Колдунья-вещунья• 29 мая в 21:16
Как вы справлялись с тем что не любите своего ребёнка так как ожидали?
4
17
0
Мне кажется, что бесячка - это нормально. Меня любимые бесят же. И я их иногда бешу. Бесит не равно, что не любите.
3
Це міф що усі мами шаленіють від своїх дітей. Тому заспокойтеся. В цьому навіть є плюси. Ви не будете так нервувати ща кожну подряпину, ніяких соплів типу ’крошечка сама в дитсадочку’ і інший мамський гормональний брєд.
1
2
Люблю, обожнюю, але також бісить, дратує, здається іноді ненавиджу. Ніяк не очікувала. Просто люблю.
4
читати багато про дитячу психологію, що для дитини по суті, не важливо наскільки сильно ви ії любите, більш важливо ваш час разом, доброзичливе ставлення, своїми послідовними діями прищеплювати цінності в житті і показувати наскільки дитина значима. А люблю нємагу, але тапком по морді получє за немитий посуд - це не про любов
1
І слідкувати за своім станом мамі, більшість сварок, ʼзірвалась на дитинкуʼ коли мама втомлена. Та сама ситуація, але мама в ресурсі - зовсім інша реакція буде.
3
Не было у меня такого. Когда я была беременна, то сомневалась , что смогу ребёнка полюбить. Никакой неземной любви к ребёнку не ожидала. А потом месяца через 3 поняла , что люблю этого мелкого вредителя. Как говорится, надо не очаровываться, чтобы не разочаровываться
Меня вот мама не хотела рожать и не любила с ее слов и постоянно била . И я не общаюсь с ней много лет.
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу