Не захотіли отримувати захист за кордоном, а тепер просяться перезимувати

А вы читали договор автора?

Автор написала, що пропонувала родичам виїжджати через табір, як всі їдуть - вони відмовляються. Перекладу на вашу ситуацію, щоб було зрозуміліше: ваші родичі ставлять вас перед фактом, що приїдуть на ваші 40 кВ м у Київ на всю зиму. Ви пропонуєте їм безкоштовний гуртожиток, але вони хочуть до вас у квартиру, ви погодитеся спати всю зиму на підлозі, щоб вони жили у вашій квартирі, а не гуртожитку ? І є ще один момент: господар вашої квартири 100%підвищить вашу оренду, або можливо навіть і виселить вас. Знайти швидко інше житло - вкрай проблематично. В результаті вже ваша сім´я опиниться на вулиці і повернеться в табір.

А дорослим людям треба пояснювати такі очевидні речі?

Вас послушать, так войны то особо и нет. Я уехала, потому-что нет желания и сил бегать через ночь по убежищам и сидеть там и делать вид, что всё нормально.

Мене завжди дивують теоретики як ви. Ви ж не виїжджали, але’знаєте’ як було перші 6 місяців.
На відміну від вас я виїжджала, і можу вам розказати.
Ніяких даних про ’пасобія’ ніде не було, люди їхали не на них, в куди могли вирватися. У Польщі розподільчий центр був у Кракові. Там треба було кілька діб провести на ногах чи просто на підлозі, щоб те з дітьми зареєстрували. Люди самі шукали поляків, які могли дати прихисток на ніч- дві, щоб їхати далі. Куди далі теж мало хто знав. Польща була перевірена українцями до війни, ціни на оренду злетіли, самі поляки чи українці що жили там роками, в один голос казали, що треба їхати на захід. З Польщі були організовані автобуси до інших країн: Голандія, Бельгія, Франція...На них потрібно було записатися в чергу і чекати місця. З тваринами відмовляли, навіть дрібними у переносці. Люди обирали не краху, в в який автобус змогли записатися. Про ’пасобія’ чи їх розмір ніхто нічого точно не знав, про те куди звертатися чи де далі буде жити тим більш. Ми лише у префектурі після оформлення документів дізналися, що буде призначена допомога (її розмір стимулює вийти на роботу якнайшвидше вийти на роботу). В префектурі ніхто не знав що робити з українцями. Ні де розселяти, ні курсів мовних, ні соцпраціаника, жодної інформації по медичній страховці, по школі - не було нічого. За руку ніхто не водив
Спочатку сам гуглиш (іноземною, якої не знаєш), в потім сам йдеш. Багато допомогли звичайні місцеві, порадами, речами на перший час. Але ця опція була доступна лише тим, хто говорить іноземними мовами.
Озираючись зараз назад, я розумію, що вдруге на таку авантюру я б не пішла. Об´єктивно, якщо обирати між їхати у лютому-березні 2022 і зараз, то зараз набагато простіше, бо механізм налагоджений, все зрозуміло, навіть перевізники є, що під двері потрібної установи привезуть. Зараз ви вже не їдете у невідомість, коли вранці не розумієш де будеш ночувати ввечері і ти вже не почуєш ’вибачте, але ми не маємо ніяких інструкцій що робити з українцями’.

Точно беженцы хвосты забрали, ничего

А я розумію, до єтакі упопоті, навіть тут в темі, що все одно будуть доказувпти , що ’не хотіли помогти’, тобто, не посадили собі на шию. Бо інші варіанти такі не розглядають. Ба більше, навіть як їх посадять собі на шию, то все одно буде не те, не так і могли би і більше

Ви поставили особисті речі і гроші вище власної безпеки і життя.

Неправда. Зараз механізм прийому біженців налагоджений і всі розуміють куди саме треба їхати, на вулиці нікого не залишають. Так, селять не в Хілтон, але тимчасове житло є. Коли ми їхали, то гукали житло самі через сайти, серед іноземців, що були згодні дати прихисток тимчасово, і вже потім зверталися до місцевої влади (яка нічого сама не знала). Для порівняння зараз є чіткий і зрозумілий механізм, є інформація на сайті префектури, є українські групи, де все розжують. В інформаційному плані це небо і земля. І так, ми теж їхали за свої кошти до Польщі, за космічними розцінками. По Польщі проїзд на потязі безкоштовний. Далі або потягами з пересадками кілька діб безкоштовно, або чекати на місце в безкоштовному автобусі, або платити за автобус чи літак. На літак без закордонного паспорта (або з протермінованих) не пускали. Виготовити новий було неможливо.

а иностранцы нас приняли к себе под одну крышу. выделили свою лучшую спальню и помогали со всем целый месяц, пока мы уже не нашли жилье, работу и смогли от них переехать.
вот разница между своими и иностранцами...

То вона саме про це і пише, чим ви читаєте???

А вы читали договор автора?

а иностранцы нас приняли к себе под одну крышу. выделили свою лучшую спальню и помогали со всем целый месяц, пока мы уже не нашли жилье, работу и смогли от них переехать.
вот разница между своими и иностранцами...

Не зовсім так. Зараз також не знаєш, де будеш ночувати, виїзд і до табору діставатися тільки за свій кошт, харчування неїстівне, порівняно із 2022.
звідки ви виїжджали?

Нет. Каким образом я могу обеспечить себе безопасность моей жизни без приличной суммы денег, если я буду ехать одна? Ни друзей, ни родственников, ни знакомых, только я, и я девушка. И дома положиться не на кого будет - если пропаду, мои проблемы. Ехать из войны, только для того чтобы становится vulnerable category и рисковать быть изнасилованной, проданной в рабство или убитой, объективно нет смысла. Мужчины этого может не боятся, им в этом плане может проще, не знаю. Пример про вещи это цветочки, просто не хотелось мрачное писать. Но это тоже проблема, с которой не сталкиваются так сильно люди, которые едут не одни, а целыми семьями или компаниями. А одному нужно думать и за это тоже. Просто выехать это не гарантия безопасности жизни ещё, нужно знать что и в другой стране можно обеспечить себе нормальный уровень безопасности.

Ви з росії? Тільки там почуєш цю маячню про ’страшну Європу’.
Ризик бути ізгвалтованою проданою у рабство чи вбитою є у війні, в не в безпечній Європі. Я знайома з людьми, які виїхали взагалі без грошей і без речей, у когось всю готівку не вибрали узькі, коли люди виїжджали з окупації в Херсоні. Єдине чого вони боялися, що не пройдуть фільтрацію і що їх вб´ють кацапи, бо геть не всі вийшли живими з тої фільтрації. Коли у людини стоїть питання збереження життя, ніхто не думає про гроші. Я не маю жодних сумнівів, що ви дописуєте тут за фублики.

Нет, я из Киева. Я не говорю что в Европе всё плохо, я говорю что элементарно про свою безопасность думать нужно. Я не считаю что в там сплошные маньяки, но если денег нет и живёшь одна у каких-то незнакомцев или в общаге с кучей незнакомцев, то кто гарантирует безопасность и чем? Мы обсуждали выехать из войны, а не из оккупации. Это разные ситуации, не надо перекручивать.

Ви реально ваажаєте однаковим рівень небезпеки, коли виіжджаєш в Європу одна, та коли знаходишся під ракетами?

Ви реально ваажаєте однаковим рівень небезпеки, коли виіжджаєш в Європу одна, та коли знаходишся під ракетами?

Да. В обоих случаях никаких гарантий - или пронесёт, или нет.

Только при выезде ещё и уровень стресса выше потому что ’а вдруг закончатся деньги, а вдруг не найду работу, а вдруг не смогу оплатить, а вдруг окажусь на улице, а вдруг все жилье занято и мне там уже нет места, а вдруг не впишусь, а вдруг отменят вообще помощь и погонят обратно, а вдруг там наших ненавидят, а вдруг там рашисты по соседству живут и т.д’. Не на что опереться. В интернете информации много, но она вся разная, те, кто уехал часто жалуются что не соответствует реальному положению вещей. Если бы было много денег, то это было бы опорой, или если бы близкие люди из дома морально поддерживали, а без денег и одна на что я могу реально рассчитывать?

А человек в стрессе это любимая жертва лохотронщиков и прочего криминала.

Насколько же мы все разные….
Гарантий нет никаких нигде, но как по мне - риск остаться без денег и риск остаться без жизни - это несопоставимые вещи….

Со мной в приютах жили и одинокие женщины и одинокие девушки.
И очень многие выезжали без денег (я - в том числе).
Я была с детьми, но без денег ))))))).
И никто из нас остался на улице.
Хотя, конечно же, случаи могут быть разные.

Но лично для меня то, чего опасаетесь Вы, и то, чего боюсь я - это не сравнимо.

Все люди разные, убеждаюсь опять.

Да, возможно, разные люди - разное восприятие. Для меня риск остаться без денег это риск остаться без жизни. Может быть потому что у меня достаточно негативного опыта в жизни было, в силу чего большого доверия к людям и оптимизма у меня нет.

Нет, я из Киева. Я не говорю что в Европе всё плохо, я говорю что элементарно про свою безопасность думать нужно. Я не считаю что в там сплошные маньяки, но если денег нет и живёшь одна у каких-то незнакомцев или в общаге с кучей незнакомцев, то кто гарантирует безопасность и чем? Мы обсуждали выехать из войны, а не из оккупации. Это разные ситуации, не надо перекручивать.

А что там должно быть написано по вашему? Селите к себе всех, кого хотите?
Ни в одном договоре такой бред прописан не будет. Более того, там четко прописано количество проживающих и их данные.
Хозяин или агентство могут негласно разрешить проживание посторонних лиц некоторое время, обычно несколько дней до недели, но в договоре никто этот идиотский пункт указывать не будет
А то, что не указано в договоре, сейчас на словах можно, а через день уже нельзя

В договоре моего сына, в Праге, прописано. И не бросайтесь словами, про бред и ни в одном, вы все договора не видели, так что по меньше пафоса

Прописано, что может селить любое количество человек на любое время? Не верю