Что лучше, родить в 16 -18 или родить в 40-45?

В 18, при условии нормальных отношений с родителями

Так это потому что у вас толком молодости не было. Из-за детей.
А у меня подруга родила двоих после 40.
Первого в 40
Второго в 45
Так она успела нагуляться, сделать карьеру, с мужем они весь мир объездили. И потом два подарочка таких)
Так они теперь в этом кайфуют.
Слава богу дети здоровы! Хоть риск конечно.

Нащо ж ви їх народжували якщо у вас життя почалось коли діти виросли і живуть своє окреме життя?

Дивне питання, діти отримали все, що я їм могла дати, по всім сучасним канонам, зараз вони будуть своє, доросле життя. Я їх відпустила, повністю їм довіряю, в мене нова сторінка, і вона мені подобається більше, враховуючи мій вік, я будую своє життя і отримую від нього те, що мені треба тут і зараз. А народжують, нехай ті, хто хоче і готовий, я вже не готова до безсонних ночей, уроків, постійної біганини між змаганнями у комплекті з домашніми обов´язками, цей період пройдений, судячі зі старту дітей, досить успішно. Живемо далі

Вам питання дивне бо ви його не зрозуміли. Я вас запитала не про те скільки ви дали дітям, чи хорошою ви були мамою і чи діти росли щасливі. А саме про вас і вашу радість материнства так би мовити. Ви написали фразу ’життя тільки почалося (!!!), діти виросли...’ тобто ви буквально сказали що ваше життя почалося коли діти перестали бути його щоденною частиною. Ви розумієте про що я? Тобто весь той час коли ви ними займалися ви не жили, і ось, нарешті, виконала повинність, відстрілялася - а для кого ви її виконували? Якби ви не написали що ваше життя ось тільки почалося, то в мене б не було питань взагалі. Бо так пишуть коли, ну наприклад - життя почалося, вийшла з тюрми. Або, життя починається в п´ятницю ввечері і до понеділка коли знову на ненависну роботу, тягнути лямку. Я про те, що на відміну від тієї ж роботи, яка є необхідною повинністю - діти це опція яку від вас нізто не вимагає, їх народжують для власної радості а не тому що обов´язково треба, відмучитись, відпрацювати, а потім - ура, нарешті я вільна, життя почалося.

У нас з вами різне сприйняття, дітей народила бо хотіла, сторінку з щасливим материнством закрила. Теперішнє життя мені подобається більше.

чому ви навіть на анонімному форумі продовжуєте лицемірити? Чи що це з вашого боку, де логіка? Дітей,хотіла але без них живеться краще. Так а що саме ви хотіли в понятті ’мати дітей’? Ви просто хотіли сам факт того що у вас є діти, бо раз є діти - значить я молодець, виконала свою роль на землі? Чи як?

Кар´єру я і з дітьми зробила працювала на дядю, зараз більше на себе, немає потреби в стабільності, потроху виходжу на стабільний високий дохід при вільному графіку. Молодість в мене була, можливо, не така, як у інших, була молодою мамою, світ побачила, діти цьому не заважали, але все одно, завжди враховувались потреби дітей. Зараз, я сама собі хазяйка, захотіла, махнула на тиждень в Камбоджу, захотіла в гори, показала і знов до роботи. Мабуть я не мама-квочка, легко відпустила, діти будують своє життя, я живу нове своє.

Хорошо, что у вас так
А я рада, что родила в 30

Кожному своє, в мене перша дитина була дуже спокійна, я і на іспити її брала і в офіс, ніколи зі здоров´ям і навчанням серйозних проблем не було, це я народила у 19, другого в 23, трохи важче, але не критично. У 30 я вже була з двома школярами. В 40, з дорослими дітьми, один з яких повністю себе утримував. Зараз мені 45, здоров´я є, голова працює, головне, є бажання щось робити і рухатись вперед, є час, який я можу повністю цьому присвятити. Але це моя історія, у вас інша, думаю, теж позитивна.

Да, я когда родила могла уже себе позволить и няню (с 1,5 лет ребёнка наняла), и домработницу.
Мне кажется я не смогла бы столько времени посвятить учебе и работе с ребёнком.
Хотя кто знает.
Мне сейчас 45 и у меня отличный сын-подросток.