Переоцінка ситуації

Зустрічаюся з чоловіком більше 1.5 року. Все тороче про життя разом. Хоче , щоб приїздила у кожну суботу ічи неділю. Якщо чесно, так замахалася з цією їздою. Тиждень працюю. На вихідних треба піти продукти закупити, щось приготувати щоб серед тижня після роботи не стояти. Ще маю підлітка, тобто не одна. Ще з цим світлом. Треба встигнути все. В суботу як сайгак . Приходить неділя-треба їхати на інший кінець міста. Увечері назад. Як і не було вихідних. Задовбує оця їзда. Ось в цю неділю дощ і мряка була . Лиш лежати і якийсь фільм дивитись...Сказала, не поїду нікуди,втомилася. В суботу була у лікаря жіночого. Записалась, пішла. Зробила узі. Тадааамм. Поліп і міома.поліп точно треба видаляти. Настрою ноль.2 лікаря кажуть що треба видаляти Дали контакти хірурга. І ось -я лишилась наодинці зі своєю проблемою. Сьогодні увечері розмовляли з ним. Про мої справи він згадав лиш як порозказував про свої комунальні і т.д. мене геть ніхто не спитав- чи маю я гроші робити операцію, чи знайшла я лікаря...і я собі думаю -стоп. Їзда скінчилася. Про заміжжя і слухати нічого не хочу. І слава богу що я не вийшла заміж.