ЯспАкойнаЯ• 23 декабря 2025
Нашла место где хочу жить! с.Космач! Вы там были? Расскажите пожалуйста
Какие там есть магазины ,аптеки ,больница ?
показать весь текст
1
6
10
113
0
Ні. Я там була на горі Сигилин, на гойдалку ходили. Йшли від траси до села, зупинвся місцевий на машині, запропонував підвезти, завіз на смотровий майданчик, довіз до підніжжя гори, розповів про себе, про село, показав будинок, де живе, ще й гроші не взяв. Сказав, що він не таксист) А ми з Харкова, і розмовляли не зовсім українською, а дитина взаглі на російській. Люди різні бувають, але негативу ми там не побачили зовсім від місцевих.
2
Дивіться, Косів, Коломия це просто вершина цивілізації в цих краях. Якщо трохи проїдете до яремче та буковелі там взагалі все одно як ви розмовляєте
А Космач це селище між гір, там туризм є але не дуже розвинений. Грубо кажучи ми йдемо по селу, а місцеві тебе оглядають з ніг до голови, проводжають поглядом. Тобто ви ще нічого не сказали а вас вже ідентифікували як не місцеву.
В мене невдалий жарт про ’ хату спалять’
Але тут так жартують.
А порадниці спрмйняли в штики.
Звісно фактично хату не спалять, але за російську мову поставлять собі відзнаку про вас зі знаком мінус.
А Космач це селище між гір, там туризм є але не дуже розвинений. Грубо кажучи ми йдемо по селу, а місцеві тебе оглядають з ніг до голови, проводжають поглядом. Тобто ви ще нічого не сказали а вас вже ідентифікували як не місцеву.
В мене невдалий жарт про ’ хату спалять’
Але тут так жартують.
А порадниці спрмйняли в штики.
Звісно фактично хату не спалять, але за російську мову поставлять собі відзнаку про вас зі знаком мінус.
5
Так. Я погоджуюсь що тут дуже багато добрих, гостинних, привітних людей.
Але знову зауважу. Не плутайте туризм з еміграцією
Але знову зауважу. Не плутайте туризм з еміграцією
3
Так, це суттєва різниця. Але я мала на увазі, що за російські слова ніхто там нам ножа в спину не встромив.
Я пожартувала про ’ спалять хату’
Вони самі тут так жартуюь, шо якщо щось не так то півня кинуть.
Щодо мови ( ну так не хочеться мовних часів)
Я суржикомовна.
Дивіться 99 відсотків не роблять завуапження.
Але я мала зауваження ( причому частіше від просто перехожих) не да а так, не сєльдєрєй а селера, не масло а олія.
Для мене це просто не вихованість.
Але маю знайомих переселенок їх це боляче чіпляє.
І ще момент. Я вище написала про 1 відсоток невихованих людей які роблять зауваження.
Але ж ще й ввічливі люди які вас не виправляють.
Але повірте, вони відразу відмічають вас як російськомовну.
Якщо ви турист проїздом, вам з цими людьми дітей не хрестити - сіли й поїхали.
А якщо живеш постійно, все одно доводиться комунікувати ближче. Іноді може захочеться з кимось подружитись, або навіть створити пару.
І тоді ось це розділення на свій- чужий вийде на
Своє болісне місце
Вони самі тут так жартуюь, шо якщо щось не так то півня кинуть.
Щодо мови ( ну так не хочеться мовних часів)
Я суржикомовна.
Дивіться 99 відсотків не роблять завуапження.
Але я мала зауваження ( причому частіше від просто перехожих) не да а так, не сєльдєрєй а селера, не масло а олія.
Для мене це просто не вихованість.
Але маю знайомих переселенок їх це боляче чіпляє.
І ще момент. Я вище написала про 1 відсоток невихованих людей які роблять зауваження.
Але ж ще й ввічливі люди які вас не виправляють.
Але повірте, вони відразу відмічають вас як російськомовну.
Якщо ви турист проїздом, вам з цими людьми дітей не хрестити - сіли й поїхали.
А якщо живеш постійно, все одно доводиться комунікувати ближче. Іноді може захочеться з кимось подружитись, або навіть створити пару.
І тоді ось це розділення на свій- чужий вийде на
Своє болісне місце
6
Це не вийде.
Тут з одного боку сусідам ви не будете своєю. З іншого - життя на присілках чи взагалі на горі, воно дуже пов*язане із сусідами. Бо сусід тут перший на допомогу прийде.
З другого боку гуцули дуже люблять множити добро. Зранку сусідка вже балабеників якихось напекла, несе пригостити. Звісно, ми теж не ликом шиті - я шось на обід готую таке, щоб хоч тарілку не пусту віддати, вона вже ввечері з тою тарілкою з чимось знову стукотить...
Я живу в передмісті Києва, то тут із сусідами смоллтоки рідкі.
Купила теж стару хатку, мріяла позатворничати. Але в результаті стільки спілкування, скільки мала за літо із сусідами, до яких ще дійди спробуй - я тут за рік стільки не отримую.
Але є і плюси. Коли треба допомогти, то допоможуть. За будинком приглянуть, покосять. Знову такі контакти корисні теж через сусідів дістаються.
Не вийде жити там і не спілкуватися.
Тут з одного боку сусідам ви не будете своєю. З іншого - життя на присілках чи взагалі на горі, воно дуже пов*язане із сусідами. Бо сусід тут перший на допомогу прийде.
З другого боку гуцули дуже люблять множити добро. Зранку сусідка вже балабеників якихось напекла, несе пригостити. Звісно, ми теж не ликом шиті - я шось на обід готую таке, щоб хоч тарілку не пусту віддати, вона вже ввечері з тою тарілкою з чимось знову стукотить...
Я живу в передмісті Києва, то тут із сусідами смоллтоки рідкі.
Купила теж стару хатку, мріяла позатворничати. Але в результаті стільки спілкування, скільки мала за літо із сусідами, до яких ще дійди спробуй - я тут за рік стільки не отримую.
Але є і плюси. Коли треба допомогти, то допоможуть. За будинком приглянуть, покосять. Знову такі контакти корисні теж через сусідів дістаються.
Не вийде жити там і не спілкуватися.
3
Коли ви турист та привозите гроші - вам раді та вас люблять.
Коли ви купляєте землю, або хату - та любов щезає. Одна з ймовірних причин конфліктів - земля та межі.
Фільм Тіні забутих предків передивіться. На реальних подіях
Коли ви купляєте землю, або хату - та любов щезає. Одна з ймовірних причин конфліктів - земля та межі.
Фільм Тіні забутих предків передивіться. На реальних подіях
1
А я решила. что на пенсии хочу жить там где горы и море. Не далеко от Украины (желательно в пределах :)) И не туристическое место
Але пишу виключно російською
Я з таким теплом прочитала опис досвіду проживання в таким місцевостях)
Дивне таке відчуття - що я все таке люблю, воно мені рідне.
Хоча ніколи не жила в селі і навіть не мала таких близьких родичів щоб там пожити дитиною.
Дивне таке відчуття - що я все таке люблю, воно мені рідне.
Хоча ніколи не жила в селі і навіть не мала таких близьких родичів щоб там пожити дитиною.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу