я Кукарача• 24 ноября 2014
девушки! почему вы пишете на суржике?
Есть русский язык, есть украинский....
тут же часто пишут что в голову прийдет. два слова украинских, три русских, четыре смешанных...
я из села. у меня вся семья говорит суржиком. тем не менее, пишу я всегда на русском. и здесь и смс...
почему многие с западной не могут писать на украинском, если им так угодно. почему суржик??????
ну глаза аж колет
тут же часто пишут что в голову прийдет. два слова украинских, три русских, четыре смешанных...
я из села. у меня вся семья говорит суржиком. тем не менее, пишу я всегда на русском. и здесь и смс...
почему многие с западной не могут писать на украинском, если им так угодно. почему суржик??????
ну глаза аж колет
показать весь текст
56
0
Ответ дляРедиска Я
Ха, у нас даже учительница украинского языка говорит ’спасибI’ и ’пiдождiть’ 
Я теж вчитель укр.мови, а що Ви маєте проти слова ’спасибі’ і ’підождіть’ ???
Просвещайтесь!
Просвещайтесь!
Ответ дляРедиска Я
Ха, у нас даже учительница украинского языка говорит ’спасибI’ и ’пiдождiть’
спасибі, підождіть - це вірно. ви, мабуть, великий знавець української мови...
НУ НІЧО СОБІ!!!Я ПИШУ УКРАЇНСЬКОЮ І НЕ МОЖУ ЗРОЗУМІТИ, ЧОМУ ЖИТЕЛІ ’ВОСТОЧНЬІХ НЕ МОГУТ ПИСАТЬ НА УКРАИНСКОМ’???
а от ’вірно’ - можна чекати коханого, а у контексті, який Ви пропонуєте - це калька. Від рос. ’верно’.
а по теме, автор, к сожалению, писать грамотно в нашем обществе - равно быть учителем, а это сразу фу. Остальным не обязательно сие уметь. Ну, это они так считают. (т.е. ’щитают’ 
).
По поводу грамотной западной Украины без суржика - это 5!
). По поводу грамотной западной Украины без суржика - это 5!
Етимологія свідчить, що ’вірно’ здавна вживалось у значенні правильно. Вірний у значенні правильний не є калькою! Традиція його вживання дуже тривала, ще з старокиївських часів. Багато вживань в цьому значенні у класиків і істориків, у того самого Грушевського.
Спробуйте почути вірно у значенні правильно від тих, хто розмовляє суржиком...
Спробуйте почути вірно у значенні правильно від тих, хто розмовляє суржиком...
Є багато слів, які перекладають із російської мови неправильно – і тому в українській ми маємо багато русизмів.
Такими словами є, наприклад , і слово вірний.
Часто чуємо, як кажуть: вірна відповідь чи вірне уточнення.
Але так говорити не можна.
Тому запам’ятайте – відповідь може бути тільки правильна, аж ніяк не вірна.
В українській мові значення слова вірний значно вужче.
Вірний - який заслуговує на довіру; не міняє свої погляди, почуття; відданий.
Один професор часто жартував: вірною буває жінка, інколи – чоловік, але відповідь вірною ніколи не буває.
Але я Вас не прагну переконати. Кожному своє.
Такими словами є, наприклад , і слово вірний.
Часто чуємо, як кажуть: вірна відповідь чи вірне уточнення.
Але так говорити не можна.
Тому запам’ятайте – відповідь може бути тільки правильна, аж ніяк не вірна.
В українській мові значення слова вірний значно вужче.
Вірний - який заслуговує на довіру; не міняє свої погляди, почуття; відданий.
Один професор часто жартував: вірною буває жінка, інколи – чоловік, але відповідь вірною ніколи не буває.
Але я Вас не прагну переконати. Кожному своє.
В російсько-українському академічному словнику Кримського можете перевірити.
наприклад: правильный перевод – правильний, вірний переклад.
Словники Желехівського та Грінченка.
наприклад: правильный перевод – правильний, вірний переклад.
Словники Желехівського та Грінченка.
ВІРНО , ПРАВИЛЬНО , СЛУШНО , НАДІЙНИЙ , ПРАВИЛЬНИЙ , ПРАВДИВИЙ , ПЕВНИЙ , СПРАВЕДЛИВИЙ , ВІРНИЙ
У сучасній мовно-літературній практиці невиправдано поширюються слова вірно, вірний у невластивому їм значенні. Чуємо і читаємо: вірно пояснив, вірно зауважив, вірний засіб, вірна відповідь і под. А тим часом, коли йдеться про певну оцінку чого-небудь, українською мовою природно сказати: правильно пояснив, слушно зауважив, надійний засіб, правильна відповідь. Не варто забувати й інші синоніми: правдивий, певний, справедливий – правдиво, певно, справедливо тощо.
Вірний – це насамперед відданий, який не зраджує; стійкий, що не боїться випробувань.
“Люблю, як щиру, вірну дружину, як безталанну свою Вкраїну” (Тарас Шевченко); “Без вірного друга – велика туга” (присл.).
У сучасній мовно-літературній практиці невиправдано поширюються слова вірно, вірний у невластивому їм значенні. Чуємо і читаємо: вірно пояснив, вірно зауважив, вірний засіб, вірна відповідь і под. А тим часом, коли йдеться про певну оцінку чого-небудь, українською мовою природно сказати: правильно пояснив, слушно зауважив, надійний засіб, правильна відповідь. Не варто забувати й інші синоніми: правдивий, певний, справедливий – правдиво, певно, справедливо тощо.
Вірний – це насамперед відданий, який не зраджує; стійкий, що не боїться випробувань.
“Люблю, як щиру, вірну дружину, як безталанну свою Вкраїну” (Тарас Шевченко); “Без вірного друга – велика туга” (присл.).
Ответ дляАпофиозная
а меня, когда без запятых.
Вот так и живём, без больших букв, знаков препинания, с ошибками грамматическими, суржиком... И ничего нас не остановит, во время жажды общения
лично мне - без разницы на каком языке: русский, украинский, суржик... лишь бы без грамматических и орфографических ошибок! Честно - раздражает, не хочется даже читать.
Ответ длякружкаЭсмарха
Вот так и живём, без больших букв, знаков препинания, с ошибками грамматическими, суржиком... И ничего нас не остановит, во время жажды общения
Это точно! Некоторые ещё и без гласных живут.
Некоторые ещё и без гласных живут.
Вірно (правильно) - давнє слово, що живе і в сучасній мові. Воно нізвідки не ’перетягнуте’, а існує з давніх часів. Ми маємо відмовлятись від тисячолітньої традиції тільки тому, що комусь помилково здається, що воно запозичене з російської?
Воно вживається в такому значенні в історичних документах (з 11 по 18 ст.), словниках Желехівського, кримського та Грінченка,Калиновича, працях Кониського, Грушевського, Драгоманова. Ствердження про кальку - це думка Антоненка-Давидовича. Вона не має наукового підгрунтя. Той же Антоненко-Давидович, роздаючи свої поради, відмічав, що в сучасній мові вірно замінює правильно.
Воно вживається в такому значенні в історичних документах (з 11 по 18 ст.), словниках Желехівського, кримського та Грінченка,Калиновича, працях Кониського, Грушевського, Драгоманова. Ствердження про кальку - це думка Антоненка-Давидовича. Вона не має наукового підгрунтя. Той же Антоненко-Давидович, роздаючи свої поради, відмічав, що в сучасній мові вірно замінює правильно.
Сейчас суржик- это модно.
Наберите в поисковике- репка клюб. Или почитайте
Даже придумали название- боевой суржик. Мы здесь на кидстаффе тоже боевым суржиком размовляем.
Наберите в поисковике- репка клюб. Или почитайте
Даже придумали название- боевой суржик. Мы здесь на кидстаффе тоже боевым суржиком размовляем.
Я так же точно могу сказать, что есть русский язык, а есть английский. Почему же так много людей говорят на русско-английском суржике? Все эти ’луки’, ’сникерсы’, ’селфи’ - не что иное, как элементы суржика. И не говорите мне, что это заимствования - уж слишком их много, причем совсем ненужных. На стыке двух языков (т.е. на границе любых двух стран) всегда есть подобный суржик. Это нормальное языковое явление. Подобные суржики изучаются лингвистами и ни в коем случае не призираются.
что значит из западной? а из Киева или восточной на литературном русском пишут? Не смешите мои носки.
Я из Запорожья и никто из моего круга общение не говорит, а тем более не пишет на литературном русском языке, о грамотности написания я вообще молчу.
Не смешите мои носки. Я из Запорожья и никто из моего круга общение не говорит, а тем более не пишет на литературном русском языке, о грамотности написания я вообще молчу.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу