «рецидиву»
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:47
Ответ дляПописанная парта
О, вже почитала вашу відповідь. Принаймні ви знаєте причину. Треба перезаписати в голові цю «настройку», що довга дорога=небезпека. І тут, звісно, лише йти в цей досвід поїздок, але поступово і бажано із супроводом.
Я сама з дитиною в чужій країні, по супровід лише мріяти. Я переношу поїздки 30 хвилинні, інколи легко, інколи важко, але їздити можу, з таблетками. Часто відпускає по дорозі. Але пересадка, це для мене - розпочати по новій і на пересадці нема туалету)). От якби не відстань, навіть не думала б.
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:49
Ответ дляСпайдерВумен
Ви ж писали, що від тошноти приймаєте імодіум, забули? ваша ’хвороба’ називається паразитизм. Думаю, якби не сиділи на шиї місцевим, то швиденько би ’хвороба’ пройшла
Шановна, Ви зараз смієтесь з хвороби іншої людини. Дивіться, щоб з Ваших хвороб в майбутньому не сміялися, Бог все бачить. І так, я працювала все життя і зараз не планую не працювати, але вибираю варіанти і маю право
1
СпайдерВумен• 07 октября в 13:50
Ответ дляМеряю линейкой
Шановна, Ви зараз смієтесь з хвороби іншої людини. Дивіться, щоб з Ваших хвороб в майбутньому не сміялися, Бог все бачить. І так, я працювала все життя і зараз не планую не працювати, але вибираю варіанти і маю право
не сміюсь, а констатую ваш паразитизм. Ви ’вибираєте’ так, щоб не вибрати. І не прикривайте це Богом по фарисейськи
2
Пописанная парта• 07 октября в 13:50
Ответ дляМеряю линейкой
Я сама з дитиною в чужій країні, по супровід лише мріяти. Я переношу поїздки 30 хвилинні, інколи легко, інколи важко, але їздити можу, з таблетками. Часто відпускає по дорозі. Але пересадка, це для мене - розпочати по новій і на пересадці нема туалету)). От якби не відстань, навіть не думала б.
Під супроводом я мала на увазі «психологічний супровід». Психолог на телефоні часто теж підійде в цій ситуації. В цілому, я розумію підґрунтя вашого стану і те, що з нього вийти, не справа 1-го дня. але це реально псує якість вашого життя і закриває можливості. Тому з таким краще боротись, а не добивати здоровʼя таблетками. Бажаю впоратись!
1
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:52
Ответ дляПописанная парта
Ну от першою сходинкою має стати «бачу автобус», потім їду трішки на автобусі і тд. Іноді проходить, бо загальний фон спокійніший, ви можете відволіктись. А коли навантаження якісь чи стрес, фон загострюється і воно «накручує». Це треба свідомо подолати, бо випадкові покращення завжди нестимуть ризик «рецидиву»
Я знаю, що якось витримаю дорогу одним автобусом . Але мінімум годину туди, годину назад , пересадки , це я приїду просто мертва. Навіть без моїх нюансів деякі люди пишуть, що це важко
2
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:52
Ответ дляСпайдерВумен
не сміюсь, а констатую ваш паразитизм. Ви ’вибираєте’ так, щоб не вибрати. І не прикривайте це Богом по фарисейськи
Паразитизм в чому проявляється?
1
автор
Меряю линейкой
• 07 октября в 13:54
Ответ дляПописанная парта
Під супроводом я мала на увазі «психологічний супровід». Психолог на телефоні часто теж підійде в цій ситуації. В цілому, я розумію підґрунтя вашого стану і те, що з нього вийти, не справа 1-го дня. але це реально псує якість вашого життя і закриває можливості. Тому з таким краще боротись, а не добивати здоровʼя таблетками. Бажаю впоратись!
Так, якість життя страждає. Влітку дитина просить поїхати кудись на екскурсію, відпочинок, а в мами очі від страху вилазять від самої думки і сидимо вдома. Дякую
1
Дую на вітер• 07 октября в 14:05
Ответ дляКоплю на груди
Я так езжу на работу. И мой муж тоже.
Но зарплаты у нас не минимальные.
Вообще для Киева это обычно 1-1,5 до работы в одну сторону
Но зарплаты у нас не минимальные.
Вообще для Киева это обычно 1-1,5 до работы в одну сторону
Не нужно , никогда дольше получаса не ездила
МаксХмара• 07 октября в 14:07
В Києві ми жили на Чапека біля м.Вокзальна, там ідеальна розв´язка настільки, що завжди і я, і чоловік могли знайти роботу, щоб пішки менше години, а транспортом ще швидше, лівий берег навіть не розглядали ніколи
Закордоном оренда, якщо ж стабільна робота, то можна буде переїхати ближче до роботи, але поки стабільної немає
Закордоном оренда, якщо ж стабільна робота, то можна буде переїхати ближче до роботи, але поки стабільної немає
ПоЗиТиВнАя• 07 октября в 14:39
Ответ дляКозачка
Київ, 20 років так добираюся за невелику зп й робочий день від 8 годин
навіщо
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу