Бабуся розказувала...

У ті часи - було таке важке життя, що люди - на такі дрібниці, як чістота волосся - навіть уваги не звертали. Жили при каганцях, воду з річки носили, раділи шматку хліба на столі. Живі - та й слава Богу) І все гаразд!

А якби - ще й голову щодня мити...

Вони їли інше

Наприкла насіння соняшника та гарбуза. Горіхи. А це ж олія. Тому і народжували біз розривів - усі тканини були еластичні

Люди, которым кажется, что не помыв голову каждый день и не отдраив себя утром и вечером, проверьтесь на ОКР. Откуда это ощущение грязного тела? Где вы валяетесь, что так испачкались за ночь?

Я бы не сказала, что у всех была прям тяжелая жизнь. Впрочем, как и сейчас.

Бо носили хустки здебільшого і ви того всього не бачили. Я цей час застала з браком порошку, мила, шампуню та зубної пасти.
Раз в тиждень мили волосся та мили повністю тіло, але вже до Сб те волосся було жирне, смердюче та неохайне. Оті фостики спасали да косичка. Ніхто під пахвами не брив, але і волосся було рідке, ноги теж. Мужики робочих спеціальностей воняли добряче, підлітки ганяли цілий день в гульках на вулиці, то теж дурно пахло.
Місячні з тряпками, які треба стірати весь час - брррр. Зуби чистили раз на день і то не кожен день, бо зубний порошок був дефіцитом, а потім ці стоматологічні тортури без анестезії з бормашинкою.
Бабуся мила голову травою мильнянка та споліскувала завареним любистком або корою дуба, аромати були неймовірно приємні та волосся гарне, але ж то генетика.
Можу вам насипати правди життя, як купалися раз на тиждень в балії, підмиватися водичкою бо мило дефіцитний дефіцит і тільки для купання.