У кого діти зараз самі за кордоном

Що пробувати, коли вони не підготовлені, не самостійні і без мами нічого не може?
Якщо мама готова бути весь час на телефоні, все писати, контролювати, навіть напрямок руху, то можна і спробувати. Ще ж сертифікат на знання мови треба, ще вступні іспити скласти. Ще мамі з татом спонсорувати треба.
Медстрахування 450 євро на рік, поточні витрати на житло, навіть гуртожиток приватний до вступу це 300-400 євро на місяць, продуктовий кошик 300 євро на місяць.
Що пробувати, якщо що ти бачиш, що дитина в 16 років вже готова бути усюди самостійною, то це одне, а коли він циплятко, яке без мами ще нікуди, то це тільки нерви та пуста трата дорогоцінного часу. А ще ж вчитись треба, а не байдикувати та в ігри грати, бо вилетить після першого семестру і загубить усі привілеї щодо статусу внж і подує назад.

1. Батьки написали довіреність у нотаріуса, що я його опікун. Цей же нотаріус відправив на переклад і апостиль. Мені відправили скан копію.
2. Я написала лист в міграційну Німеччини, що моя родина тут перебуває і прошу дозволити моєму брату проживати з нами та отримати захист. Що ситуація у нашому регіоні погіршилась і там небезпечно (Дніпро). Додала скан довіреності, свого паспорта, прописки, мапу бойових дій. Відповіли через 3 місяці, щоб як приїде у Німеччину одразу записувався у міграційну і подавав документи.
2. Паралельно (ще не було відповіді від міграційної) пішла в Ратхауз (як у нас гор совєт) до співробітниці, яка займається мігрантами, і розказала, що у нашому місті небезпечно, що ось довіреність і прошу дозволити моєму брату проживати з нами (у нас соціальна квартира і земля вже не приймала на той момент). Про все це лишила письмовий запит + у ньому ж просила у разі згоди повідомити про це міграційну службу і вказала дату, час свого листа туди. Мені за тиждень ратхауз відповів ок, якщо міграційна його прийме. І вони написали повідомлення в міграційну як я і просила.
3. На наступний день після цього підготувала спальне місце, зону для навчання і написала лист в югендамт (служба по неповнолітнім) типу прошу допомогти отримати дозвіл на отримання захисту дитині + фото, довіреність, паспорти, відповідь з ратхауза, посилання на мій лист в міграційну і прохання туди написати у разі, якщо не заперечують. Менше ніж за тиждень отримала від них позитивну відповідь, прийшли подивились умови житла, поспілкувались з моїми дітьми. Потім ще приходили раз коли брат приїхав. Сказали, що у будь якій незрозумілій ситуації можна до них звертатись.

Після цього брат приїхав, але відповіді від міграційної ще не було. Як тільки приїхав записались в міграційну на подачу документів, пішли отримали прописку, подали заявку на захист (в ратхаузі). Написала в джоб центр. Потім прийшла відповідь від міграційної і якраз настав час по запису туди іти. Йому дали 24 параграф, став на облік в джоб центр. Вступив в коледж. Навчається.

Та не всі вчаться, так, освіта важлива,але статус захисту поки є, а вчитися з знанням мови можна і пізніше. А головне в підлітковому віці не всі розуміють, що батьки все роблять для їх щасливого життя, дехто вважає- що це просто зрада. Тому важлива присутність батьків на початку, підтримка, можливість часто приїхати. Щоб ці діти потім не сказали через декілька років- ви батьки не змогли мене переконати , а я тоді ще не все розумів... А про гроші я змовчу- це величезні витрати для сімей, які працюють в Україні і утримують підлітків за кордоном. Але спробувати потрібно....

Правильно делает

Штаны не нашла хорошие и злая

молодець!!!!!

Она на ИВЛ. Нечего поднимать

Ааа,ну да. Наверное. Даже народная мудрость гласит что недо...ые бабы злые:)

Мой в Юк. Уехал со мной , сейчас живет один. Заканчивает университет. Получил оффер уже на Мастерс дигри в лондонскую школу экономики и Оксфорд . Надо теперь выбрать. Единственная тркдность- это деньги 😂. Они решают многое. Но он уже с хорошей работой . Его уже ждут после магистуры . Это было лучшее решение тогда- уехать

Підтримую. Син 2 роки навчається за кордоном, живе в гуртожитку, є опікун. Йому все подобається. На днях полетів до товариша в Німеччину, потім звідти в Мілан. Сам подорожує, все добре. Не скажу, що я не переживаю. Але він мені каже, я не буду сидіти біля твоєї спідниці. Я переживаю, але хочу, щоб він ріс самостійним чоловіком.

А які проблеми були з перетином кордону? Моєму 17 і теж сам їздить

Поляки могут не пропустить

Автор, зараз є можливість виїзду до 23-х років. З досвід свого сина і його друзів, раніше, чим після закінчення 11-го класу самого не відправляла б. Чим довше дитина залишається в сім´ї, тим спокійніше вона дорослішає під наглядом. Все залежить від дитини, його вмінь і навиків до самостійного життя, психологічної зрілості. Дуже важливо знати мову країни, куди планує їхати, є варіанти вступати на підготовче відділення, якщо мова не досконала і потрібно додатково вивчати+це гарний час на адаптацію.
Мій син вчився рік в українському університеті, ми якось були занадто оптимістами, а він не готовий був психологічно їхати з дому - не жалію ні краплі, то був не втрачений рік, а додатковий, який ми прожили разом. Перед тим, як виповнилося 18-ть, зібрали речі і я його відвезла в Польщу, побула днів 10-ть і далі залишила самого. Ну і це теж помилкова стратегія, бо на той момент ми діяли не планом, а виключно спонтанно. Це був найскладніший час, бо прийшлося жити зовсім самому з квітня до жовтня, поки йшла вступна компанія і почалося навчання. Зараз все ніби нормально, навчання, дві роботи, але з друзями не склалося, хтось залишився в Україні, хтось роз´їхався по світу. ПОстійно мріє, що приїде додому, поки якось я не готова була до такого кроку.
Коли спілкуємося, каже, що хоч у нас немає світла, холодно і обстріли - зате ми разом, а у нього все є, але від цього він не став щасливішим. Так і живемо. Але я не шкодую про це, як би не було всім складно, розумію, все це зробило його сильнішим і самостійним, навчився сам виживати, купувати продукти, готувати, хворіти, коли один і страшно, знаходити роботу, заробляти гроші і вирішувати всі свої питання, звісно з постійною нашоб підтримкою. Не про таке я мріяла для своєї дитини, але в даних умовах життя мабуть це не найгірший вибір. Його знайомий прожив в Австрії чотири роки, але чую, що ніби планує повертатися. Інший знайомий рік вчився в Голандії, не потягнув навчання - повернувся. Є хлопці, які вчаться в Словаччині, Чехії, Німеччині, Швейцарії - поки все норм, але половина з них виїхала з мамами.

мой уехал в 17 лет в самом начале войны,студент КПИ,там закончил его онлайн. Жил в 3х странах- сейчас в Ирландии

17 років. Живе сам в Варшаві.Навчається Все дорого, все чуже, кожен місяць рветься додому. Тут друзі і туси. Саме місто йому класне, ходить в зал, гуляти не ходить, бо друзів немає.

В мого теж до речі дівчина тут лишилась.теж не вступила, він встиг здати на В2, але про те що повернеться сюди не каже. Я не розумію в чому ваша вина, і в чому ваш син вас звинувачує

А розкажіть про шлях вашого сину до університету. Маю молодшу доньку, ще час на роздуми і планування трохи є, тому з нею вже хотілося б більш ретельно підготуватися.

Не хвилюйтеся, не всі поїхали, моїм дітям і в Україні нормально живеться, діти дорослі, до труднощів пристосувалися, все як у всіх, інститут, театри, кафе, спорт, відпочинок... В некомерційних навчальних закладах на престижних спеціальностях недоборів нема, достатньо свідомої молоді залишається в Україні.

Мій син четвертий рік живе в UK, сам.
Перші два роки ми сплачували за навчання та проживання, потім пішов працювати - вже сам все оплачує.
Знайшов друзів і гарний колектив, загалом задоволений. Ми у нього ніколи не були, бо візи немає, тож, все-все сам. Восени приїжджав до нас, коли зʼявилась можливість хлопцям до 23 виїжджати. Найгірше там ситуація з медициною, особливо, коли звик, що до будь-якого лікаря і на аналізи хоч завтра. Тож, регулярно передаємо йому пакунки з ліками. І цукерками))))

Сын 17 лет, сам в Польше, в Кракове, учится, живет в студенческом общежитии.

Ездит к друзьям в Берлин иногда
Домой в Киев несколько раз приезжал
Нормально

Уехали , когда в Украине он заканчивал 10 класс. Он решил сразу, что украинскую школу бросает. Все силы бросает на британское образование. Пошел в школу, сам подошел к директору спустя неделю и попросил попробовать сдать экзамены за 12 класс в UK. Его определили в 11. Была неделя на подготовку . Сдал на манимальные проходные баллы . Но год себе сэкономил . По сути sixth form вместо 2 лет прошел за 1. Да, английский до переезда знал конечно же . Поступил в универ на финансовую математику . Через весеннюю школу на 1 курсе он получил работу в японском банке в Лондоне на лето. Там он себя показал и ему предложили работу. Но он решил делать Мастерс . Во время учебы в универе, он стал президентом финансового сесайти. Они приглашают известных людей на лекции, так появились деловые знакомства. Были люди Из блекролла , разных банков топовых( тут это практика нормальная, топ менеджеры, директора структур ездят по университетам) его зовут на разные собеседования. Так он получает еще один оффер, но одновременно получает оффер на мастер дигри. Всем сказал , что год его не будет. Ну а после Оксфорда или LSE связи еще вырастут , там уже будет смотреть. Подавался еще в Принстон на магистратуру, но ответа еще не получил

Ну, и ещё мой совет. Учите обязательно язык страны, куда хотите поехать. И учите ребенка быть раскрепощенным в общении. У сына был такой момент к нему, когда он проходил летнюю работу школу в банке, к нему подошёл один мужчина, он сам из России, но давно живет в Лондоне, и он дал ему такой совет. Твои знания, да, окей, хорошо, но никто тебя не решит здесь оставить, если о тебе не будут знать как о человеке. И он ему сказал, подходи к каждому, болтай о чём угодно, просто вот болтай со всеми о погоде, о футболе, обо всем. Очень важна коммуникация

Оце мотивуюча історія, де знання+характер ведуть впевнено до досягнення мети! Ваш син просто мега крутий хлопчик! В старі давні часи донька моїх бувших директорів вступила в Трініті коледж, стажування проходила в Лондоні к біржовому віддділі банку, потім закінчили Оксфорд, зараз займає позицію топ-менеджера в JPMorgan Bank.

Так, дуже важлива порада ! Старший саме так зараз діє, відвідує всі заходи, де збирається ІТ спільнота, знайомиться, спілкується, по факту йому 19-ть, а там вже дорослі люди з високими позиціями і досвідом, але саме ці комунікації досить важливі від старту і на майбутнє. Менша взагалі не розглядає ІТ, більше дивиться в сторону фінансів/економіки, зараз навчається у фізико-математичному ліцеї, хоч і ниє трохи, але вважю, що цей напрямок поки вірний, далі побачимо. ТОму й запитала про ваш досвід в цьому напрямку.

Спасибо . Возможно они даже знакомы, в этом банке он тоже был. И обычно русско, украино- говорящие подходят к нему

Если брать финансовую структуру в Англии, то, конечно, на хорошие позиции берут студентов из LSE, Оксфорд, Кембридж, Imperial College. С других университетов очень трудно попасть. Мой сын заканчивает университет Кардифа. Он был единственный, кто туда попал, но ему помог опыт работы с криптой. У него увлечение было еще в Украине. он увлекался криптой и знал все вот эти схемы, как они все работают. И когда он писал CV, он это указал. На собеседованиях ему задавали вопросы, он отвечал. В общем, вот этот опыт ему очень пригодился.

А яка спеціальність і вуз?

Ай ті зараз взагалі сенсу немає.

IT має велику кількість напрямків, воно завжди матиме сенс, тільки ж нічого не стоїть на місці і все видозмінюєть, відповідно вимог часу. Звісно рядових тестувальників-кодерів, як раніше, вже не потрібно в таких кількостях, ще якісь позиції теж замінюються сучасими технологіями, але не все і не всі, люди і професії розвиваються у відповідності технологіям.

Это все нужно решать до выезда,естественно....
А по теме автора до того как ’як відправити’(((