Кто крайний?• 09 января 2013
А как бы Вы сказали мужчине, что он Вам не по пути?
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
140
47 (33.57%)
просто с плеча - нам надо разойтись
37 (26.43%)
перестала бы отвечать на звонки, стала бы избегать - пока сам не понял
18 (12.86%)
давай останемся друзьями
16 (11.43%)
попыталась бы поговорить по душам - а вдруг получиться наладить отношения и он в чем-то поменяется
10 (7.14%)
спровоцировала бы скандал
10 (7.14%)
другой вариант (попрошу о нем написать ниже)
2 (1.43%)
начала бы рассказывать, что его не достойна
Аноним• 09 января 2013
Міняю своє ставлення(просто показую наочно яким воно є наразі). Відчуває холод, байдужість, незацікавленість, відмовляюсь від зустрічей, відповідаю не відразу та односкладно, хоча й не припиняю спілкування... З часом він сам вже не так палко ставиться й якось само по собі рідше спілкуємося, а з часом припиняємо взагалі без зайвих страждань з обох боків. Деякі надсилають листівки на свята, інші зникають цілком.
Більш за все не розумію тих, хто просто обриває різко будь-який контакт, а покинута таким чином людина залишається сам-на-сам з біллю та нерозумінням що взагалі трапилося і чому. Найперше, що приходить в голову - щось трапилось(хвороба, смерть, нездоланні проблеми, тощо) і навпаки намагаються достукатись, знайти, допомогти... бо ж мають почуття. Тому майте совість та сміливість так не вчиняти.
Більш за все не розумію тих, хто просто обриває різко будь-який контакт, а покинута таким чином людина залишається сам-на-сам з біллю та нерозумінням що взагалі трапилося і чому. Найперше, що приходить в голову - щось трапилось(хвороба, смерть, нездоланні проблеми, тощо) і навпаки намагаються достукатись, знайти, допомогти... бо ж мають почуття. Тому майте совість та сміливість так не вчиняти.
Ответ дляАноним
Міняю своє ставлення(просто показую наочно яким воно є наразі). Відчуває холод, байдужість, незацікавленість, відмовляюсь від зустрічей, відповідаю не відразу та односкладно, хоча й не припиняю спілкування... З часом він сам вже не так палко ставиться й якось само по собі рідше спілкуємося, а з часом припиняємо взагалі без зайвих страждань з обох боків. Деякі надсилають листівки на свята, інші зникають цілком.
Більш за все не розумію тих, хто просто обриває різко будь-який контакт, а покинута таким чином людина залишається сам-на-сам з біллю та нерозумінням що взагалі трапилося і чому. Найперше, що приходить в голову - щось трапилось(хвороба, смерть, нездоланні проблеми, тощо) і навпаки намагаються достукатись, знайти, допомогти... бо ж мають почуття. Тому майте совість та сміливість так не вчиняти.
Більш за все не розумію тих, хто просто обриває різко будь-який контакт, а покинута таким чином людина залишається сам-на-сам з біллю та нерозумінням що взагалі трапилося і чому. Найперше, що приходить в голову - щось трапилось(хвороба, смерть, нездоланні проблеми, тощо) і навпаки намагаються достукатись, знайти, допомогти... бо ж мають почуття. Тому майте совість та сміливість так не вчиняти.
Согласна! Но это если человек адекватен! Но бывают же исключения?!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу