Які в вас стосунки з вашими підлітками?

Я ніколи не вважала себе ідеальною мамою , але завжди максимально намагалась такою бути . Я колись давно пообіцяла , що моя дитина буде мати все те , чого мені так не вистачало . Це материнську любов , турботу , розуміння .
Я ніколи не наказувала , не била , бувало що вже зірвусь - насварю , але то крайнє рідко і коли перейдені всі межі . Я намагалась бути хорошою подругою . Дочка завжди розповідає всі секрети і я це дуже ціную .
В фінансовому плані дитина забезпечена добре . Рерулярно новий одяг , останній айфон , гарні подарунки і т д .
Але знаєте що я помітила . До мене зовсім немає поваги . Я хотіла стати подругою , я нею стала , але тою з якою дружать тільки тоді коли треба .
А сьогодні то просто треш . На моє зауваження щодо того , що кошти треба вчитись розподіляти більш раціонально, вона влаштувала скандал , в якому до мене віднеслась максимально зверхньо та по хамськи . Вона говорила до мене ніби я пусте місце . І закінчилось все тим , що їй байдуже на мене і вона йде жити до тата (якому від слова на неї байдуже) .
Я намагалась завадити тому ,стала в дверях , то почала штовхатися . Я думаю якби я могла її вдарити то вона б не задумуючись «стали би зі мною в спаринг»
Але все ж я відійшла , вона взяла якісь речі і пішла .
Я просто не розумію чим я це заслужила . І як мені тепер далі бути …