Если умерла ваша поддержка.

Ну чего? Человек с детства не знал заботы, понимал, что нужно рассчитывать только на себя, а тут о тебе заботились и любили и раз - рассчитывай только на себя. Это как тепличный цветок высадили в пустыне и сказали ’рассчитывай на себя’.

Я абсолютно впевнена що краще мати свою роботу, гроші, жилплощу і тп запасний аеродром ніж сподіватися на те що кохання і пратнер буде вічно жити, вічно забезпечувати, вічно молодий і здоровий. Я стільки бачила прикладів коли у людей дах їхав після втрати такої опори... ОТ що в тому класного, так побиватися після втрати іншої людини, навіщо так прив´язуватися, для чого? ну тобто в принципі хоч якісь бар´єр самозбереження не мати?

Ні, не так. Ви - сама собі лікар.

А навіщо в принципі ото так привязувтасия до людей? Виглядає наче так, що в людини якась дира, некомлпект і треба ще одна людина щоб ту диру закрити. А якщо раптом така заплатка втрачається, то отакі страждання.

С чего вы этот бред взяли?
Если человеку пришлось стать сильным- это не значит что он от этого не страдает и не хочет стать слабым

А сколько сломались ?

Он на войне умер?

Ну чего? Человек с детства не знал заботы, понимал, что нужно рассчитывать только на себя, а тут о тебе заботились и любили и раз - рассчитывай только на себя. Это как тепличный цветок высадили в пустыне и сказали ’рассчитывай на себя’.

Не могу работать, фейсбук, тикток и советчица, вот все, что еще хоть как-то может отвлечь. На какое-то время забываешь об этом всем.

Для кого-то реально, для кого-то нет.
Вдовы и вдовцы, обоготворяющие своих умерших половинок, - тяжелая категория. Никто не собирается лезть из кожи, чтобы затмить их прежнюю любовь.

Для начала нужно научиться быть поддержкой самой себе. Ведь и со вторым мужем может что-то случится и что тогда, искать третьего?

В мене в агинув чоловік не так давно. Так, дуже важко, моментами настільки, що дихати не можеш. Але для себе я зрозуміла, що я маю змінити ставлення до самої себе, по типу полюбити себе’, поставити себе на перше місце, зрозуміти чого саме хочу я, а вже потім можливо і зустріти ще кохання, партнера і друга.

В мене в агинув чоловік не так давно. Так, дуже важко, моментами настільки, що дихати не можеш. Але для себе я зрозуміла, що я маю змінити ставлення до самої себе, по типу полюбити себе’, поставити себе на перше місце, зрозуміти чого саме хочу я, а вже потім можливо і зустріти ще кохання, партнера і друга.

Держитесь, обнимаю Вас!
Очень жаль Вашего мужа и понимаю Вашу печаль. Вы большая умничка, потому что понимаете что это Ваша жизнь и она должна продолжаться. Думаю Ваш муж хотел бы чтобы Вы были счастливы.
Вы очень сильная. Держитесь. И пусть у Вас все получится.

Это защитная реакция у вас
Страх

Про дітей те саме сказали би?

Ой, я б від цього відходила. Я в ютюбі дивилася як на раші дві пари розлучаються, гризуться як собаки. Одна плодила дітей, 6 штук народила і чоловік її кидає, іде до хрещеної матері тих дітей, яка теж народила 3, крім тих 6 у того чувака ще є діти, яких він покидав, короче усіх дітей він полишав, а сам як іпався, так і далі іпеться ніби він студент у свої близько 50 років ))))) такий дурдом.
Ви повинні мати роботу і собі на хліб, бо чоловіки - створіння матеріальне, йому сіськи покажи і воно з хати тікає, а дай ще й нюхнути, так ще й обчистить вас як липку. Так що здоровий фемінізм потрібен, але звичайно не в Україні з вічними недореформами, там у Шабуніна менструація головного мозку. Ви щоб два рази не вставати за покійним чоловіком і щоб робота покійною не була ідіть сразу в приватне. Бо та менструація ще не скоро пройде, він з нею так і помре.

Поток сознания ...