Точу ляси• сегодня в 11:20
Домашнє завдання з української літератури
Поцікавтеся, будь ласка, у дітей, у всіх такі притрушені завдання? Скільки їм потрібно часу на виконання без ШІ?
показать весь текст
26
9
1
292
27
. Питання легкі, а хто написав не памʼятають
И зачем это детям? Про смерть и т.п. в подробностях описание похорон?
Есть же красивые описания когда «оживает» природа и это соответствует самоощущению героя. К примеру, размышления князя Андрея в «Войне и мир».
’Да, здесь, в этом лесу был этот дуб, с которым мы были согласны,- подумал князь Андрей. - Да где он’,- подумал опять князь Андрей, глядя на левую сторону дороги и, сам того не зная, не узнавая его, любовался тем дубом, которого он искал. Старый дуб, весь преображенный, раскинувшись шатром сочной, темной зелени, млел, чуть колыхаясь в лучах вечернего солнца. Ни корявых пальцев, ни болячек, ни старого недоверия и горя - ничего не было видно. Сквозь жесткую, столетнюю кору пробились без сучков сочные, молодые листья, так что верить нельзя было, что этот старик произвел их. ’Да это тот самый дуб’, - подумал князь Андрей, и на него вдруг нашло беспричинное весеннее чувство радости и обновления. Все лучшие минуты его жизни вдруг в одно и то же время вспомнились ему. И Аустерлиц с высоким небом, и мертвое, укоризненное лицо жены, и Пьер на пароме, и девочка, взволнованная красотою ночи, и эта ночь, и луна - и все это вдруг вспомнилось ему.
’Нет, жизнь не кончена в 31 год,- вдруг окончательно, беспеременно решил князь Андрей. Мало того, что я знаю все то, что есть во мне, надо, чтобы и все знали это: и Пьер, и эта девочка, которая хотела улететь в небо, надо, чтобы все знали меня, чтобы не для одного меня шла моя жизнь, чтоб не жили они так независимо от моей жизни, чтоб на всех она отражалась и чтобы все они жили со мною вместе!’
Или у Гоголя описание украинской ночи. Шедевры! А не вот этот бред…
Есть же красивые описания когда «оживает» природа и это соответствует самоощущению героя. К примеру, размышления князя Андрея в «Войне и мир».
’Да, здесь, в этом лесу был этот дуб, с которым мы были согласны,- подумал князь Андрей. - Да где он’,- подумал опять князь Андрей, глядя на левую сторону дороги и, сам того не зная, не узнавая его, любовался тем дубом, которого он искал. Старый дуб, весь преображенный, раскинувшись шатром сочной, темной зелени, млел, чуть колыхаясь в лучах вечернего солнца. Ни корявых пальцев, ни болячек, ни старого недоверия и горя - ничего не было видно. Сквозь жесткую, столетнюю кору пробились без сучков сочные, молодые листья, так что верить нельзя было, что этот старик произвел их. ’Да это тот самый дуб’, - подумал князь Андрей, и на него вдруг нашло беспричинное весеннее чувство радости и обновления. Все лучшие минуты его жизни вдруг в одно и то же время вспомнились ему. И Аустерлиц с высоким небом, и мертвое, укоризненное лицо жены, и Пьер на пароме, и девочка, взволнованная красотою ночи, и эта ночь, и луна - и все это вдруг вспомнилось ему.
’Нет, жизнь не кончена в 31 год,- вдруг окончательно, беспеременно решил князь Андрей. Мало того, что я знаю все то, что есть во мне, надо, чтобы и все знали это: и Пьер, и эта девочка, которая хотела улететь в небо, надо, чтобы все знали меня, чтобы не для одного меня шла моя жизнь, чтоб не жили они так независимо от моей жизни, чтоб на всех она отражалась и чтобы все они жили со мною вместе!’
Или у Гоголя описание украинской ночи. Шедевры! А не вот этот бред…
5
2
1
1
Какое имеет значение, что интересно каждому ребенку, прочесть несложное произведение нужно, потому что оно есть в программе. Почему вас это так сильно волнует, вы ведь отучились.
У такої кожної матері середньостатистична дитина, як вчиться в такій же школі. І те, що система освіти дуууже дивна і застаріла відомі всім і вчителям, і батькам, і у дітей часто виникають питання - а навіщо? Реформи проволять недолугі та нееефективні. Замінити підручник - це відмити гроші, а не подати новий формат.
4
автор, притрушені питання- це на ІМТ. Ви, мабуть, ще не бачили того там, коли читаєш питання і знаєш відповідь, але поки дочитав всі варіанти, що впав у прострацію, що саме там вірне. От нах.я таке робити навмисмно, ще й в умовах війни, недоспаних ночей та з 4ма предметами одночасно- оце для мене величезне питання.
Захар Беркут в 6 класі, бо я скрізь шукала цю книжку. і Останні орли. це був 6-7 клас. Письменників могла забути. Але куплені книги досі в мене. Останні орли і Захар Беркут. В нас була прекрасна вчителька з укр.мови і літератури з 5по 8 клас. Ці всі твори ми вчили з нею. Нова прийшла вже зовсім не те.. Саме про Тіні..вона нам дуже цікаво розказувала. мені 44 р,а й досі пам´ятаю її шикарні уроки. і це точно було з 6 по 8 клас.
Я згодна, я викладала літературу 3 роки. У старших класах. Починаючи з 8 приблизно це убивства, страждання, горі, печалі - просто безкінечні ріки сліз і крові. І таке закладається програмно у психіку. Я проти таких творів у школі. Виростеш, захочеш - прочитаєш
Треба міняти програму або навіть відкидати ці непотрібні гори сліз і болі. І викладати шось більш практичне - якась програма по комунікаціям, по сімейним відносинам тощо
Треба міняти програму або навіть відкидати ці непотрібні гори сліз і болі. І викладати шось більш практичне - якась програма по комунікаціям, по сімейним відносинам тощо
1
1
почекайте, але ж це твір зі списку літератури на літо. дитина повинна була прочитати вже давно його, а зараз тільки згадати та знайти по тексту відповіді на питання. це і є 20хв
2
У наших на минулому тижні було. В неділю подивились кино за посиланням. Потім скинули уривки почитати 15-20 хвилин. І хвилин 5 відповідав на питання.
Я в 90х делала точно так же. Брала критику, сам текст и искала ответы на вопросы по ходу. Такие вопросы вообще не проблема, проблема, когда начинают требовать свою ’логику’ в литературе и всякую чушь спрашивать из ряда ’какого цвета было платьище у Нины и какой формы заколка висела в волосах в момент встречи с Эдуардом после ее выздоровления’. Вот это срань, которая нафик точно не нужна.
А что смешного? Всегда далеко не все читали то, что задают по литературе, но это не значит, что ее нужно заменить чтением комиксов.
2
Вы читали задние ? Там надо сидеть и выписывать с текста. Не просто « мої враження» так яка була любов, а примеры с тексата руками писать, не копировать на компе. Так как два урока подряд, то есть еще одно задание по укр литературе . Задание на неделю. Но это ж не единственный предмет. Плюс ща неделю прочитать Мадаи Бовари
3
перевірити чи читався на основі чого? кольору плаття? чи форми заколки? якщо це твір, а не розповідь на 2аркуша, то срати мені хотілося на колір плаття, мені треба сюжет запам’ятати, а плаття одне з...
Вот чтоб не было таких стонов, дают список литературы на лето, которую будут дальше проходить, но кто ж ее летом читает, а потом мамы рассказывают про за неделю!
4
1
Словоблудие. Тени забытых предков это как литературный памятник- традиции обычаи ритуалы конкретной народности сохранены на века.
4
3
На уроке все произведения разбирают, обсасывают мелочи и всё записывают. если ума не хватило прочитать то просто уши открой и слушай. вопросы не сложные обычные.
1
І словничок написав и діалекти запамʼятав з фільму .? А уривки теж з фільму писав з прикладами. Аби ляпнуть
1
Імпресіонізм в той частині твору де головний герой живе після смерті Марічки і до одруження. Питання було не як, а в якій частині твору, в яких епізодах. Відповідь, в тих що дали прочитати.
1
у меня школе такое же было, в основном я твори писала после обсуждения произведения на уроке 
еще и 4ки получала, или читала короткую версию произведения
еще и 4ки получала, или читала короткую версию произведения
Іван був дев´ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі. Не раз вона з ляком думала навіть, що то не від неї дитина.
Не ’сокотилася’ баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки — і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.
Тоді мати виймала люльку з зубів і, замахнувшись на нього, люто гукала:
— Ігі на тебе! Ти, обмініннику. Щез би у озеро та в тріски!..
І він щезав.
Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами.
Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Було так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав.
серьезно со словарем?
Не ’сокотилася’ баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки — і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня. Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.
Тоді мати виймала люльку з зубів і, замахнувшись на нього, люто гукала:
— Ігі на тебе! Ти, обмініннику. Щез би у озеро та в тріски!..
І він щезав.
Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами.
Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Було так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав.
серьезно со словарем?
1
А вы глаза о кройте и внимательно прочитайте задания. Там все примеры нужно подтверждать отрывками с текста, тик переписывать
Слушайте это такое колоритное и богатое диалектизмами произведение, что там можно и не читая, а просто полистав за пару минут десяток навыписывать.
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу