Ms. Iphone• 20 апреля в 13:49
Чого у мене так погано життя склалося?
У плані особистого життя і роботи?
показать весь текст
6
2
46
0
Не допомогло, бо психолог рекомендувала експозицію, але я себе відчуваю такою невдахою на фоні інших людей і не хочу спілкуватися, бо соромно за себе
а що вам треба було робити? Ви сказали психологу, що то для вас занадто складно? Чи просто скіпнулись з терапії?
як до вас ставився психолог? точніше як ви відчували він/вона до вас ставився? відчували себе невдахою з психологом?
Вона казала, що треба себе потроху випихувати у якесь спілкування. Бо це було КПТ: я вела щоденник думок, і ми працювали з переконаннями. Але то для мене як горохом об стіну, бо не можу я замінити ці думки у голові на нейтральні. Я скіпнулася з терапії
КПТ класно працює, знаю по собі, вам же і треба було йти в ті експозиції, щоб в реальному житті змінювати переконання. Це ж так і працює.
А у вашому випадку задача номер 1 - втриматись в стосунках з терапевтом. А ви втікли, як очевидно завжди.
А у вашому випадку задача номер 1 - втриматись в стосунках з терапевтом. А ви втікли, як очевидно завжди.
та ні, я про інше. Якщо ви відчували, що психолог до вас гарно ставиться, то і інші люди також можуть до вас гарно ставитись.
А ви нашугана, і створюєте тут теми, які вже всіх дсітали і тому вам пишуть гидотні коментарі. І це тільки підсилюватиме ваші страхи і ви будете уникати живого спілквання ще більше.
Я проходила КПТ щодо соціальної фобії. І я б тут викладати фото не наважилась. Це для мене завелика сходинка експозиції.
Але при цьому можу нормлаьно комунікувати в реальному житті. Тобто у кожного свої граблі. Вам варто було продовжувати.
А ви нашугана, і створюєте тут теми, які вже всіх дсітали і тому вам пишуть гидотні коментарі. І це тільки підсилюватиме ваші страхи і ви будете уникати живого спілквання ще більше.
Я проходила КПТ щодо соціальної фобії. І я б тут викладати фото не наважилась. Це для мене завелика сходинка експозиції.
Але при цьому можу нормлаьно комунікувати в реальному житті. Тобто у кожного свої граблі. Вам варто було продовжувати.
так це про це і є, взагалі соціальна тривога - це якраз страх осоромитись, що всі побачать, яка я лузерша. І щоб не відчувати цей сором, вкупі з тривогою, люди і уникають багато речей.
Я наприклад уникаю публічних виступів, уникала...з цим і звернулась до психолога. Бо без цих сраних виступів не могла далі рухатись в кар´єрі.
І от кожного разу відчуваю цей страх і сором перші 5 хв))
Я наприклад уникаю публічних виступів, уникала...з цим і звернулась до психолога. Бо без цих сраних виступів не могла далі рухатись в кар´єрі.
І от кожного разу відчуваю цей страх і сором перші 5 хв))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу