Марфа Українівна• 18 апреля в 02:10
Кто то всю жизнь бездельничал и резко стал развиваться и работать? Есть такие?
Или если человек ленивый и привык только лежать, то это изменить это уже невозможно?
Если его содержали сначала родители, потом муж, то ни с чего вдруг он не подскочит с кровати и не начнет что то делать? Без стресса, а просто вот вдруг захочется? Или о заботе о будущем, вдруг останется одна. Или это очень маленький процент?
Если его содержали сначала родители, потом муж, то ни с чего вдруг он не подскочит с кровати и не начнет что то делать? Без стресса, а просто вот вдруг захочется? Или о заботе о будущем, вдруг останется одна. Или это очень маленький процент?
показать весь текст
1
4
51
0
Если человеку это не надо (нет мотивации, желания выходить из зоны комфорта, он довольствуется малым), то никакой чужой пример его не смотивирует)
Это только вам надо, или не надо (скорее всего).
Это только вам надо, или не надо (скорее всего).
2
Не знаю наверняка, просто не встречала таких. Мне кажется это неумение или нежелание брать ответственность за свою жизнь 🤷♀️🤷♀️ Родители - муж -потом дети уже должны... может просто не встречала.
Я такая, как выше написали, готова довольствоваться малым, лишь бы сидеть на попе ровно, пить кофе и залипать в интернете.
4
2
1
В мене зворотній період, була вогонь, задовбалась, зараз хочу лежати, щоб мене не чіпали. Хоча потенціал є. Але нічого не хочу.
У мене подруга. Виходила на роботу, робила півроку, звільнялася і вставала в Центр зайнятості. І так багато раз.
А потім чоловік зробив сайт (мереживий бізнес), і справи пішли пішли. Чоловік звільнився з роботи, вони зайняли високі позиції в цій піраміді. Компанія подарувала їм два авто.
А потім чоловік зробив сайт (мереживий бізнес), і справи пішли пішли. Чоловік звільнився з роботи, вони зайняли високі позиції в цій піраміді. Компанія подарувала їм два авто.
Я з шиї батьків перелізла на шию чоловіка. Після розлучення прийшлось йти на роботу щоб утримувати себе і дітей. На роботі цінять, швидко пішла на підвищення, але без копня в зад, я його не підійму.
Може тому й підскочили, що на це був внутрішній ресурс. Я в Україні не вилежувалась, розвивали з чоловіком спільну справу, короче, був запал жити і досягати. А потім корона, розлучення, намагання знову стати ноги, початок війни і виїзд в Німеччину. Перший час ще були сили (на адреналіні, мабуть), а потім бобік здох. Вчиш мову, бо іншого виходу немає, шукаєш роботу, бо так треба, ходиш на неї на автоматі, а хочеться лише лягти і щоб ніхто тебе не чіпав.
А почему если сидит без работы и содержит муж,то сразу бездельничает? Развиваться можно и без работы)))
Вдруг нет , а вот с иммиграцией - да . Встаешь и делаешь , потому что хочешь зацепиться . Стимул должен быть .
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу