Я ніяк не можу зрозуміти, чому така несправедливість до нашої нації?

Відколи розпочалась війна кожен рік з усіх куточків планети, куди втікли українці від війни, тільки й чути: «скоро вас виженуть», «ось ще пів року і точно все». «Як ви дістали - коли вже додому ?». А якщо виїхали всією родиною та ще й осмілились народити за кордоном - це все, жах! Починають ганьбити вже свої: «нахлібники, на всьому готовому сидять, ще й сорому не мають - народжують в чужій країні!».
Натомість усіляких вихідців з Африки, Сирії, - усім милості просимо, розмножуйтесь на здоровʼя! 100500 різних програм підтримки, жінки не те що роками, а десятиліттями сидять вдома і кожен рік-два народжують нову дитину.
Ми зараз за кордоном, у класі з моєю дитиною-першокласницею вчиться дівчинка з Африки, так от, вона - старша (!) з чотирьох дітей і її мати зараз вагітна, от-от має народити. Чоловік не працює, вони кожен день усією родиною забирають старшу зі школи, потім обходять усі дит майданчики в окрузі, бігають, кричать, всі навколо тішаться, місцеві обступають цей міні-садок та сюсюкають з дітьми.
Те саме про арабів, які котять поперед себе подвійні візочки для погодок, а поруч наввипередки біжать ще троє дітей.
Моїй колишній колезі по курсам - сирійці, в якої у 25 років троє дітей, усі народжені в Німеччині, одобрили подальше навчання та отримання професії (в неї з освіти лише 7 класів і вона після трьох декретів вирішила йти вчитись - їй всі дороги відкриті, лише треба захотіти!).
І ми, українці, в яких по дві вищі освіти, все життя пропрацювавши (і я не лише кажу про старих, але й про молодих 30+), але ми навіть на якусь малокваліфіковану посаду (по типу працівника складського відділу) не можемо влаштуватись, адже наша освіта та регалії нікому не потрібні, а вчитись далі не дозволяють, тому багато хто так і продовжує сидіти на виплатах.
Зараз в Німеччині нова фішка - відправляти українців на так звані коуч-курси з працевлаштування. А, по суті, люди сидять в одному кабінеті, написали резюме і днями розсилають свої заявки на низькокваліфіковані вакансії. Держава просто відмиває кошти, імітуючи бурну діяльність по організації з працевлаштування українців. Деякі на ці курси повертаються вже втретє. Люди абсолютно різного статусу та віку, обнулені за кордоном.
Одиниці вибиваються, як то кажуть, в люди.
І мені щиро шкода нашу націю, що їй століттями приходиться постійно виживати. А зараз ще й поневірятися за кордоном, рятуючись від війни.

Поясніть, що в цьому світі не так ?