Або примусова мобілізація, або новий суспільний договір

Народний депутат Роман Костенко наголосив, що війна таких масштабів передбачає примусову мобілізацію, а не рекрутинг за бажанням.

«Війна таких масштабів – це мобілізація, це призив, це не рекрутинг. Рекрутинг – це як допоміжне до мобілізації, а це примус», – зазначив він, додавши: «При умові, що ми хочемо зберегти країну. Якщо ми хочемо, нам треба було якийсь суспільний договір зробити, що ті, хто не хочуть, виїжджають з країни, а ті, хто хочуть, б´ються».

За словами нардепа, у разі бажання зберегти країну, необхідно визначити чіткий суспільний договір: ті, хто хоче воювати – б’ються, а ті, хто не хоче – можуть залишити країну. «Ті мають одні обов’язки, ті мають інші. Не може так бути, що одні беруть зброю і захищають країну, а інші категорично проти цього і нічого не роблять», – додав Костенко.

Він пояснив механізм примусового призову: «Примус різний буває. Тобі дали повістку, і це вже примус. Тебе примушують прийти і пройти ВЛК, а потім взяти зброю і прийти. Це примус, який застосовує держава через закон, без фізичної сили».

Нардеп також підкреслив роль територіальних центрів комплектування (ТЦК) та місцевих органів влади: «Призивом мають займатися місцеві обласні, військово-цивільні адміністрації, також правоохоронні органи. ТЦК розсилають повістки, приймають людей за повісткою, оформляють на ВЛК і передають далі».

Костенко зазначив, що наразі робота ТЦК та місцевих адміністрацій у сфері мобілізації ускладнена через те, що «усі відхрестились» від виконання своїх обов’язків.

«Ми або всі разом, або ми програємо», – резюмував народний депутат.