Тётя Хрюша• 10 декабря в 13:24
Дивні висновки дитини. Якими були б ваші аргументи?
Доньці 10 років, характер завжди був непростий, але зараз взагалі.....Вона всі мої слова і дії так перекручує, що я навіть не знаю, як реагувати. Наприклад, я завжди вітала її бажання ділитися зі мною враженнями, емоціями, думками. Вона і ділилась. Але це під загрозою тепер. Бо пару раз було, що вона приходить зі школи і в захваті розповідає, що "сьогодні зірвався урок англійської, ха-ха, так весело...", або "хлопці стрибали на парті, поки вона не тріснула, от прикол..." Звісно, я кажу, що це шопопало, і зовсім не весело і не прикольно -зривати уроки чи ламати меблі. Її висновок: "ой, все, більше тобі нічого розповідати не буду, раз ти так реагуєш". А як я маю реагувати на таке? В нас благополучна родина, гарні відносини з чоловіком, змалечку виховували її правильно, може аж занадто. Або - бачу, що оцінки стали гірші. Я її за оцінки ніколи не сварила, але знаю межі її можливостей і кажу - чому ж так, ти ж можеш краще. Відповідь: "тому що коли я приношу гарні оцінки, ти їх від мене чекаєш весь час і це ніби задає мені певну планку, якій потрібно відповідати, а це складно (читай -потребує певних зусиль). Тому я вирішила не вчитись надто добре". І що мені сказати? Або грає в комп´ютерну гру (домовились що не більше 1 години в день). Бачу, що засиділась, кажу -вимикай вже, для очей шкідливо та й спати час. Вона каже: "насправді ти хочеш, щоб я засмутилась від того, що не можу більше грати". Чесно, я вже не знаю, що і як мені сказати, чи як реагувати, щоб вона не вивернула це на свій лад. А як би ви поводились в таких випадках?
показать весь текст
23
2
1
Розбещена цяточка• вчера в 15:49
Ответ дляNo problems
Немає ніякого дресирування, є виховання. Нашим дітям дозволяється те, що деяким тільки мріється. Але вони добре розуміються на доречності та відповідальності.
Вони з 9 років без батьків (з супроводжуючими) їздять світом - тренуються, приймають участь у змаганнях і без виховання в цьому випадку ніяк. Найменша витівка може перетворитися на величезну проблему, саме тому вони максимально уважні і відповідальні.
Вони з 9 років без батьків (з супроводжуючими) їздять світом - тренуються, приймають участь у змаганнях і без виховання в цьому випадку ніяк. Найменша витівка може перетворитися на величезну проблему, саме тому вони максимально уважні і відповідальні.
Ага, и бегут обсирать своих одноклассников, всеми силами показывая мамо, что они не такие, а ’хорошие’ и ’правильные’
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу