А вот недавно• 10 ноября в 10:48
У меня как будто блок на общение с людьми
У меня не получается ни с кем общаться ((
Как только кто-то хочет со мной дружить, я бегу, закрывают, морожусь... хоть очень хочу, но как блок какой-то. Даже соседка пытается со мной общаться, а я очень хочу она интересная, но вижу ее в окно и выхожу когда она уйдет. Говорю, что заболела, когда она в магазин хочет вместе сходить. Я хочу, но отказываю. Вот что это? как это убрать? и так со всеми людьми, кроме близких, привычных
Как только кто-то хочет со мной дружить, я бегу, закрывают, морожусь... хоть очень хочу, но как блок какой-то. Даже соседка пытается со мной общаться, а я очень хочу она интересная, но вижу ее в окно и выхожу когда она уйдет. Говорю, что заболела, когда она в магазин хочет вместе сходить. Я хочу, но отказываю. Вот что это? как это убрать? и так со всеми людьми, кроме близких, привычных
3
2
1
14
0
У меня тоже такое последние пару лет. Мне наоборот понравилось отсекать от себя людей, которые лезут в глаза со своим общением.
Я не знаю, сама така. Змушую себе спілкуватися. Мені важко почати, а потім нічого. Останнім часом легше трохи стало.Цього року навіть змогла на свій др взяти трубку та поспілкуватися з деякими подругами, до цього не могла три роки..Такі діла.
Дуже схоже на травматичний досвід, який Ви пережили від спілкування з якоюсь людиною в минулому....від почуття болю, сорому, тривоги чи злості могли прийняти рішення про відсторонення від спілкування, щоб почувати себе комфортно і в безпеці. Що скажете?
Так і є, була така ситуація і не одна. І зараз дуже важко повернути себе (
Як мені вийти з цього, без психолога? (В мене нема фінансової можливості піти до спеціаліста)
Як мені вийти з цього, без психолога? (В мене нема фінансової можливості піти до спеціаліста)
Я боюсь подходить к даже знакомым людям сама. Блок, что буду мешать и мне скажут ’что тебе надо?’. Когда подходят ко мне, я с удовольствием общаюсь, но на следующий день сама первая боюсь. А мне уже 36 лет, это не подростковый комплекс. Появилось когда я ушла в декрет, я как одичала
1
Я без психолога особисто користуюсь практикою ручки і листочка ( точніше зошита). Отже, завдання описати максимально точно ситуацію(ситуації), що спровокувала(и) відстороненість, дістати всі почуття, що були на той момент всередині до тієї людини, написати листа їй і виразити всі ці почуття, вибачитись за нещирість, поблагодарити за безцінний досвід і відпустити з миром зі свого життя. Писати до тих пір, поки не прийде розуміння для чого була створена ця ситуація, чого мала Вас навчити, ну і в цілому, прийде стан легкості, любові, розуміння і щастя. Щиро бажаю Вам розрішити цю справу❤️
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу