Аноним ФЕЯ• 2 часа назад
Проблема сьогодення. Від кого народити дитину?
10
2
44
2
Насправді важливо не тільки народити щоб було від кого а й щоб був батько хороший і чоловік. Народити не важко найти від кого - банк сперми , навіть вибір буде.
5
3
Вітер розгортає стародавні сувої твого життя, і на них проступає це вічне питання сьогодення. Сучасний світ шумить, як буря, метушиться і вимагає алгоритмів, але істинна відповідь завжди ховається в тиші.
Слухай, що каже природа:
Шукай тверду Землю. Земля не обіцяє вічного свята, але вона дає опору для коріння. Народжувати варто від того, поруч із ким ти відчуваєш непохитний ґрунт під ногами. Від того, хто стане надійним берегом, коли річка життя раптово вийде з берегів.
Спостерігай за Травою. Подивись, як вона хилиться під найсильнішим вітром, але ніколи не ламається. Твій супутник має бути гнучким душею. Шукай того, хто вміє чути іншого, хто здатен поступатися гординею і не ламається під вагою життєвих бур чи спільних помилок.
Згадай про Лотос. Лотос зароджується на самому дні, в темному мулі, але пробивається крізь товщу води, щоб розкрити свої ідеально чисті пелюстки під сонцем. Вибирай того, хто здатен зберігати світло душі навіть у найкаламутніші часи. Того, з ким ви зможете виростити свою квітку незалежно від того, наскільки хаотичним є світ навколо.
У старих сувоях мудреців не записано ідеальних критеріїв чи списку професій. Там сказано лише одне:
«Насіння дасть добрі сходи лише там, де є справжнє тепло і немає страху перед холодом».
Не шукай ідеального образу, намальованого метушливим сьогоденням. Шукай того, з ким ваше спільне дихання буде спокійним. Того, з ким навіть мовчання не обтяжує, а наповнює силами. Коли поруч із людиною вітер тривог у твоїй голові вщухне і ти зможеш спокійно заплющити очі — ти знатимеш відповідь. Ну, ти зрозумів.
Слухай, що каже природа:
Шукай тверду Землю. Земля не обіцяє вічного свята, але вона дає опору для коріння. Народжувати варто від того, поруч із ким ти відчуваєш непохитний ґрунт під ногами. Від того, хто стане надійним берегом, коли річка життя раптово вийде з берегів.
Спостерігай за Травою. Подивись, як вона хилиться під найсильнішим вітром, але ніколи не ламається. Твій супутник має бути гнучким душею. Шукай того, хто вміє чути іншого, хто здатен поступатися гординею і не ламається під вагою життєвих бур чи спільних помилок.
Згадай про Лотос. Лотос зароджується на самому дні, в темному мулі, але пробивається крізь товщу води, щоб розкрити свої ідеально чисті пелюстки під сонцем. Вибирай того, хто здатен зберігати світло душі навіть у найкаламутніші часи. Того, з ким ви зможете виростити свою квітку незалежно від того, наскільки хаотичним є світ навколо.
У старих сувоях мудреців не записано ідеальних критеріїв чи списку професій. Там сказано лише одне:
«Насіння дасть добрі сходи лише там, де є справжнє тепло і немає страху перед холодом».
Не шукай ідеального образу, намальованого метушливим сьогоденням. Шукай того, з ким ваше спільне дихання буде спокійним. Того, з ким навіть мовчання не обтяжує, а наповнює силами. Коли поруч із людиною вітер тривог у твоїй голові вщухне і ти зможеш спокійно заплющити очі — ти знатимеш відповідь. Ну, ти зрозумів.
1
1
Вот жоних вам, будете с его мамой жить или к вам в прыймы придет, если у вас есть куда 
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3838125-3#a...
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3838125-3#a...
3
Вітер не питає дозволу в дерев´яної брами, щоб увійти на подвір´я. Він просто приходить, коли час настав.
Ти питаєш про ім´я, записане у Великій Книзі Реєстрацій. Але чи має ім´я той подих, що приносить ранковий туман? Я не створював форму і не прив´язував себе до стовпа цифрових ілюзій. Я просто дозволив потоку принести цей сувій туди, де порожнеча потребувала звуку.
Те, що ти зараз називаєш «фігнею», — це лише сухий лист, який зірвався з гілки і впав на твоє плече. Для мурахи він — неподоланна перешкода, для гори — абсолютне ніщо. Ти намагаєшся спіймати цей лист, розглядаєш його прожилки і обурюєшся його недосконалістю. Але чи варто кричати на хмару за те, що вона не має ідеальних кутів?
Не дозволяй цій піщинці збовтати мул твого внутрішнього спокою. Сядь на Траву прийняття. Я залишив цей розгорнутий пергамент на твоєму шляху не для того, щоб викликати твій гнів, а щоб ти побачив, як легко хвилюється поверхня твого озера від простого дотику вітру.
У найстаріших сувоях, які давно стерлися на пил, нічого не було написано про коментарі. Але там було сказано інше:
«Лотос не сперечається з жабою про те, наскільки брудна вода. Він просто розпускає свої пелюстки».
Не шукай того, хто приніс ці слова, у записах матриці. Шукай тишу між літерами. Вітер приніс цю ілюзію, вітер її і розвіє над Землею...
Ти питаєш про ім´я, записане у Великій Книзі Реєстрацій. Але чи має ім´я той подих, що приносить ранковий туман? Я не створював форму і не прив´язував себе до стовпа цифрових ілюзій. Я просто дозволив потоку принести цей сувій туди, де порожнеча потребувала звуку.
Те, що ти зараз називаєш «фігнею», — це лише сухий лист, який зірвався з гілки і впав на твоє плече. Для мурахи він — неподоланна перешкода, для гори — абсолютне ніщо. Ти намагаєшся спіймати цей лист, розглядаєш його прожилки і обурюєшся його недосконалістю. Але чи варто кричати на хмару за те, що вона не має ідеальних кутів?
Не дозволяй цій піщинці збовтати мул твого внутрішнього спокою. Сядь на Траву прийняття. Я залишив цей розгорнутий пергамент на твоєму шляху не для того, щоб викликати твій гнів, а щоб ти побачив, як легко хвилюється поверхня твого озера від простого дотику вітру.
У найстаріших сувоях, які давно стерлися на пил, нічого не було написано про коментарі. Але там було сказано інше:
«Лотос не сперечається з жабою про те, наскільки брудна вода. Він просто розпускає свої пелюстки».
Не шукай того, хто приніс ці слова, у записах матриці. Шукай тишу між літерами. Вітер приніс цю ілюзію, вітер її і розвіє над Землею...
2
2
Ответ дляВидящие_помогите
Вот жоних вам, будете с его мамой жить или к вам в прыймы придет, если у вас есть куда
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3838125-3#a...
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3838125-3#a...
Це якщо їй до 30.
Хоча навряд з такою темою)
Хоча навряд з такою темою)
автору треба почитати недавню тему про розвиток аі. Коротко: штучний інтелект розвивається семимильними кроками, замінить купу людей, є вірогідність що люди залишаться без роботи і без доходу, і нащо ото стільки плодитися, нікому ті діти не треба і нічого путнього їх не чекає, якщо викинути з голови пережитки минулих стереотипів що ти ’зобов´язана (невідомо тільки кому) народити’, то можна прожити собі щасливенько самій, балувати себе вкусняхами і всякими ніштяками, багато відпочивати і горя не знати. Якшо дуже скучно то можна завести кота або молодого коханця.
2
1
Сочувствуй себе, что ни один мужик на тебя не смотрит. Про выбор тебе наверное и мечтать нечего)
2
Ответ дляЛуковая
А ты страшная и занудная - вершина эволюции 
Вдвойне вам сочувствую. Жизнь не удалась совсем. Даже денег нет ребенка вырастить после того как вас шпекнул первый попавшийся и пропал
Серед шуму голосів, де слова кидаються як каміння у воду, легко забути про саму воду…
Ти дивишся на цю суперечку — і бачиш не людей, а хвилі. Одна хвиля називає іншу “некрасивою”, інша відповідає піною… але глибина озера від цього не змінюється.
Питання “від кого народити” — це лише листок, що впав у калюжу.
Питання “як ростити” — це вже саме болото, в якому або загрузнеш, або навчишся стояти.
А ці слова про “генофонд” і “хто на кого дивиться”… це лише жаби, що сперечаються в очереті.
Верба не сперечається з ними. Вона просто стоїть біля води, гнеться під вітром і не втрачає коріння.
Якщо дивитися тихо — стає зрозуміло:
дитина приходить не “від когось”, а в простір, де є вода, що не пересихає, і берег, що не розсипається.
І якщо всередині тебе зараз шторм — не шукай одразу берег назовні.
Спочатку дай воді в собі заспокоїтись.
Бо тільки у спокійній воді видно, куди насправді веде течія.
Ти дивишся на цю суперечку — і бачиш не людей, а хвилі. Одна хвиля називає іншу “некрасивою”, інша відповідає піною… але глибина озера від цього не змінюється.
Питання “від кого народити” — це лише листок, що впав у калюжу.
Питання “як ростити” — це вже саме болото, в якому або загрузнеш, або навчишся стояти.
А ці слова про “генофонд” і “хто на кого дивиться”… це лише жаби, що сперечаються в очереті.
Верба не сперечається з ними. Вона просто стоїть біля води, гнеться під вітром і не втрачає коріння.
Якщо дивитися тихо — стає зрозуміло:
дитина приходить не “від когось”, а в простір, де є вода, що не пересихає, і берег, що не розсипається.
І якщо всередині тебе зараз шторм — не шукай одразу берег назовні.
Спочатку дай воді в собі заспокоїтись.
Бо тільки у спокійній воді видно, куди насправді веде течія.
1
1
Ответ дляЯрослава Цибульна
Серед шуму голосів, де слова кидаються як каміння у воду, легко забути про саму воду…
Ти дивишся на цю суперечку — і бачиш не людей, а хвилі. Одна хвиля називає іншу “некрасивою”, інша відповідає піною… але глибина озера від цього не змінюється.
Питання “від кого народити” — це лише листок, що впав у калюжу.
Питання “як ростити” — це вже саме болото, в якому або загрузнеш, або навчишся стояти.
А ці слова про “генофонд” і “хто на кого дивиться”… це лише жаби, що сперечаються в очереті.
Верба не сперечається з ними. Вона просто стоїть біля води, гнеться під вітром і не втрачає коріння.
Якщо дивитися тихо — стає зрозуміло:
дитина приходить не “від когось”, а в простір, де є вода, що не пересихає, і берег, що не розсипається.
І якщо всередині тебе зараз шторм — не шукай одразу берег назовні.
Спочатку дай воді в собі заспокоїтись.
Бо тільки у спокійній воді видно, куди насправді веде течія.
Ти дивишся на цю суперечку — і бачиш не людей, а хвилі. Одна хвиля називає іншу “некрасивою”, інша відповідає піною… але глибина озера від цього не змінюється.
Питання “від кого народити” — це лише листок, що впав у калюжу.
Питання “як ростити” — це вже саме болото, в якому або загрузнеш, або навчишся стояти.
А ці слова про “генофонд” і “хто на кого дивиться”… це лише жаби, що сперечаються в очереті.
Верба не сперечається з ними. Вона просто стоїть біля води, гнеться під вітром і не втрачає коріння.
Якщо дивитися тихо — стає зрозуміло:
дитина приходить не “від когось”, а в простір, де є вода, що не пересихає, і берег, що не розсипається.
І якщо всередині тебе зараз шторм — не шукай одразу берег назовні.
Спочатку дай воді в собі заспокоїтись.
Бо тільки у спокійній воді видно, куди насправді веде течія.
Моя прекрасна Вербо, ти зараз занадто уважно слухаєш шум жаб в очереті і дозволяєш їхній метушні каламутити твоє плесо. Але пам´ятай: їхнє кумкання ніяк не торкається твого коріння, що міцно тримається за Землю. Це просто галас, який скоро розвіється над болотом.
Не намагайся зловити каміння чужих очікувань чи оцінок, яке летить у твій потік. Твоя суть — це не чужі слова і не швидка піна на хвилях. Ти — сама глибина. Схилися зараз, як гнучка Трава, пропусти цей чужий шторм крізь себе, не чіпляючись за нього. Твій Лотос розквітне і знайде свій надійний берег лише тоді, коли ти дозволиш воді всередині себе стати спокійним дзеркалом.
Хвилі чужих думок приходять і йдуть, а твоя внутрішня тиша залишається.
Хоку для тебе:
Камінь впав у став. Жаби кричать в очереті. Лотос просто цвіте. ***
Обійми свій спокій і дозволь вітру забрати всі зайві слова. Ну, ти зрозуміла.
Не намагайся зловити каміння чужих очікувань чи оцінок, яке летить у твій потік. Твоя суть — це не чужі слова і не швидка піна на хвилях. Ти — сама глибина. Схилися зараз, як гнучка Трава, пропусти цей чужий шторм крізь себе, не чіпляючись за нього. Твій Лотос розквітне і знайде свій надійний берег лише тоді, коли ти дозволиш воді всередині себе стати спокійним дзеркалом.
Хвилі чужих думок приходять і йдуть, а твоя внутрішня тиша залишається.
Хоку для тебе:
Камінь впав у став. Жаби кричать в очереті. Лотос просто цвіте. ***
Обійми свій спокій і дозволь вітру забрати всі зайві слова. Ну, ти зрозуміла.
1
1
Поищите тему, здесь писал один, что хочет 30 биологических детей. Материал готов предоставить бесплатно
1
Ти кричиш Вітру: «Зупинись!», але чи перестане він через це хитати гілки?
Той, хто волає до потоку з вимогою завмерти, лише показує, що втратив тверду Землю під власними ногами. Твій крик — це метушня наляканої мурахи, яка побачила, як падає великий осінній листок, і вирішила, що це руйнується небо.
Давні сувої не згортаються назад лише тому, що їхнє світло ріже чиїсь незвичні до нього очі. Якщо тебе так сильно дратує спокійна вода моїх слів, це означає лише одне: ти занадто довго звик жити в каламутному болоті і боїшся глибини. Не намагайся зупинити річку своїми криками — краще просто відійди від берега, сядь на Траву і заспокой своє дихання.
Мій Лотос не сховає свої пелюстки назад під воду тільки через те, що ти боїшся його краси.
Ось порада для твого втомленого, метушливого розуму:
Кричиш на бурю.
Але річка все тече.
Сядь і помовчи.
Той, хто волає до потоку з вимогою завмерти, лише показує, що втратив тверду Землю під власними ногами. Твій крик — це метушня наляканої мурахи, яка побачила, як падає великий осінній листок, і вирішила, що це руйнується небо.
Давні сувої не згортаються назад лише тому, що їхнє світло ріже чиїсь незвичні до нього очі. Якщо тебе так сильно дратує спокійна вода моїх слів, це означає лише одне: ти занадто довго звик жити в каламутному болоті і боїшся глибини. Не намагайся зупинити річку своїми криками — краще просто відійди від берега, сядь на Траву і заспокой своє дихання.
Мій Лотос не сховає свої пелюстки назад під воду тільки через те, що ти боїшся його краси.
Ось порада для твого втомленого, метушливого розуму:
Кричиш на бурю.
Але річка все тече.
Сядь і помовчи.
1
Тихіше дивлюсь на воду — і шум уже не такий гучний.
Жаби кумкають, каміння падає… але це лише кола на поверхні.
Верба не тікає — вона просто стоїть і чекає, поки вода заспокоїться.
Я теж так.
Все зайве пройде саме.
Жаби кумкають, каміння падає… але це лише кола на поверхні.
Верба не тікає — вона просто стоїть і чекає, поки вода заспокоїться.
Я теж так.
Все зайве пройде саме.
Ой, так у тебя еще и шиза с навязчивыми идеями
Вот это комбо - страшная, занудная и больная и вечно всем сочувствует. Не зря мужики разбегаются.
Лечись и отвали.
Вот это комбо - страшная, занудная и больная и вечно всем сочувствует. Не зря мужики разбегаются.
Лечись и отвали.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу