Стефанчук огидна свиня, а не спікер. Нижче про те, що він зробив в ВР

Я хочу звернутися передусім до жінок у цьому парламенті.
Якби будь-який чоловік у публічному просторі дозволив собі сказати вам: «подивіться в дзеркало» і «займіться собою», як би ви на це відреагували?
Я думаю, що для кожної жінки в цій залі це було б абсолютно неприйнятно. Така людина втратила б моральне право на повагу, на довіру і на нормальну співпрацю. Бо такі висловлювання щодо жінки, особливо в політичній дискусії, є не просто хамством. Це спроба принизити, обнулити і витіснити жінку з простору ухвалення рішень.
Учора такі слова стосовно мене прозвучали з вуст голови Верховної Ради України.
І прозвучали вони не в приватній розмові. Не в побутовій суперечці. Вони прозвучали з президії українського парламенту під час обговорення змін до бюджету, під час дискусії щодо 40 мільярдів гривень, які забирають з оборонних закупівель на резервний фонд, фактично на потреби політичного піару влади.
Замість серйозної розмови про армію, зброю, бюджет і відповідальність перед військовими, спікер парламенту обрав позицію персонального приниження жінки-парламентарки.
Але це не проблема Софії Федини. Це проблема голови Верховної Ради. І це проблема українського парламентаризму, який уже занадто довго опускають до рівня, несумісного з європейською політичною культурою.
Тому я би радила пану спікеру справді подивитися в дзеркало. Але не в дзеркало зовнішності. А в дзеркало правди.
І побачити там обнулений парламент. Побачити знецінений Регламент. Побачити знищену парламентську дискусію. Побачити переслідування опозиції. Побачити зневагу до народних депутатів. Побачити президію, яка мала б бути гарантом рівності, а стала інструментом тиску і приниження.
Ми щодня говоримо про європейське майбутнє України. Але Європа починається не з красивих промов і не з перекладених директив. Європа починається з поваги до людини, до жінки, до опозиції, до парламентської процедури і до права ставити владі незручні запитання.
Такі практики, які ми побачили вчора, є неприйнятними в цивілізованому світі. У будь-якій європейській демократії така поведінка голови парламенту мала б політичні наслідки: публічне вибачення, втрату довіри і питання про відповідність посаді.
Я не маю ілюзій. Швидше за все, значна частина цієї зали знову дружно промовчить.
Але тоді скажіть чесно: для чого створюються міжфракційні об’єднання рівних можливостей? Для чого говорити про гендерну рівність, якщо в момент публічного приниження жінки-парламентарки всі роблять вигляд, що нічого не сталося?
І для чого, пане голово Верховної Ради, ви так багато говорите про європейське майбутнє України, якщо власною поведінкою перекреслюєте саму суть цього майбутнього?
Україна воює за право бути європейською державою. Але європейська держава не будується хамством з президії, зневагою до опозиції і приниженням жінок у політиці.
Я вимагаю публічного вибачення.
Не лише переді мною. Перед українським парламентом. Перед жінками в цій залі. І перед українцями, які мають право бачити у Верховній Раді не деградацію, а гідність держави.
Sofiya Fedyna