Вам подобається українська мова?

Сериал ’ Друзья’ на украинском языке даже в два раза смешнее)))
Предпочитаю фильмы и сериалы на украинском языке.

Ну ’Альф’ - это нечто! ’Котяче їдло’ - это уже классика! И он может быть ТОЛЬКО на украинском!

Да-да ))) И вот такие ’учат’ детей, но тогда что же мы хотим получить от этих детей, если их такие учат...

СТБ - рулить
а, окрім новин їхніх - був Сиско Гомес на ’Танцюють всі’ в перекладі Сажевського - просто перли!!! часом, крутіше самого видовища!
тільки шкода, що тепер нема Сиско

Я вынуждена Вас огорчить... Я школу закончила значительно раньше Вас и с отличием. И ’ґ’ у нас была. И было это задолго до 98-99 года...

Eщё мы истинные арийцы

совершенно верно... Фамилии в мужском роде на ’ко’ и любые другие склонялись еще даже у нас с первого класса (а было это еще до Вашего рождения). Анютка явно плохо училась в школе...

Нет....((( но если, что- Слава Украине!

я закінчила в 95 11 клас.Ось в 95 перший раз і ввели літеру ґ.Пам’ятаю,як після нового року вчителька намагалася хоч щось нам пояснити)))

Букву ’ґ’ ввели в 88-89 году.

о, вот нашла , в 1990 году

Літеру поновили у третьому виданні «Українського правопису» (1990), і тепер вона має п´яте місце в українській абетці, використовується при класифікаційних позначеннях і означає «п´ятий».

еще интересное

Українська мова належить до тих індоєвропейських мов, у яких проривний звук [ґ] колись перейшов у [г]. У праслов´янській мові всі слова вимовлялися з [ґ]. Потім у деяких слов´янських мовах: в українській, у білоруській, у чеській, у словацькій, у верхньолужицькій він перейшов у [г], який позначає гортанний задньоязиковий приголосний, фарингальний звук, четверта літера нашої абетки.

Але звук [ґ] залишився у деяких українських словах, а згодом в українську мову почали потрапляти іншомовні слова і виникла потреба відтворювати цей проривний [ґ]. Тому у пам´ятках староукраїнської мови з XIV століття він передавався на письмі буквосполукою «кг» (кгвалт, кгрунт, Кгедимінович, Скиркгайло, розкга, мозкгови). Вживали його і за пізніших часів, хоч дедалі рідше. У XIX столітті на цю давню традицію орієнтувалися лише поодинокі автори — Олексій Павловський у першій граматиці живої української мови (1818), С. Писаржевський (1840), видавці альманаху «Молодик» (1843), «Записок» Південно-західного відділу Російського географічного товариства (1873) та видавець Іван Бецький (1843).

значить нашим вчителям це не потрібно було,вірішили хоч чомусь нас навчити перед випускними і вступними іспитами

Особливе написання ґ вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556–1561). А в 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці», запозичивши курсивний різновид грецької гамми (), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук. Вона використовувалась і у «Лексиконі» Памво Беринди (1627) — ґвалтъ, ґезъ, ґузы, педаґоґъ, румиґаю. Широке використання цієї літери простежується за численними рукописними документами й друками XVII–XVIII ст.

Тривалий час ця літера мала лише курсивну форму, потім оформився її сучасний варіант. В українській писемності на позначення проривного задньоязикового звука літера ґ вживалася з перервами: у XVIII — поч. XX ст. (до 1905 року)

Зі скасуванням 1905 р. заборон на українське друковане слово й розвитком преси, видавничої справи в Україні ця літера була введена й тут. Вона ввійшла до складу абетки, схваленої комісією Петербурзької АН. Вживана в класичній лексикографічній праці Б. Грінченка — «Словарі української мови» (1907–1909), в основних органах прес, у виданнях творів, листуванні видатних тогочасних письменників та вчених.

Рекомендовано вживати цю літеру «Найголовнішими правилами українського правопису» (1921) і правописом 1928 року. 1933 року з ідеологічних міркувань її було вилучено з української абетки, під час реформи українського правопису, проведеного Н. Кагановичем і А. Олінтером. У Галичині та на Закарпатті літеру «ґ» вживано до 1939–1944 років.

Під час війни, коли готували нове видання українського правопису, такі авторитети, тонкі знавці мови, як Максим Рильський, Павло Тичина (був тоді наркомом освіти УРСР), намагалися повернути безпідставно вилучену літеру в українську абетку. Проте ні правописом 1946 р., ні його новим виданням 1961 р. її не було реабілітовано.

У наступні роки літератори, педагоги, науковці не раз порушували це питання: дискусії на сторінках журналу «Українська мова і література в школі» (1963), статті Бориса Антоненка-Давидовича «Літера, за якою тужать» (1969) тощо. До бажаної зміни не дійшло, це наукове-культурне питання зараховували до розряду закритих для обговорення тем і вважали проблему остаточно розв´язаною ще 1933 р.



Використання Ґ у «Словнику лінгвістичних термінів» (Д. Ганич, І. Олійник, 1985, стаття «Транскрипція»)
Незважаючи на відсутність літери в абетці, Ґ використовувалася в мовознавчих виданнях як знак транскрипції.

Визнаю, що не знаю, коли та літера була введена. Але не може того бути, що Ви пишете. Я брала участь у олімпіадах з української мови, у нас були там теми з нововведень правопису. І кажу точно, що та літера була. Але якщо навіть відкинути факт того, що олімпіадні завдання йшли значно випереджаючи шкільну програму, це нічого не змінює, так як ця ’ґ’ була у нас у шкільних підручниках, а вони - єдині для всіх українских учнів.

+1000.
І ніяк не у 98-99 роках, як тут пишут.

Дякую за нагадування Ви підтвердили факт відсутності у мене паталогічного склерозу, підозра на який почала формуватися у меня завдяки старанням деяких не дуже неосвічених опонентів...

Будь Ласка!

Да.
Альф, Секс і Місто, Друзі - воспринимаю только украинскую версию. Тачки больше нравятся в русском переводе.
Я редко могу сказать на каком языке смотрела передачу или читала книгу, если это впервые, но если во второй раз будет на другом языке - сразу вижу разницу.

Нет, не нравится

так сложилось, что я закончила русскую школу, русский вуз, все друзья и родители говорят по русски. Вот русский мне больше не то что нравится - ближе, я думаю по-русски... Украинский нравится только тогда, когда на нем говорят чисто и красиво, часто слышу суржик, который режет ухо.

Нет.

Нет, ура,,,,,, теперь в школе не будем ее учить

так

да, очень

Дуже, одна з красивіших мов в світі
Хоть и разговариваю на русском, но на украинском не проблема говорить, просто русский привычнее

Так, мені дуже подобається наша мова, але розмовляю я в більшості випадків російською тому що у нас російськомовне місто.

Неперевершено пишется с одной н
Говорю на всякий случай- раз вы так обожаете украинский язык, то и писать надо правильно

Очень красивый и мелозвучный украинский язык! Мне очень нравится. В жизни говорю на русском, но украинский знаю, могу спокойно разговаривать (без суржика), но больше по работе. Иногда устраиваю дни украинского языка дома с детьми, что б они тоже легче понимали и знали его.

Но очень не люблю суржик(( Если не можешь говорить по-украински, то лучше говори по-русски, чем так коверкать украинский.

привет Крыму!