Люблю пиво• 30 ноября в 11:28
хто пам´ятає магазинне молоко в скляних пляшках?
чи у всіх містах колір фольги був однаковий на кефірі, ряжанці та іншому? здається, на деяких продуктах були смугасті кришечки - на кефірі біла у зелену смужку, на ряжанці - біла у коричневу, питні вершки були (коли були, звісно) під золотистою, а наріне і ацидофілін, які ми ніколи чомусь не купували, і я навіть не знаю, які вони на смак, під темно-рожевою, чи я неправильно пам´ятаю?
показать весь текст
8
2
1
153
0
Было подобие. Называлось фруктовый кефир. В треугольных пакетах. Не везде правда было. У нас на луганщине я такого не видела, но у нас много чего я не видела. Например, мороженное пломбир в шоколаде на палочке, или 1л стеклянные бутылки молока (у нас все в 0.5л было), всего лишь несколько раз в детстве я пробовала молоко в треугольных пакетах - вот оттуда оно мне казалось необычайно вкусным 😁. А еще молоко в маленьких бутылках с неваляшкой на этикетке - его покупали для младшей сестры, но мне очень иногда тоже доставалось - оно было сладковатое на вкус. А вот пюрешка Румяные щечки в 200гр банках у нас в кладовке ящиками стояла, я ее обожала. Отец работал на рейсовом автобусе, и привозил эти румяные щечки из Донецка, у нас они на прилавках не лежали
1
Их можно было и на обмен в магазине сдать. 5 бутылок сдаешь, 2 бутылки сливок по 51 копейке берешь, 2 копейки доплати. Так и уменьшали. А так да, вечно на этих пунктах приема стеклотары висела табличка ’Уехала на базу’ 😁
Был аэрин. Что то типа йогурта. Цвет крышки не помню, простите.
Полосатые крышки были на обезжиренных молочных продуктах.
Полосатые крышки были на обезжиренных молочных продуктах.
Ну, Херсон тоже не мегаполис, но всё это помню, что в магазинах было, … но мало, очереди… могло и не хватить😁
Да в каждом городе был молокозавод, тара стандартная, крышки тоже. Молоко в треугольниках помню в школе (его выливали в стакан) и булка.
1
А в якому це році було?
Можливо не по всій країні.
Я 1980року, жила в Донецьку, не пам´ятаю щоб світло вимикали, навіть вода гаряча була.
Чоловік з Севастополя, його підліткові спогади що немає води, і вони по черзі мились в 1 ванній і світло також вимикали.
Можливо не по всій країні.
Я 1980року, жила в Донецьку, не пам´ятаю щоб світло вимикали, навіть вода гаряча була.
Чоловік з Севастополя, його підліткові спогади що немає води, і вони по черзі мились в 1 ванній і світло також вимикали.
У нашому магазині майже ніколи не було вершків, та і молоко у пляшках було дефіцитом.
Найреальніше було достоятися за молоком на розлив. Я купувала зразу два бідончики.
Тоді я думала, що вони по 3 л. І жодна з продавців нічого не сказала.
Суттєво пізніше я переміряла ті бідончики, вони трохи більше 2,5 л кожен виявилися, а мені ж декілька років по 3 л туди наливали чесні радянські продавчині :(
Найреальніше було достоятися за молоком на розлив. Я купувала зразу два бідончики.
Тоді я думала, що вони по 3 л. І жодна з продавців нічого не сказала.
Суттєво пізніше я переміряла ті бідончики, вони трохи більше 2,5 л кожен виявилися, а мені ж декілька років по 3 л туди наливали чесні радянські продавчині :(
1
1
В ід магазинного хоча б не помреш. Я на цю тему не буду сперечатися. Було дуже сильне колись отруєння-молочка була батьків подружки, тобто вони донці її передавали. Ми 3 дні втрьох лежали під крапельницями. З тих пір я домашню молочку не їм і дітям ні в якому разі не дам.
Я 85 року народження. Відключали за Кучми, активніше відключали зимою. Уроки при свічці вчили. Я з райцентру Черкаської обл.
Так, мені гінеколог під час вагітності казала-ніякої домашньої молочки, навіть якщо корова у мами. Це ще й літо було. Останні місяці.
За границей и пластик принимают обратно в супермаркетах-бутылкки, а остальной перерабатывается. А у нас муж был знаком когда-то с человеком, который хотел построить в Украине современный мусороперерабатывающий завод, но он никому не нужен
Так, це дочь не те. І вершки були по 51 коп, тут немає кришки -або золота, або з золотими полосками.
Тому, що батьки на роботі.
А пункт прийому працював лише у будні і орієнтовно з 10:00 до 17:00.
Діти після уроків здавали. Ну і алкаші безробітні з ними.
А пункт прийому працював лише у будні і орієнтовно з 10:00 до 17:00.
Діти після уроків здавали. Ну і алкаші безробітні з ними.
гроші за пляшки частіше за все залишали дитині як заохочення за хазяйновитість, тож батьки і шансів не мали
Днепр ,98 й год ,мне было 14 лет ,выключали каждую пятницу на весь вечер ,особенно зимой запомнилось часов с 4 как начинало темнеть ,и до 9 или 10 вечера.
Мы тогда каждый раз собирались с подружками и по очереди друг к другу в гости ходили . Было очень весело почему то именно когда не было света ,постоянно какие то приключения.
В будние тоже выключали на пару часов ,но кажется днем
Мы тогда каждый раз собирались с подружками и по очереди друг к другу в гости ходили . Было очень весело почему то именно когда не было света ,постоянно какие то приключения.
В будние тоже выключали на пару часов ,но кажется днем
Дякую, що поділились, зрозуміла, що цей момент пройшов повз мене, тому я вчилась в Києві в той час, а в столиці не вимикали світло. У батьків будинок мабуть під´єднаний до мережі лікарні, тому також не вимикали світло, у мами і зараз майже немає відключень через це.
1
Ну ребёнку 11...12 лет. Бутылок штук 5...10. Пункт в соседнем дворе (первый))), тот что действительно не понятно как работает, Не то чтоб тяжело, просто звенят на все дворы 😣😁
У нас принимали прямо в гастрономе. Но сдавал всегда папа. Мне доставалась сдача после похода в магазин за хлебом или сметаной, поэтому вопрос карманных денег не стоял.
У нас, по-моему, все по очереди ходили, и в магазины на обмен носили, такая радость была когда пластиковые бутылки появились, особенно праздников это касалось, всяких ситро-дюшесов-минералки же немало приходилось покупать
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу