бибизяна• 1 час назад
Люди яких не зламала система.
Є історії, які важко читати без сліз.
Але ще страшніше — дозволити їм бути забутими.
Михайло Сорока — одне з таких імен.
Він народився 27 березня 1911 року на Тернопільщині. Батько помер, коли хлопчикові було лише два місяці, і мама колисала його сама — з піснею та сльозами:
«Ой люлі, люлі, моя дитино…
Іди ти, сину, на Україну…»
Він справді пішов за Україну.
І віддав за неї майже все своє життя.
Михайло був надзвичайно здібним: мав прекрасний голос, навчався у Празькій політехніці на архітектора, міг будувати міста й жити спокійним європейським життям.
Але обрав інший шлях — боротьбу.
За участь в ОУН його заарештували у 1937 році. Саме у тюрмі він зустрів жінку, яка стала любов’ю всього його життя — Катерину Зарицьку.
Вони майже не могли говорити.
Лише дивилися одне на одного під час богослужінь у тюремній капличці.
Він співав у хорі.
Вона приходила молитися.
Їхні листи передавав священник.
Так народилося кохання, яке пережило табори, заслання, самотність і десятки років розлуки.
5 листопада 1939 року вони обвінчалися у соборі Святого Юра у Львові.
Але сімейне життя тривало лише чотири місяці.
У березні 1940-го радянська влада знову заарештувала їх обох. Катерину кинули до тюрми «Бригідки», Михайла — до іншої в’язниці.
Їхнього сина Богдана Катерина народила вже в ув’язненні.
Михайло дізнався про це у Воркуті.
Попереду були 34 роки таборів.
Тридцять чотири роки — лише за те, що він залишався українцем і не зрікся своїх переконань.
Навіть у таборах Сорока не зламався. Він підтримував інших політв’язнів, організовував підпільну мережу взаємодопомоги, писав тексти й надихав людей не втрачати гідність.
У 1952 році йому винесли смертний вирок. Згодом його замінили на 25 років таборів.
Але система так і не змогла його зламати.
Під час Кенгірського повстання 1954 року саме Михайло Сорока написав слова гімну повстанців:
«Ми не будем, не будем рабами…»
Це були не просто слова.
Це був голос людини, яка навіть у неволі залишалася вільною.
Катерина в цей час теж проходила через тюрми, заслання й роки самотності. Вони не могли бути разом, не могли нормально листуватися, іноді передавали звістки лише через рідних.
Але не переставали чекати одне одного.
16 червня 1971 року Михайло Сорока помер у таборі.
Катерина просила дозволу попрощатися з чоловіком, але їй відмовили.
Навіть цього їм не дозволили.
Лише у 1991 році його перепоховали у Львові, на Личаківському цвинтарі.
Під одним хрестом із дружиною.
Нарешті разом.
Разом вони провели у в’язницях і засланнях 59 років.
У шлюбі — 32 роки.
Поруч одне з одним — лише 4 місяці.
Історія Михайла Сороки — не лише про репресії чи табори.
Вона про людей, яких не змогла зламати жодна система. Про любов, яка виявилася сильнішою за страх. І про свободу, яку можна забрати фізично — але неможливо знищити всередині людини.
Але ще страшніше — дозволити їм бути забутими.
Михайло Сорока — одне з таких імен.
Він народився 27 березня 1911 року на Тернопільщині. Батько помер, коли хлопчикові було лише два місяці, і мама колисала його сама — з піснею та сльозами:
«Ой люлі, люлі, моя дитино…
Іди ти, сину, на Україну…»
Він справді пішов за Україну.
І віддав за неї майже все своє життя.
Михайло був надзвичайно здібним: мав прекрасний голос, навчався у Празькій політехніці на архітектора, міг будувати міста й жити спокійним європейським життям.
Але обрав інший шлях — боротьбу.
За участь в ОУН його заарештували у 1937 році. Саме у тюрмі він зустрів жінку, яка стала любов’ю всього його життя — Катерину Зарицьку.
Вони майже не могли говорити.
Лише дивилися одне на одного під час богослужінь у тюремній капличці.
Він співав у хорі.
Вона приходила молитися.
Їхні листи передавав священник.
Так народилося кохання, яке пережило табори, заслання, самотність і десятки років розлуки.
5 листопада 1939 року вони обвінчалися у соборі Святого Юра у Львові.
Але сімейне життя тривало лише чотири місяці.
У березні 1940-го радянська влада знову заарештувала їх обох. Катерину кинули до тюрми «Бригідки», Михайла — до іншої в’язниці.
Їхнього сина Богдана Катерина народила вже в ув’язненні.
Михайло дізнався про це у Воркуті.
Попереду були 34 роки таборів.
Тридцять чотири роки — лише за те, що він залишався українцем і не зрікся своїх переконань.
Навіть у таборах Сорока не зламався. Він підтримував інших політв’язнів, організовував підпільну мережу взаємодопомоги, писав тексти й надихав людей не втрачати гідність.
У 1952 році йому винесли смертний вирок. Згодом його замінили на 25 років таборів.
Але система так і не змогла його зламати.
Під час Кенгірського повстання 1954 року саме Михайло Сорока написав слова гімну повстанців:
«Ми не будем, не будем рабами…»
Це були не просто слова.
Це був голос людини, яка навіть у неволі залишалася вільною.
Катерина в цей час теж проходила через тюрми, заслання й роки самотності. Вони не могли бути разом, не могли нормально листуватися, іноді передавали звістки лише через рідних.
Але не переставали чекати одне одного.
16 червня 1971 року Михайло Сорока помер у таборі.
Катерина просила дозволу попрощатися з чоловіком, але їй відмовили.
Навіть цього їм не дозволили.
Лише у 1991 році його перепоховали у Львові, на Личаківському цвинтарі.
Під одним хрестом із дружиною.
Нарешті разом.
Разом вони провели у в’язницях і засланнях 59 років.
У шлюбі — 32 роки.
Поруч одне з одним — лише 4 місяці.
Історія Михайла Сороки — не лише про репресії чи табори.
Вона про людей, яких не змогла зламати жодна система. Про любов, яка виявилася сильнішою за страх. І про свободу, яку можна забрати фізично — але неможливо знищити всередині людини.
9
6
6
Бокс-орун• 1 час назад
Я выберу личное счастье, а не борьбу против системы.
Это все ужасно… но .. зачем. Он изменил что-то?
Это все ужасно… но .. зачем. Он изменил что-то?
11
1
Королева краси• 1 час назад
’ міг будувати міста й жити спокійним європейським життям’
дурак мужик, лучше бы так и сделал
дурак мужик, лучше бы так и сделал
5
1
Лінива, не каюсь• 1 час назад
Трагічна історія.. Його не зламали, а що зробили? З жінкою 4 місяці, сина, мабуть, і не бачив. Все життя у таборах. Яка мораль?
11
2
Вишня на торті• 1 час назад
Мог спокойно жить, но решил поддерживать Германию во второй мировой (помним же с кем его организация сотрудничала)
Это все равно что он бы сейчас ваевал на стороне рос.
Это все равно что он бы сейчас ваевал на стороне рос.
5
4
Королева краси• 1 час назад
Ответ дляЛінива, не каюсь
Трагічна історія.. Його не зламали, а що зробили? З жінкою 4 місяці, сина, мабуть, і не бачив. Все життя у таборах. Яка мораль?
мораль, что для нашей украинской истории только такие люди - герои, только их принято возвеличивать. а по факту это несчастные люди, которым ума не хватило приспособиться и прожить счастливую жизнь
6
2
Гола з конопель• 1 час назад
Ответ дляМедсестричка
Ну и кто им доктор? Могли спокойно жить.
+1, это особого типажа люди (камикадзе/националисты/идейные) - это их осознанный выбор, таких на самом деле 1% в лучшем случае. Им неинтересна мирная жизнь.
Раздражает что их ставят в пример как «героев». Несчастные люди неспособные мирно сосуществовать в социуме, им нужна борьба и адреналин, они во все времена найдут себе эту идею для борьбы - фанатики
Раздражает что их ставят в пример как «героев». Несчастные люди неспособные мирно сосуществовать в социуме, им нужна борьба и адреналин, они во все времена найдут себе эту идею для борьбы - фанатики
7
2
1
Вишня на торті• 1 час назад
Ответ дляКоролева краси
мораль, что для нашей украинской истории только такие люди - герои, только их принято возвеличивать. а по факту это несчастные люди, которым ума не хватило приспособиться и прожить счастливую жизнь
А в чем он герой?
Что он реально сделал для украинцев?
Что он реально сделал для украинцев?
7
2
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляКоролева краси
мораль, что для нашей украинской истории только такие люди - герои, только их принято возвеличивать. а по факту это несчастные люди, которым ума не хватило приспособиться и прожить счастливую жизнь
Удалено администрацией...
Залатавая• 1 час назад
Ответ дляЛінива, не каюсь
Трагічна історія.. Його не зламали, а що зробили? З жінкою 4 місяці, сина, мабуть, і не бачив. Все життя у таборах. Яка мораль?
Мораль такова, против лома нет приема.
3
2
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляВишня на торті
Мог спокойно жить, но решил поддерживать Германию во второй мировой (помним же с кем его организация сотрудничала)
Это все равно что он бы сейчас ваевал на стороне рос.
Это все равно что он бы сейчас ваевал на стороне рос.
Зразу видно ’спеціаліста по мокшанській історії’.Ви забули про особистий наказ Гітлера членів ОУН розстрілювати без суду при затриманні.
800 членів організації розстріляні тільки в Бабиному Яру в Києві.
800 членів організації розстріляні тільки в Бабиному Яру в Києві.
6
2
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляМедсестричка
Удалено администрацией...
Удалено администрацией...
Вишня на торті• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Удалено администрацией...
Он бы был человеком с достоинством, если бы спокойно работал архитектором, стоил бы здания и ломая которыми могли бы пользоваться украинцы, в послевоенные годы это было очень актуально.
Вот это реальный патриотизм.
Вот это реальный патриотизм.
5
2
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляЛінива, не каюсь
Трагічна історія.. Його не зламали, а що зробили? З жінкою 4 місяці, сина, мабуть, і не бачив. Все життя у таборах. Яка мораль?
Ідея вільної від кацапії України.
4
3
2
Гола з конопель• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Удалено администрацией...
А достоинство в чем в этой истории? Скорее фанатизм/глупость/упоротость
Для меня достоинство это совсем другое
Для меня достоинство это совсем другое
6
1
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляГола з конопель
А достоинство в чем в этой истории? Скорее фанатизм/глупость/упоротость
Для меня достоинство это совсем другое
Для меня достоинство это совсем другое
Тарілка супу і шматок мяса?
8
2
Лінива, не каюсь• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Ідея вільної від кацапії України.
Де, у таборі?
6
2
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляПатика-мотика
Зачем про них сейчас? Сейчас ещё хуже творят
А чому не зараз?
Проблема та сама.
Проблема та сама.
6
1
Гола з конопель• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Тарілка супу і шматок мяса?
По себе судите? Для вас может в этом
Считаю что он достойнее прожил бы жизнь если бы отстраивал послевоенную Украину (как архитектор), вырастил достойно детей, передал опыт и навыки молодому поколению, заботился о своей матери в старости и т.д. …а не это вот все - террор, речевки. Жизнь пустоцвета
Считаю что он достойнее прожил бы жизнь если бы отстраивал послевоенную Украину (как архитектор), вырастил достойно детей, передал опыт и навыки молодому поколению, заботился о своей матери в старости и т.д. …а не это вот все - террор, речевки. Жизнь пустоцвета
5
2
Королева краси• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Удалено администрацией...
не тому нас история учит, ой не тому.. но к сожалению в нашей стране только таким лжеидеалам и учат детей последние 30 лет, а возможно и последние 100
4
1
Залатавая• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Тарілка супу і шматок мяса?
В 52 году архитектор мог нормально зарабатівать
5
1
Вишня на торті• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Зразу видно ’спеціаліста по мокшанській історії’.Ви забули про особистий наказ Гітлера членів ОУН розстрілювати без суду при затриманні.
800 членів організації розстріляні тільки в Бабиному Яру в Києві.
800 членів організації розстріляні тільки в Бабиному Яру в Києві.
Это отменяет того, что они из считали союзниками до 41?
5
1
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляКоролева краси
не тому нас история учит, ой не тому.. но к сожалению в нашей стране только таким лжеидеалам и учат детей последние 30 лет, а возможно и последние 100
Вам до тихї ідеалів дуже далеко.
3
1
Королева краси• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Зразу видно ’спеціаліста по мокшанській історії’.Ви забули про особистий наказ Гітлера членів ОУН розстрілювати без суду при затриманні.
800 членів організації розстріляні тільки в Бабиному Яру в Києві.
800 членів організації розстріляні тільки в Бабиному Яру в Києві.
собакам - собачья смерть
1
1
автор
бибизяна
• 1 час назад
Ответ дляВишня на торті
Это отменяет того, что они из считали союзниками до 41?
Аж цілий тиждень.
Вчіть історію.
Вчіть історію.
6
1
Королева краси• 1 час назад
Ответ длябибизяна
Вам до тихї ідеалів дуже далеко.
оно и хорошо, не всем можно промыть мозги пропагандой
5
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу