Ви колись жаліли, що вибрали не того чоловіка

Заміжня, двоє дітей. Живемо не багато. На відпочинок за кордон не їздимо, одяг секонд чи хто віддасть. На їжі особливо не економимо, але і не шикуємо. В юності був кавалер з Голландії, розумний, охайний, мене підтримував,поважав. Але не гарний. Ніс картопля, світлий дуже і обличчя постійно червоне. По зустрічалася з ним не довго я. Він страшенно мене дратував. Все мені було не так, я йому грубила, щось постійно мені було не так. Ніколи йому не дзвонила перша, не цікавилась. Він це зрозумів і перестав дзвонити і приїжджати. Ось пройшло 15 років, він мене знайшов. Каже війна у вас, часто думав чи ти в порядку. Він одружився , дітей немає. Живе заможно, подорожують, відпочивають з дружиною. І я почала задумуватися, а що якби я засунула свій норов в одне місце, і схопилася за нього. Зараз би жила за кордоном, а не в цьому жаху війни. Подорожувала, ні за що б не думала. А так кожен день ці щурячі перегони... Ви вийшли заміж по розрахунку?