Сильно посварилися з сусідкою, кажіть що хочете

але мені прям легше стало, прям, добре.
Я ненавиджу сваритися з людьми і як могла відтягувала цей процес, сьогодні все сталося само собою.
В нас в квартирах спільний ганок, до нього ведуть сходи якими користуємося лише ми і вони. В неї троє дітей, на ганку цілорічно стоїть два велосипеди, два самокати, дитячий візок і два великих вазони. Регулярно до того всього виставляють великі тюки сміття яке гниє там ніч або весь день. Ці велосипеди і самокати постійно валяються під ногами, діти кинули, а ти переступай як хочеш, це щоденно. Літом ще стояло відро з водою теж днями, вона мила колеса і так і лишала на пару днів там літали мухи. Сходи вічно в качанах яблук, мандаринки, парірці від цукерок і тд. Сто пʼятсот разів нормально говорила і просила просто ставити під стінку велосипеди і не залишати ту воду з мухами, толку 0. Сходи я просто сама підмітала мовчки і за сміття мовчала. Сьогодні йду додому, перед сходами поперек лежить велосипед, я його взяла і швирнула ним як змогла, вона якраз вийшла побачила і почалось. Я просто взбісилася, вона мені - будеш купувати новий велосипед, я кажу ще раз він буде лежати під ногами, будете це все по району збирати, а сміття вам просто під двері висиплю, тримайте сміття вдома ( до смітника йти 50 метрів).
Самокати вона відразуприбрала))) велосипеди поскладали нормально)))
Таке враження що до людей деяких не доходить поки ненахамиш