Луноликая Вика• 20 апреля в 18:08
Хто колись звільнився без нового оферу просто тому, що вже не витягував
як пережили перший місяць?
27
0
Так. Було в мене. Все дістало, давно до цього йшло. Трохи готувалась фінансово. Дала собі певний термін, щоб знайти роботу. В цей час ходила по співбесідам. Ну і вже обирала. Не скажу, що врешті обрала роботу мрії (із того що було). Але по нервам було краще.
Я, кілька разів. Ставала на облік в ЦЗ, видихала, ходила на курси, потім влаштовувалась, коли перепочила морально.
в мене було так. Роботу знайшла десь через рік-півтора здається
Краще вже спробувати розслабитися на поточній роботі, не виконувати роботу за 5
Краще вже спробувати розслабитися на поточній роботі, не виконувати роботу за 5
3
Автор, главное отдохнуть морально, на сколько это возможно по времени. Месяц-два. Потому что если Вы будете в напряжении, то искать в таком состоянии новую работу очень сложно. Вас будет тригерить абсолютно все.
1
Сейчас не подходящее время для таких авантюр. Почему бы просто втихаря не искать новую работу и увольняться когда получите офер?
2
Бывает так доведут, что уже ничего не хочется. Поэтому я всегда за то, чтобы уходить сразу, если начинается что-то не то. Потому что потом уйдет больше времени на восстановление после длительного нервотрепа.
1
Так пішла з роботи. На запас грошей жила. Шукала роботу. Відгукувалась на всі резюме. В день планувала три, чотири співбесіди. (Хз, може, так і не варто робити, але в мене не було транспорту, їздила громадським, тому по часу так мені були вигідно). Часто ходила туди, куди запрошували. Тобто не я обирала. Боялась, що пропущу щось важливе. Але іноді лише добираючись до співбесіди, але розуміла, навіть якщо запросять, то не хочу тут працювати через локацію. Було і таке. Врешті знайшла те, що було більш-менш краще (знов-таки, не робота мрії, але краще, ніж було, в першу чергу, по нервах). Наприклад, мій знайомий то десь рік шукав. І обирав. На знаю, за чий кошт жив. Знайшов круту роботу. Але в мене стільки запасу грошей не було. Після того, як він знайшов, то замислилася, чи правильна була моя схема. Мабуть, що так, особисто для мене. Бо грошової підтримки в мене не було, лише на себе сподівалась. Цей період пошуку був - як робочий день, фактично, тільки ти сам собі його режисуєш.
Згодна. Є ситуації та роботи такі, що можна там «відсидітися» чи працювати трохи. Наприклад, моя була така, що весь час на виду та витискали як лимон. Тут або звільнятися (що врешті я і зробила, та пішла в нікуди ), або далі будуть витискати. Ну або вчитися бути міцнішою. В мене не вийшло, вже не хотілося там нікого бачити, особливо начальство.
3
Первый месяц просто спала, на второй появилось желание выйти на прогулку, почти пол года возвращалась в ум, отдыхала, читала, гуляла. А потом и появились идеи чем бы я хотела заниматься и желание работать
я, зі мною чотири рази говорили, щоб лишилася. пропонували підвищення, але вже вигоріла геть. Три місяці не могла навіть почати нормально портфоліо збирати. Брала дрібні фриланси. і проїдала хаощадження. Не робіть так, не доводьте себе до тотального вигорання. На нову роботу пішла аж через на 5-й місяць після звільнення. Та конторка, до речі фактично розвалилася, існує тепер лише на папері.
Я всегда говорю о том, что не нужно терпеть до последней капли. Потому что потом на восстановление уйдет намного больше времени.
1
Я так ушла. О чём сильно жалею теперь.. Нужно было просто забить на все и на всех и просто взять отпуск.
Ушла, когда уже просто нервы сдали.
Большинство собеседований проходили успешно, но как только меня что-то тригерилло на собеседовании или в первые дни работы - токсичный коллектив, нагрузка, неадекватная по отношению к ЗП, мутные условия по оформлению, часть ЗП в конверте- уходила и продолжала поиск. Было страшно, потому что сбережения таяли, но я понимала, чего я хочу и ходила уже на собеседования в первую очередь из соображения подойдут ли они мне, а не я им. Я не суперредкий специалист, но знаю, что умею. Свое уютное местечко всё-таки нашла)
Вначале будет страшно, но главное понимать, что Вы ищете.
Большинство собеседований проходили успешно, но как только меня что-то тригерилло на собеседовании или в первые дни работы - токсичный коллектив, нагрузка, неадекватная по отношению к ЗП, мутные условия по оформлению, часть ЗП в конверте- уходила и продолжала поиск. Было страшно, потому что сбережения таяли, но я понимала, чего я хочу и ходила уже на собеседования в первую очередь из соображения подойдут ли они мне, а не я им. Я не суперредкий специалист, но знаю, что умею. Свое уютное местечко всё-таки нашла)
Вначале будет страшно, но главное понимать, что Вы ищете.
3
Чудово. Взяла на відпочинок майже 4 місяці, взагалі про роботу не думала. Знайшла нову за один день.
Не согласна. Нужно уметь абстрагироваться в любых ситуациях. В конце-концов это просто работа, а не конец света. Если начинается что-то не то - начинать подискивать другие варианты, а не доставлять себе проблемы резким увольнением, а тем, кто достает, радость победы над «слабым».
Я тоді погодилась на менше, але були плюси - робота в кращому колективі з адекватним начальством, змогла трохи набратися досвіду, якого так прагнула, прикрасила трудову книжку записом, про який так мріяла. Мінуси - менше зп. Власне, на роботі, з якої втекла, була саме через зп, те, що не моє - саме через хаос та неадекватну поведінку начальства, то зрозуміла практично одразу, трималася за зп. Але настала мить, коли була остання крапля, тому втекла. Фактично, в нікуди. Не пошкодувала. Тоді зрозуміла, що є щось більше, ніж гроші. Моя нервова система довго терпіла, і була остання крапля (навіть зп перестала радувати, бажала, щоб залишили в спокої та ніколи не перетинатися з тими людьми). Оце тоді настільки я була нажахана тою роботою, а головне - поведінкою начальства. Вважаю, що до такого не слід себе доводити. Чи навчитися ставитися до ситуації легше. І, дійсно, спершу щось підшукати, а потім йти, особливо, коли нема збережень чи є від вас фінансово залежні люди. Але тоді я дотягнула до останньої краплі. Бажаю, щоб ви обов’язково знайшли своє.
2
Тут слід би додати. Слово «офер» дуже давно використовували в ай-ті сфері всі, до неї дотичні, задовго до війни та масового виїзду людей закордон. З року 2012 його памʼятаю. І ейч-ари (кадровики) також активно використовували.
І не лише в ІТ, бо я ІТ ніколи не працювала. просто в міжнародних компаніях був досвід, слово використовували. вже у 2007, принаймні, я його вперше тоді отримувала
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу