Дівчата, поясніть мені цей феномен

Ще раз. Є емоційні зв´язки.
Ті жінки що щасливі без чоловіків ці зв´язки або порвали або нові ще не побудували.
От і все

Це як у мами забрати дитину і сказати ну ти ж щаслива була без неї і незалежна і продовжуй далі.

Все. Дочитала що чоловік служить.
То ця історія психологів то абсолютно не ваша історія
Там мова про жінок які не в стосунках.
А у вас є стосунки. У вас емоційний зв´язок.
В звісно ви маєте право сумувати

от подумайте, чоловіки як правило помирають раніше за жінок. і кожна з нас рано чи пізно залишиться одна. тому треба мати ще якихось людей поруч, друзів, родичів, а не одного лише чоловіка. щоб було, з ким піти погуляти, піти в кіно і т.п.
чоловік може фею собі знайти, наприклад, і що тоді, не жити? не гуляти? не радіти більше ніколи нічому?

У психологів достатньо клієнтів, які мотивовані на роботу, яких не треба ’убеждать несті денежку’)
А ви з вашим обмеженим мисленням так і будете скрізь шукати підставу і боятись психологів, щоб не стати ’лохом’)) Поки інші вирішуватимуть свої проблеми і рухатимуться далі.

У вас є чоловік, але він далеко. Це цілком нормально, що вам без нього сумно, самотньо і хочеться, щоб він був поряд.
Це швидше порада для самотніх - для здорових стосунків потрібно самій бути наповненою і самодостатньою, щоб не розчинятися в стосунках і не втрачати себе, а також вміти віддавати. Партнер не повинен заліковувати емоційні рани, завдані в минулому (батьками чи колишніми партнерами).
Я самотня (без сім´ї та дітей) і ще донедавна вважала себе цілком самодостатньою. Принаймі мені самій не нудно, не сумно, не скучно і я завжди знайду чим заповнити свої дні та вечори. Я загалом інтроверт, мені навіть присутність друзів іноді заважає і хотіла б, наприклад, прогулятися наодинці.
Так от ще місяці 2 тому впевнено казала, що стосунків більше не хочу, на особистому житті ставлю хрест і взагалі для чого мені чоловіки. Ну все логічно, самотність люблю, самій мені не скучно, секс цілком заміняють іграшки і лібідо не високе. Але проходжу сеанси психотерапії (зовсім інше питання опрацьовую) і в процесі спадає ’броня’ і внутрішні захисти. Минулого тижня таки плакала наодинці, бо бракує близькості. Тобто самодостатність корисна, але потребу в близькості і присутності вона не відміняє.

А где вы увидели что я боюсь психологов? Я считаю их в 90% профнепригодными.

Ви не розумієте різницю між ’помер’, ’пішов’ та ’служить’? В перших двох випадках можно через деякий час знайти інші стосунки.
А служать переважно у жінок молодого і середнього віку. Банально сексу бракує, наприклад. І якщо вам достатньо механічно вібратора, то іншим жінкам бракує ємоційної живої близькості. Так зрозуміло? І в світогляді більшості жінок неприйнятно затикати цю потребу іншими чоловіками тимчасово

Ви мегадивно поставили питання. Старпості до вас не відноситься бо у вас є чоловік.
А ви чомусь хочете навчитись жити без нього щасливо

Мені хочеться з іншою людиною, а не самій. Я можу сама, бажання нема. От зараз піти прогулятися, сумно самій.

Фізично зараз нема. Емоційно теж під великим питанням. Відстань і довгий час порізно... довга експедиція з невизначеним терміном перебування або як я казала чоловіку - відбування покарання на поселенні довічно з можливою амністією колись. То ти з чоловіком чи без?

Дякую. У мене значить норма)))

Милая автор, истинная любовь - это подарок. И этот подарок есть далеко не во всех семьях и парах. Обычно просто сожительствуют по разным причинам. То, что у Вас с мужем любовь, это редкость, и 70% комментаторов тут не поймут этого, а ещё и позавидуют Вам.
Психологи хотят денег заработать и парят, что и одному хорошо. Но человеку нужен человек так было всегда. И что хорошего в том, что твой любимый где-то далеко? Это тяжело, и я Вам очень сочувствую. То, что Вы чувствуете, это абсолютно нормально. Постарайтесь сделать этот период менее болезненным: может быть, пойти на какие-то занятия типа рисования, английский, чтобы была приятная рутина. Держитесь, дорогая.💚

Це ваш чоловік, ви його любите і вам без нього сумно. І це нормально.
Просто ви плутаєте тепле з м´яким. Сумувати за коханою людиною і чіплятися за штани - це різні речі. У вашому стартпості йде мова про те, що не варто чіплятися за штани.

Что в очередной раз доказывает, что все эти психолухи шарлатаны. Вот в авторе уже поселили своим трындежом чувство какой то неправильности и необходимости корректировать эмоции - все что бы срубить бабла.

Питання не в якостях чоловіка. Питання в мені. Мені не хочеться багато чого без нього.

ні, це як мама відвела дитину в школу і страждає, поки вона не повернеться)

Діти, подруги, собака. Зовсім нема з ким - навушники в вуха, каву в руки і в парк, насолоджуватися осіннім листям. Або в кав´ярню, самотність не так помітна, якщо сидіти в смартфоні.
Для збереження ментального здоров´ям важливо навчитися помічати щось позитивне, бо зазвичай ми зациклюємся на негативні і тому, чого нема. Тому пробуйте помічати те, що є - якісь позитивні дрібниці, створюйте якісь свої ритуали (та ж прогулянка чи чашка кави), пробуйте вести щоденник вдячності.

Что в очередной раз доказывает, что все эти психолухи шарлатаны. Вот в авторе уже поселили своим трындежом чувство какой то неправильности и необходимости корректировать эмоции - все что бы срубить бабла.

Бо кожна сім´я то таємниця.
І відверто кажучи багато сімей тримається на обмежених фінансах.
Якщо уявити картину що жінка може на свою зарплату орендувати квартиру, утримувати себе і дітей.
То тисячі жінок розлучились би

У психологів достатньо клієнтів, які мотивовані на роботу, яких не треба ’убеждать несті денежку’)
А ви з вашим обмеженим мисленням так і будете скрізь шукати підставу і боятись психологів, щоб не стати ’лохом’)) Поки інші вирішуватимуть свої проблеми і рухатимуться далі.

Это нормально
Просто тем, кому не повезло найти достойного мужчину, надо что-то внушить. И получишь деньги.
Такая себе ниша, которая благодарно выслушает.

Есть спрос- есть предложение рассказать как сместить акценты и сделать женщину виноватой

Ні, це не теж саме.
У матері і дитини кровне споріднення. В чоловіка і дружини ні, це по суті чужі люди

Ну, в адекватных семьях мамы скучают за детьми, пока они в школе
Может даже не идут в кино, чтоб сходить вместе

Примерно таким текстом психологи находят себе клиентов

Так якщо ти страждаєш, ти вже нещасливий, якось не сходиться.