Детектор лжи• 20 ноября 2014
Вы делали аборт? Сколько раз?
показать весь текст
540
0
Подписала!!!!
Про найтяжчий після самогубства гріх
«Батьки мають усвідомити, що життя людини починається з моменту її зачаття…
Одного разу вночі за зволенням Божим мені довелося пережити страшне видіння. Після цього я зрозумів, що таке аборти! Була ніч на вівторок Світлої Седмиці. Як завжди, я запалив дві свічки… за тих, що страждають душевно і тілесно — і за живих, і за померлих. І ось о дванадцятій ночі, промовляючи Ісусову молитву, я побачив велике поле, огороджене муром. Поле було засіяне пшеницею, паростки ледве сходили. Стоячи за муром, я запалював свічки за померлих і ставив їх на кам’яну загорожу. Ліворуч від мене була безводна, безплідна пустеля — самі скелі й кам’янисті провалля. Ця місцина безперервно трусилася від стугону, в якому зливалися тисячі жахливих криків, що роздирали серце… Страждаючи від цих криків і не розуміючи, що відбувається, я почув голос, що казав мені: „Поле, засіяне пшеницею, яка не заврунилася, — це усипальниця душ померлих, котрі воскреснуть. У місці, що здригається й труситься від жахливих криків, перебувають душі дітей, убитих абортами«. Переживши таке, я вже не міг заспокоїтися від великого болю, що відчував за душі цих дітей. І лягти спати теж не міг, незважаючи на те, що був дуже стомлений…
Аборт — це страшний гріх. Аборт — це убивство, і не лише вбивство, а вбивство дуже тяжке, тому що вбивають нехрещених дітей»
/старець Паїсій Святогорець/.
Гріх дітовбивства позбавляє батьків благодаті Божої. У давнину за такий злочин відлучали від Церкви на 20 років.
Гріх дітовбивства волає до Бога про помсту і є гіршим за смертний гріх.
Оскільки ненароджена людина, як і доросла, має свою безсмертну душу, то після смерті відбудеться зустріч батьків з душами убитих ними дітей.
Аборт, крім усього, обов’язково відгукнеться на здоров’ї жінки та майбутніх дітей, на всьому житті як матері, так і батька-убивці. Зазвичай наслідками аборту є розлучення, тяжка хвороба чи інше нещастя. Добробут людини не може бути збудовано на крові.
«Навіть якщо все життя наше буде добрим, то ми все одно матимем суворе покарання, якщо не потурбуємося про спасіння дітей. Діти — не випадкове надбання. Ми відповідаємо за їхнє спасіння»
/свт. Іоан Золотоустий/.
«Є такі матері, котрі, дізнавшись, що їхня дитина народиться калікою чи з вадами розуму, роблять аборти і вбивають своє дитя. Вони не думають, що в цієї дитини теж є душа. Деякі батьки приходять і кажуть мені: „Моя дитина буде калікою? Чому Бог так учинив? Я не можу цього винести«. Яка ж безсоромність у такому ставленні до Бога, яка впертість, який егоїзм!..»
/старець Паїсій Святогорець/.
«Святий апостол Павло стверджує, що жінка спасеться „дітородженням, якщо перебуватиме у вірі й любові та у святості зі скромністю« /1 Тим. 2:15/. Тобто за умови благочестивого життя, дітородження для неї стає шляхом спасіння… Православна Церква ніколи не вважала акт зачаття чимось нечестивим або гріховним. Звичайно, що тут мова йде не про блудливі дошлюбні чи позашлюбні стосунки. Слід, зокрема, згадати про те, що створивши перших людей, Бог поблагословив їх і заповідав: „Плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю« /Бут.1:28/. Церквою встановлені навіть свята на честь зачаття Предтечі Господнього Іоана — 6 жовтня (н. ст.) та зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці — 22 грудня (н. ст.)… Світська традиція рахує відлік життя людини з моменту народження. Однак Церква завжди стверджувала, що життя людини починається з моменту зачаття, коли вона отримує від батьків тіло (в цей час складається з декількох клітин), а від Бога — душу. Отже, дитина, яку з пологового будинку принесли додому, має вже не кілька днів, а близько дев’яти місяців»
/прот. Андрій Горобець/.
«А я ж, окаянна, немилосердно позбавила дітей своїх не лише чуттєвого, а найголовніше — істинного Світла, Господа нашого Ісуса Христа, що в Таїнстві Хрещення осяває…» /з Акафісту покаянного жінок, що загубили немовлят в утробі своїй/.
* * *
«Немає гріха непрощенного, крім гріха нерозкаяного» — кажуть святі Отці.
Якщо жінка або чоловік стали причиною смерті власної дитини чи не доклали зусиль, щоб зберегти Богом дане цій дитині життя, їм необхідно примиритися з Богом покаянням та сповідати свій гріх. Щире покаяння змінює життя людини, а таїнство сповіді незбагненно лікує душу, допомагає їй відродитися, дає сили спокутувати гріх (подвигом служіння ближнім, допомоги знедоленим, молитвою за свою ненароджену дитину, за всіх дітей, чиї душі страждають, подвигом доброго християнського життя), дає надію на те, що зустріч батьків з убитою ними дитиною буде не вічним соромом і жахом нестерпної провини, а невимовною радістю Божого помилування.
Молитва побожної матері до милосердного Господа за погублені душі ненароджених дітей
Пом’яни, Чоловіколюбче Господи, душі рабів Твоїх, що відійшли, — немовлят, які від випадкових дій, або від важкого народження, або від якоїсь необережності, чи свідомо загублені, і через те не прийняли Святого Хрещення. Охрести їх, Господи, в морі щедрот Твоїх і спаси невимовною Твоєю благодаттю, а мене, грішну (ім’я), що вчинила вбивство дитини в утробі моїй, прости і не позбав Твого милосердя. Амінь.
Боже, милостивий будь до мене, грішної (доземний поклін).
Господи, помилуй дітей моїх, що померли в утробі моїй, за віру і сльози мої, ради милосердя Твого, Господи, не позбав їх Світла Твого Божественного. (Молитися все життя).
«Батьки мають усвідомити, що життя людини починається з моменту її зачаття…
Одного разу вночі за зволенням Божим мені довелося пережити страшне видіння. Після цього я зрозумів, що таке аборти! Була ніч на вівторок Світлої Седмиці. Як завжди, я запалив дві свічки… за тих, що страждають душевно і тілесно — і за живих, і за померлих. І ось о дванадцятій ночі, промовляючи Ісусову молитву, я побачив велике поле, огороджене муром. Поле було засіяне пшеницею, паростки ледве сходили. Стоячи за муром, я запалював свічки за померлих і ставив їх на кам’яну загорожу. Ліворуч від мене була безводна, безплідна пустеля — самі скелі й кам’янисті провалля. Ця місцина безперервно трусилася від стугону, в якому зливалися тисячі жахливих криків, що роздирали серце… Страждаючи від цих криків і не розуміючи, що відбувається, я почув голос, що казав мені: „Поле, засіяне пшеницею, яка не заврунилася, — це усипальниця душ померлих, котрі воскреснуть. У місці, що здригається й труситься від жахливих криків, перебувають душі дітей, убитих абортами«. Переживши таке, я вже не міг заспокоїтися від великого болю, що відчував за душі цих дітей. І лягти спати теж не міг, незважаючи на те, що був дуже стомлений…
Аборт — це страшний гріх. Аборт — це убивство, і не лише вбивство, а вбивство дуже тяжке, тому що вбивають нехрещених дітей»
/старець Паїсій Святогорець/.
Гріх дітовбивства позбавляє батьків благодаті Божої. У давнину за такий злочин відлучали від Церкви на 20 років.
Гріх дітовбивства волає до Бога про помсту і є гіршим за смертний гріх.
Оскільки ненароджена людина, як і доросла, має свою безсмертну душу, то після смерті відбудеться зустріч батьків з душами убитих ними дітей.
Аборт, крім усього, обов’язково відгукнеться на здоров’ї жінки та майбутніх дітей, на всьому житті як матері, так і батька-убивці. Зазвичай наслідками аборту є розлучення, тяжка хвороба чи інше нещастя. Добробут людини не може бути збудовано на крові.
«Навіть якщо все життя наше буде добрим, то ми все одно матимем суворе покарання, якщо не потурбуємося про спасіння дітей. Діти — не випадкове надбання. Ми відповідаємо за їхнє спасіння»
/свт. Іоан Золотоустий/.
«Є такі матері, котрі, дізнавшись, що їхня дитина народиться калікою чи з вадами розуму, роблять аборти і вбивають своє дитя. Вони не думають, що в цієї дитини теж є душа. Деякі батьки приходять і кажуть мені: „Моя дитина буде калікою? Чому Бог так учинив? Я не можу цього винести«. Яка ж безсоромність у такому ставленні до Бога, яка впертість, який егоїзм!..»
/старець Паїсій Святогорець/.
«Святий апостол Павло стверджує, що жінка спасеться „дітородженням, якщо перебуватиме у вірі й любові та у святості зі скромністю« /1 Тим. 2:15/. Тобто за умови благочестивого життя, дітородження для неї стає шляхом спасіння… Православна Церква ніколи не вважала акт зачаття чимось нечестивим або гріховним. Звичайно, що тут мова йде не про блудливі дошлюбні чи позашлюбні стосунки. Слід, зокрема, згадати про те, що створивши перших людей, Бог поблагословив їх і заповідав: „Плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю« /Бут.1:28/. Церквою встановлені навіть свята на честь зачаття Предтечі Господнього Іоана — 6 жовтня (н. ст.) та зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці — 22 грудня (н. ст.)… Світська традиція рахує відлік життя людини з моменту народження. Однак Церква завжди стверджувала, що життя людини починається з моменту зачаття, коли вона отримує від батьків тіло (в цей час складається з декількох клітин), а від Бога — душу. Отже, дитина, яку з пологового будинку принесли додому, має вже не кілька днів, а близько дев’яти місяців»
/прот. Андрій Горобець/.
«А я ж, окаянна, немилосердно позбавила дітей своїх не лише чуттєвого, а найголовніше — істинного Світла, Господа нашого Ісуса Христа, що в Таїнстві Хрещення осяває…» /з Акафісту покаянного жінок, що загубили немовлят в утробі своїй/.
* * *
«Немає гріха непрощенного, крім гріха нерозкаяного» — кажуть святі Отці.
Якщо жінка або чоловік стали причиною смерті власної дитини чи не доклали зусиль, щоб зберегти Богом дане цій дитині життя, їм необхідно примиритися з Богом покаянням та сповідати свій гріх. Щире покаяння змінює життя людини, а таїнство сповіді незбагненно лікує душу, допомагає їй відродитися, дає сили спокутувати гріх (подвигом служіння ближнім, допомоги знедоленим, молитвою за свою ненароджену дитину, за всіх дітей, чиї душі страждають, подвигом доброго християнського життя), дає надію на те, що зустріч батьків з убитою ними дитиною буде не вічним соромом і жахом нестерпної провини, а невимовною радістю Божого помилування.
Молитва побожної матері до милосердного Господа за погублені душі ненароджених дітей
Пом’яни, Чоловіколюбче Господи, душі рабів Твоїх, що відійшли, — немовлят, які від випадкових дій, або від важкого народження, або від якоїсь необережності, чи свідомо загублені, і через те не прийняли Святого Хрещення. Охрести їх, Господи, в морі щедрот Твоїх і спаси невимовною Твоєю благодаттю, а мене, грішну (ім’я), що вчинила вбивство дитини в утробі моїй, прости і не позбав Твого милосердя. Амінь.
Боже, милостивий будь до мене, грішної (доземний поклін).
Господи, помилуй дітей моїх, що померли в утробі моїй, за віру і сльози мої, ради милосердя Твого, Господи, не позбав їх Світла Твого Божественного. (Молитися все життя).
Неплохая мысль. Тогда, возможно, прежде, чем раздвинуть ноги, некоторые барышни будут думать головой, а не тем местом, которое между этих самых раздвинутых ног!
Я тоже делала. Мне сейчас 24, дочке почти 2 гоад. Тогда мне только исполнилось 17 лет, залетела от парня, с которым встерчалась 3 года (причем залетела от первого секса, оба не опытные были). После того мы еще встречались 4 года, и уже хотели специально залететь, чтобы поженится (других способов не было), но ужн не получалось. С будущим мужем забеременела с первого раза, а от бывшего парня залетела другая, сейчас у них 2 детей ) Но тот аборт никогда себе не прощу. Никак смелости не могу набраться на исповедь сходить.
Но никогда не стоит осуждать людей, которые сделали. Не важно 1 или 100 ! Так сложились значит обстоятельства, каждый сам в ответе за свой грех!
Но никогда не стоит осуждать людей, которые сделали. Не важно 1 или 100 ! Так сложились значит обстоятельства, каждый сам в ответе за свой грех!
Аналогично. От презерватива сразу начинает печь и все опухает. А мне говорили, типа, ну это в голове, выдумки. Но после приема гинеколога в перчатках опять только она пальчик всунет - печет и потом отек... Бррр... Ну, говорили, психологическое тоже, типа, сама себе внушила (ага, Кашпировская, блин...). Но, от перчаток резиновых для мытья посуды или уборки - та же фигня с руками! Чешусь потом до локтей!
а вот вопрос: не противно самой женщине после очередного аборта с таким.... в постель ложиться? Если мужику абсолютно наплевать на здоровье своей женщины, то нафиг он нужен?
мне 31, аборты не делала, но перед выбором стояла - передумала, вернее переубедили, а может и не пошла бы сама, как то не очень вообще и хотелось, хотя морально к ребенку готова не была. Очень понравились ответы из серии - я беременею от каждого сквозняка! это же какой сильный ветер должен быть чтоб так задувать! По факту я забеременела случайно, думаю по Божьей воле, потому как презик порвался, а таблетки противозачаточные которые должны были сработать - сработали и подготовили мой не очень адекватный гормональный фон к беременности - и я забеременела и выносила. Так что вот так бывает по воле Божьей. Теперь неизвестно смогу ли я забеременеть не принимая препараты.
это реакция не латекс, очень часто такой аллергией страдают люди работающие постоянно в перчатках, был случай когда медсестра умерла от анафилактического шока после секса, у нее медленно развилась аллергия на латекс и презерватив - стал последней каплей.
Ответ дляTasha.Kasya
Девочки, что-то в этом есть... Возможно, такие массовые случаи эрозий тоже не просто так....
эрозии от презерватива? Основная причина эрозий- это вирус папиломы. А он как раз передается при незащищенном сексе. У мужчин протекает безсимптомно, у женщин- вызывает кольпиты и эндоцервициты. Вторая причина эрозий- другие инфекционные заболевания ( даже та же хроническая молочница), хламидии, трихомоны. Третья причина- механические травмы ( например, во время родов). Четвертая- гормональная ( эндокринные нарушения организма).
Даже если у женщины аллергия на латекс, это не являеся причиной эрозий. Кроме того, сегодня существуют не латексные презервативы ( специально для тех, у кого аллергия на латекс). Кроме того, аллергия может быть не на латекс, а на смазку, которой обрабатывают презервативы те или иные производители. Поэтому, даже одна и та женщина может иметь аллергию на один вид презервативов и абсолютно спокойно воспринимать другой. Например, мой организм не переносит изделий фирмы ’Контекс’
Даже если у женщины аллергия на латекс, это не являеся причиной эрозий. Кроме того, сегодня существуют не латексные презервативы ( специально для тех, у кого аллергия на латекс). Кроме того, аллергия может быть не на латекс, а на смазку, которой обрабатывают презервативы те или иные производители. Поэтому, даже одна и та женщина может иметь аллергию на один вид презервативов и абсолютно спокойно воспринимать другой. Например, мой организм не переносит изделий фирмы ’Контекс’
Вы в самом деле не знали о поверье с яблоками и вам такое приснилось??? Аж мороз по коже...Я сама делала по молодости аборты, сказать жалею -это ничего не сказать..это рана на всю жизнь.
Ответ дляЯрослава
не примита за издевательство
, но это вы откуда взяли? я про медсестру, имею ввиду?
, но это вы откуда взяли? я про медсестру, имею ввиду?
в штатах реально зарегистрированный случай. Аллергические реакции на латекс разной силы - это уже давно не новость, кстати та же ерунда на фурнитуру с добавлением никеля на одежде, у моей подруги была страшнейшая аллергия на кнопку на джинсах, пока аллерголог ее не осмотрел и не нашел что на животе у нее уже не только отек, но и язва образовалась от кнопки, а отек на лице - уже как последствие.
делала, 2 раза, один раз совсем по молодости - в 16 лет, второй раз уже после старшего сына через 1,5 года забеременела (незащищенный па на второй день после окончания м.) , с тех пор никаких безопасных дней, уже 10 лет , надеюсь больше не забеременею внепланово. Большинство подруг делали а. - один или два раза, а невестка кумы моей раз 15 бегала на а. - у нее такой способ контрацепции, видимо.
нет, не делала. Мне 35 лет. На 24 недели беременности потеряла свою долгожданную и любимую доченьку, преждевременные роды. Не осуждаю, кто сделал, просто не понимаю и не принимаю умом. Ужасно чувствуешь себя, когда ты пытаешься выносить ребенка, и хотя бы одного родить, а с тобой в палате лежат на аборты девочки.
спасибо Вам большое. Вы единственный человек с нормальной человеческой позицией.
Не судите, да не судимы будете. Каждый сам несет свой крест. Никогда не знаете, что с вами будет, на какой компромисс с совестью вы пойдете.
Не судите, да не судимы будете. Каждый сам несет свой крест. Никогда не знаете, что с вами будет, на какой компромисс с совестью вы пойдете.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу