Токсичний шлюб і розлучення: ваш досвід і думки

Дівчата, стою за крок від рішення розлучитися з токсичного шлюбу. Коротко: знецінення, повна відсутність участі в побуті, участь в житті дитини як гість, вічно в телефоні, часто зриває на мені агресію і т д. Максимально дикий приклад стосунків його батьків в його дитинстві, які він сам вважає жахливими, але елементи цього тягне в свою сімʼю. Це все рідко перемежається подарунками, красивими жестами, але я настільки втомилась, що навіть вибратись кудись з дитиною і ним для мене напруга, бо я по ньому бачитиму, що він то спішить звалити, то нема де парканутися, то ще якісь претензії і мені самій з дитиною набагато комфортніше і спокійніше. Ясно що є певні нюанси: після розлучення переїду в менше житло, поки не стану на ноги, фінансово стане важче. Але і терпіти х…ню, боячись зробити крок - це не вихід. Я ж не житиму вічно, щоб стільки років вгатити в якісь обезцінюючі стосунки, в яких я перестаю себе поважати, а дитина отримує кончений приклад.
Хто стикався, у кого може є якість життєві історії, які мене підтримають в моєму рішенні. Бо варю все сама в собі, рідних не хочу турбувати до останнього, вже скажу по факту. Потрібна підтримка