Які насправді у людей з села шанси вступити в хороший університет

А в чем собственно разница? У вас что, на лбу написано откуда вы?

Більша половина студентів Українського. католицького університету з села

Звідки у вас така статистика?)

На самом деле, автор, вы правы. Разница есть. В городе много различных школ, в том числе специализированных, курсы, кружки по интересам. А в селе- кого бог дал в учителя, того и получи, без вариантов. Мой муж из села рассказывал, что его учителя были заняты огородами и другими прелестями выживания, но только не работой и учениками. И он был в шоке, когда понял во взрослом возрасте значение слова ’is’ на английском. Так же было с математикой и проч. В универ он попал по квоте чернобыльской, по- другому бы никак не смог. При чем был не дурак, вуз окончил с красным дипломом.

Разница в том, что в селах нет хороших школ, а иногда ви никакой школы нет, подготовка очень слабая

На самом деле, автор, вы правы. Разница есть. В городе много различных школ, в том числе специализированных, курсы, кружки по интересам. А в селе- кого бог дал в учителя, того и получи, без вариантов. Мой муж из села рассказывал, что его учителя были заняты огородами и другими прелестями выживания, но только не работой и учениками. И он был в шоке, когда понял во взрослом возрасте значение слова ’is’ на английском. Так же было с математикой и проч. В универ он попал по квоте чернобыльской, по- другому бы никак не смог. При чем был не дурак, вуз окончил с красным дипломом.

Я как-то впервые подумала о родителях автора. Люди вырастили, выучили, платили деньги за учебу, на жизнь явно давали, помогали . И в результате теперь слушают постоянное нытье и претензии.
Вот это ужас.

Тобто Ви ж все-таки вступили? На бюджет? Це ж означає, що підготовка в селі нормальна.
Вже прочитала, що спочатку на контракт. То це значить, що й гроші в сільських є. Не всі міські можуть дозволить контракти дітям сплачувати.

Зараз підготовка до нмт домтупна всім. Є навіть безкоштовні. Було б бажання.

Я думаю, що людині з села було важче. Зараз, найімовірніше, це більше зрівнялося — а може, й ні. У мій час доступ до інтернету був значно менший, вибір репетиторів гірший. Навіть бібліотека в нас була досить слабка.
Але завдяки батькам я могла купувати книжки, які хотіла. Згодом мені придбали комп’ютер, і, крім ігор, я активно вчилася. У мене була дуже хороша електронна енциклопедія. Попри це, я все одно вважаю, що в університеті мені було важче, насамперед морально.

Саме в університеті я вперше дізналася, що багато хто у вільний час ходить у спортзал. Я не знала, що таке боулінг — це просто не входило в коло моїх інтересів. Я погано, як мені тоді здавалося, одягалася (зараз розумію, що одягалася нормально, просто не вписувалася в «тусовку»). Я була занадто начитана, але мало пристосована до соціального середовища.

Я вступила до університету, закінчила його, працювала й була досить успішною. На жаль, через війну вирішила виїхати, підтвердила диплом і живу далі.

Вже кілько років майже всі додаткові заняття ведуться онлайн, тож можливості однакові

У мій час такого не було ( 2015 рік)

Ну интернет судя по всему есть? Было бы желание. Можно без школы подготовиться и так даже лучше. Школа это слабая база, абы было, по факту ничего не учат там. Каждый сам должен углубляться в тему и изучать. А это уже от желания зависит.

У вас була квота для жителів сільської місцевості

Ні, я за таке тоді і не чула

Те що ви не чули, не означає, що ваші бали не множилися на відповідний коофіцієнт

10 років тому не так було

Більша половина студентів Українського. католицького університету з села

Разница в том, что в селах нет хороших школ, а иногда ви никакой школы нет, подготовка очень слабая

Звідки у вас така статистика?)

Ого, які в селі у нас мажори вчаться:)