Потребую апгрейду• Изменено сегодня в 11:54
Висновки про життя далеко від сім´ї. А як склалось у вас?
Ще зі школи я рвалась поїхати вчитись далеко, щоб от все самій пройти, навчитись жити без допомоги батьків. Склалось, звичайно, з частими падіннями, бо коли ’все сам’ то йти по життю важче.
Зараз я переїхала зі свого прифронтового міста поближче до родичів. Є мого ж віку двоюрідні і троюрідні сестри тут. І що я бачу з висоти своїх 40-ка років, що можна було це життя жити простіше і не ускладнювати такою аж занадто самостійністю. Мої сестри мають в помічниках своїх мам і мали бабусь, родинні свята разом, щось сталось так не мчатись за 1000 км всіми можливими поїздами і автобусами до мами, а за півгодини доїхала і перевідала (бо батьки вже у всіх в віці й періодично проблеми зі здоров´ям). Так же і з дітьми, якщо терміново треба, то мама прийшла і з дитиною посиділа, а не тягнути її чи з собою, чи роботу додому, чи ще якось. От і думаю, дурепа я, це життя можна було жити легше.
А як склалось у вас?
Зараз я переїхала зі свого прифронтового міста поближче до родичів. Є мого ж віку двоюрідні і троюрідні сестри тут. І що я бачу з висоти своїх 40-ка років, що можна було це життя жити простіше і не ускладнювати такою аж занадто самостійністю. Мої сестри мають в помічниках своїх мам і мали бабусь, родинні свята разом, щось сталось так не мчатись за 1000 км всіми можливими поїздами і автобусами до мами, а за півгодини доїхала і перевідала (бо батьки вже у всіх в віці й періодично проблеми зі здоров´ям). Так же і з дітьми, якщо терміново треба, то мама прийшла і з дитиною посиділа, а не тягнути її чи з собою, чи роботу додому, чи ще якось. От і думаю, дурепа я, це життя можна було жити легше.
А як склалось у вас?
9
6
1
58
0
Если отношения хорошие, то конечно лучше жить рядом и помогать, праздники праздновать вместе. У меня так не было, когда и жили рядом. Все слишком сложно. Помогать с маленькими детьми не помогали мне. Все сама, не потому что я не хотела или жили далеко. Такая жизнь. У кого-то может по-другому. Опять же, была значит у вас причина, что уехали прям далеко
12
1
А вы не замечаете какая пропасть между ними и вами? В плане опыта, отношения к ситуациям, знаний, возможностей, силы внутренней итд итп?
5
4
1
1
Завжди жила з батьками в одному місті, а коли народилась дитина, спеціально купили квартиру за 10 хв пішки від батьків.
4
Я поїхала вчитися в інше місто в 18 років. З 23-х іабсолютно самостійна, ніколи не брала в батьків гроші, тільки хиба що невеличкі подарунки на свята. З дитиною мені також ніхто не допомагав. Але інколи приїжджала на пару днів до мами в гості.
Для мене важливий тільки затишок рідного дому, емоції, пов´язані з рідними.
Життя окремо для мене -це спосіб побудувати життя за власними принципами і досвідом, не наслідуючи батьківський. Тому що якщо ти від когось залежний, ти маєш жити за його правилами.
Для мене важливий тільки затишок рідного дому, емоції, пов´язані з рідними.
Життя окремо для мене -це спосіб побудувати життя за власними принципами і досвідом, не наслідуючи батьківський. Тому що якщо ти від когось залежний, ти маєш жити за його правилами.
5
1
1
1
Конечно так удобнее, мы с мужем специально дом смотрели возле моих родителей, чтоб те были всегда на подхвате. Это просто отлично облегчило нам жизнь
3
3
Поїхала з дому в 16 на навчання,більше не повернулася,старенька сільська хатинка,бідна сімʼя.Після вузу вийшла заміж і почала працювати 150 км від батьків.Рано розлучилася,з малими дітьми зйом,кредити на житло,а потім авто,по 3-м роботам до 45 років,що б дітей на ноги поставити.Вже діти дорослі,забрала маму доглядати,живемо 2-х і мені добре.Я пашу з 7-19,додому буває приїжджаю після залу в 21-21.30,а вона мене чекає і їсти зварено.Як є,мені добре,рада що вона жива,не було часу колись приділити їм уваги.Та й ніхто мені ніколи не готував,а тут як в дитинстві.Що зробиш,таке життя,десятиліття потратила що б заробити на необхідне,а все це сили і час
6
4
Так и есть).
Я всегда об этом знала, но мы с мужем были вынуждены ездить за работой. Тяжело быть вдали от родных, когда помочь некому.
Сейчас вернулись на родину - в киевскую область. Это счастье.
Нужно кота оставить- семье брата мужа. На колядки в село детей отвезти - легко!
На праздник собраться- без проблем.
Картошку копать свекрови - все вместе. Машина у кого-то в ремонте - дали свою...
Я всегда об этом знала, но мы с мужем были вынуждены ездить за работой. Тяжело быть вдали от родных, когда помочь некому.
Сейчас вернулись на родину - в киевскую область. Это счастье.
Нужно кота оставить- семье брата мужа. На колядки в село детей отвезти - легко!
На праздник собраться- без проблем.
Картошку копать свекрови - все вместе. Машина у кого-то в ремонте - дали свою...
7
А вони зовсім не неосвічені, якщо ви про це. Мають освіту, мають роботу, мають кошти, живуть не гірше за мене. Просто коли є підтримка навіть в простому, в буденному, хоть інколи, то жити легше.
11
Я и не говорила про фин возможности. Но в принципе мне кажется этот процесс абсолютно нормальный. Сначала сепарация, потом тянет к истокам. Но я бы например не променяла свой опыт на ту легкую жизнь. Думаю, что вы тоже. Так что не нужно ни о чем жалеть.
3
3
Ви мене, все-таки, не зрозуміли. Сепарація у всіх пройшла. Тільки хтось недалеко від родичів, і он як писали вище кота оставить, всіх дітей підхватить і разом до бабусі завезти, а щось з батьками, то не 1000 км їхати, а спокійно прийшла чи приїхала за 30 хвилин. Ось я про що. Що можна було і так жити.
4
1
Ще є няні, чоловіки і незалежність
Тому звісно, якщо всього цього в вас не має, то так, без безкоштовної допомоги батьків складно
Тому звісно, якщо всього цього в вас не має, то так, без безкоштовної допомоги батьків складно
2
А побачитись з рідними на свято частіше чим раз в рік ви в яку категорію віднесете няні, чоловіки чи незалежність? Чи напишете мені є психолог і подруги?
2
Я жила біля батьків. Від мами 10 хв пішки. Від батька 20 на машині. Мама тільки критикувала і повчала. З дітьми сидіти могла тільки в замін на послугу. На зразок я посиджу с дитиною поки ти з´їздеш у лікарню а ти через тиждень поїдеш на дачу попрацюєш. З грудною дитиною. Раніше в полі лишали і норм було. І постійна критика. Старшого стала брати на дачу коли виріс щоб допомагав. Загалом байдуже їй на нас - в неї город в пріоритеті. І так завжди було. Я займалась професійно спортом - жодного разу не прийшла на змагання. Ми для неї просто функції а не люди. Зараз я в іншій країні. Чудово без неї.
Батько молодшого бачив рази три за життя. Старшого трохи більше. Так що для мене не важливо поруч вони чи ні.
Батько молодшого бачив рази три за життя. Старшого трохи більше. Так що для мене не важливо поруч вони чи ні.
3
1
Мне всегда мама говорила: «Доченька, не отказывайся от проезжающей мимо телеги, если тебя предлагают подвезти люди, которым ты доверяешь». Ну я и не отказывалась.
Самостоятельной стала рано, уезжать далеко от родителей, для этого не понадобилось. Всегда были в хороших, близких отношениях и всегда помогали друг другу.
Самостоятельной стала рано, уезжать далеко от родителей, для этого не понадобилось. Всегда были в хороших, близких отношениях и всегда помогали друг другу.
3
1
Вы так говорите, для себя. Если бы Вам создали комфортные условия жизни, то радовались бы и пользовались, а не это #ясама.
1
Я вчилась у Харкові за 60 км від свого місця народження і проживання батьків. Там же залишилась працювати і жити. Це далеко чи разом?
Коли жила сама, їздила майже щовихідні до батьків. Коли з´явилась сім´я, дитина, то набагато рідше, бо авто ще не було, а тягати дитину автобусами я не хочу. Іноді батьки приїздили до нас на день. Тобто допомоги типу терміново підкинути дитину не було.
На свята і дні народження ми їздили до батьків завжди посидіти разом сім´єю за столом.
Зараз цього не вистачає, бо ми за 1500 км від батьків.
Коли жила сама, їздила майже щовихідні до батьків. Коли з´явилась сім´я, дитина, то набагато рідше, бо авто ще не було, а тягати дитину автобусами я не хочу. Іноді батьки приїздили до нас на день. Тобто допомоги типу терміново підкинути дитину не було.
На свята і дні народження ми їздили до батьків завжди посидіти разом сім´єю за столом.
Зараз цього не вистачає, бо ми за 1500 км від батьків.
Ну как вам сказать. Многое зависит еще и от отношений, взглядов. Когда старшая была маленькой мы были далеко от родных поэтому все сами-сами. Потом мужа сестра родила рядом с родными - там на 1 ребенка 6 нянек (я имею ввиду родственников). Ну вот мы рядом с родителями (мои в часе езды, мужа в 20 минутах) родили младшего и…. Ничего не изменилось - всё сами-сами. Спасибо моей маме, которая после моих родом наверное пару месяцев передавала нам маршруткой готовую еду, а больше никакой помощи ни от кого мы не видели. Так что не всегда дело в расстоянии.
5
Теж таке помічала і не раз. Знайомі, що сидять до 40 років з мамою ще й дитину мамі привішують, нічого самі вирішити глобального в житті не можуть.
3
2
1
«Выйти из зоны комфорта» - есть такая фраза, так вот один психолог сказал (и я с ним согласна), что не надо выходить из этой зоны, нужно искать кратчайший энергосберегающий путь, иначе, здравствуй тревожность. Может, для мужчины это рост и мужество, но женщину это удручает и разрушает. Мое видение
7
1
Мужской склад ума у вас, видимо.
Может, защиты не было в виде отца.
Так, размышления, не примите на свой счет)
Может, защиты не было в виде отца.
Так, размышления, не примите на свой счет)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу