Популярные вопросы!
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий.
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Продовження теми
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-3686506
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Продовження теми
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-3686506
показать весь текст
3846
0
Добрий день! Можливо вам вже пропонували, я не читала всюбьему, проте вам було б набагато легше якби ви змогли виїхати десь у европу. Там в деяких країнах добре допомагають з житлом , а також є страховки що могли бьпокрити значну частину лікування. у тій же Німеччині наприклад
Дівчатка, добрий ранок! Поки є світло, то я пишу, бо розчулили ви мене за ці дні. Сьогодні проснулася від повідомлення, що Катя перерахувала гроші, а вчора від Іри і Майї. І позавчора був переказ. Так мені серце защіміло. Летять ракети, а від вас летять гроші. Які ви прекрасні! Дякую вам окремо кожній особисто. Я потім вже після свят відчитаюсь і напишу що там до чого.
У нас, напевно, як і у вас відключають світло. Діти мої дуже неспокійні стали і вдень, і вночі. На рахунок виїзду, то я буду їхати тільки тоді, коли буде гаряче у нас. Не можу я їхати з такими дітьми. По-перше, дуже важко фізично то зробити. Двоє-це не одна дитина. По-друге, вони зараз кричать. Як я кудись поїду, щоб людям зіпсувати життя? Я тут, де усе підлаштовано під них, не можу іноді справитися. Хоч сідай і плач, а дай тако десь поза звичною обстановкою, то це взагалі буде капець. Зрозуміло, що якщо буде пряма загроза моім дітям, то я буду рятувати їх, але поки ми дома. І усі мої мамочки так дома, в кого важкі діти. Поїхали тільки ті, в кого діти легші. Дівчатка, ви д розумієте усе і так, без пояснень моїх. Ну уявіть тако себе на моєму місці. Ну дай вам тако зараз дві дитини, у яких ДЦП, а крім того ще купа усього:крики, нерви, псіхи…Впасти можуть і все розпухне, вдавитися, коли чується погано, запихнути у вухо/ніс, наприклад, намистину або і в ухо і в ніс одночасно )) То не для слабонервних )))
І реабілітація найкраща в нас. Усі дівчата, які виїхали за кордон, то звідти ідуть сюди на реабілітацію і знову повертаються. Як такої фізичної реабілітаціі там не має, того і закордонні пацієнти їдуть усі сюди аби там було на такому рівні, то ніхто б сюди на тисячі кілометрів не їхав.
Я з дітьми зараз просто загружаюся роботою. Просто, щоб не починали верещати, то працюємо. Листівочки собі робимо )) і вони ж хочуть це робити. Простнаються не світ, не зоря і кажуть-ходи листівки робити ))) Таке, дівчатка.
Ще печальна новина-помер наш професор Козявкін. Він любив моїх дітей і вони його любили. Я ще влітку з ним дуже довго розмовляла. І він був безвідмовною людиною. За усі роки жодного разу не відмовив мені, коли я про щось просила. Як родич помер, так мені якось гірко було, бо ми разом витягували цих дітей. Але лишилась його методика і клініка, бо він вже останні роки сам нічого не робив.
Я вирішила записати дітей на курс лікування вже з нового року. Відразу запишуся, щоб собі планувати, якщо можна щось планувати, коли війна. Але так хоч якась надія буде. Правда?
З наступаючим новим роком, добрі люди, які тут зібратися для доброї справи. Нехай 23 рік буде переможний. Миру нам усім.
Безмежно вдячна усім, хто тягне нас і перетягує у 2023 рік )))
У нас, напевно, як і у вас відключають світло. Діти мої дуже неспокійні стали і вдень, і вночі. На рахунок виїзду, то я буду їхати тільки тоді, коли буде гаряче у нас. Не можу я їхати з такими дітьми. По-перше, дуже важко фізично то зробити. Двоє-це не одна дитина. По-друге, вони зараз кричать. Як я кудись поїду, щоб людям зіпсувати життя? Я тут, де усе підлаштовано під них, не можу іноді справитися. Хоч сідай і плач, а дай тако десь поза звичною обстановкою, то це взагалі буде капець. Зрозуміло, що якщо буде пряма загроза моім дітям, то я буду рятувати їх, але поки ми дома. І усі мої мамочки так дома, в кого важкі діти. Поїхали тільки ті, в кого діти легші. Дівчатка, ви д розумієте усе і так, без пояснень моїх. Ну уявіть тако себе на моєму місці. Ну дай вам тако зараз дві дитини, у яких ДЦП, а крім того ще купа усього:крики, нерви, псіхи…Впасти можуть і все розпухне, вдавитися, коли чується погано, запихнути у вухо/ніс, наприклад, намистину або і в ухо і в ніс одночасно )) То не для слабонервних )))
І реабілітація найкраща в нас. Усі дівчата, які виїхали за кордон, то звідти ідуть сюди на реабілітацію і знову повертаються. Як такої фізичної реабілітаціі там не має, того і закордонні пацієнти їдуть усі сюди аби там було на такому рівні, то ніхто б сюди на тисячі кілометрів не їхав.
Я з дітьми зараз просто загружаюся роботою. Просто, щоб не починали верещати, то працюємо. Листівочки собі робимо )) і вони ж хочуть це робити. Простнаються не світ, не зоря і кажуть-ходи листівки робити ))) Таке, дівчатка.
Ще печальна новина-помер наш професор Козявкін. Він любив моїх дітей і вони його любили. Я ще влітку з ним дуже довго розмовляла. І він був безвідмовною людиною. За усі роки жодного разу не відмовив мені, коли я про щось просила. Як родич помер, так мені якось гірко було, бо ми разом витягували цих дітей. Але лишилась його методика і клініка, бо він вже останні роки сам нічого не робив.
Я вирішила записати дітей на курс лікування вже з нового року. Відразу запишуся, щоб собі планувати, якщо можна щось планувати, коли війна. Але так хоч якась надія буде. Правда?
З наступаючим новим роком, добрі люди, які тут зібратися для доброї справи. Нехай 23 рік буде переможний. Миру нам усім.
Безмежно вдячна усім, хто тягне нас і перетягує у 2023 рік )))
Доброго дня! пані Любо , Ви як завжди дивуєте нас своїми виробами, дуже гарні, хлопці молодці. Так,зараз одне бажанняч у всіх, миру нам і перемоги.
Добрий вечір! Дуже хочу відчитатися за гроші, які прийшли від вас. Це усі гроші, які надходили з 17 листопада і по сьогоднішній день, бо по 17 включно я відчиталась )) Безмежно дякую вам за кожну вашу гривню. Вони усі складаються для моїх хлопців, щоб нам попасти на лікування. З боргами я розрахувалася сама, з ваших грошей я не брала ні копійки. Довго, бо там сума була велика, а мені не було звідки брати ті гроші, самі розумієте. Але це вже абсолютно чиста сторінка з тими боргами, за все-все розрахувалася. Добре, що люди могли почекати і мене не підганяли. І ваші перерахунки я не могла витрачати, бо то якось не дуже чесно. Нехай ці перекази будуть такою доброю надією, що ми зможемо поїхати на лікування.
З 17 листопада прийшли гроші
Шаповал Наталія-300 грн
Гігера Ірина-400 грн
Гігера Ірина-300 грн
Ivanna Malik-300 грн
Термінал самообслуговування м.Одеса, вул. Бугаївська-995 грн
Писарчук Ганна-100 грн
Зарахування переказу-200 грн
Гуржуєнко Майя-1000 грн
Гігера Ірина-500 грн
Kateryna Triebik-3000 грн
Тютюнник Дарія-400 грн
Гігера Ірина-750 грн
Підгайний Юрій-600 грн
Малащинська Юлія-1000 грн
За цей період зібрано 9846 грн.
Аби ви просто могли бачити усю ту мою вдячність, бо щось словами мені її важко передати так, щоб виказати вам усю свою вдячність. Дякую, безмежно дякую кожному!
З 17 листопада прийшли гроші
Шаповал Наталія-300 грн
Гігера Ірина-400 грн
Гігера Ірина-300 грн
Ivanna Malik-300 грн
Термінал самообслуговування м.Одеса, вул. Бугаївська-995 грн
Писарчук Ганна-100 грн
Зарахування переказу-200 грн
Гуржуєнко Майя-1000 грн
Гігера Ірина-500 грн
Kateryna Triebik-3000 грн
Тютюнник Дарія-400 грн
Гігера Ірина-750 грн
Підгайний Юрій-600 грн
Малащинська Юлія-1000 грн
За цей період зібрано 9846 грн.
Аби ви просто могли бачити усю ту мою вдячність, бо щось словами мені її важко передати так, щоб виказати вам усю свою вдячність. Дякую, безмежно дякую кожному!
Добрий вечір! Сьогодні я таки записала дітей на курс лікування. На 19 червня 2023
Рахунок трошки пізніше покажу, бо клініка зараз не працює, у них канікули )) Приходить бухгалтер і все рахує, а тоді виставляють рахунок. Я зробила запит і тепер чекатиму на той рахунок. Я його так боюся, бо розумію, що ціни ж, напевно, вже зовсім інші. Як тільки мені його пришлють, то я відразу тут розміщу.
Безмежно вдячна тим, хто і без того рахунку мені перераховує гроші на лікування Артема і Давида. Дякую вам за таку довіру до мене. Ви знаєте, що я все до копійки складаю і все тільки на лікування. За кожну вашу гривню я відчитаюся.
Ми з хлопцями сьогодні терміново робили листівки «Бавовна» на благодійний аукціон для ЗСУ. Хочеться бути причетними до Перемоги, хочеться допомогти, а ми ж ніяк більше і не можемо, тільки так, роблячи листівки. Перед тим мої хлопці викричалися, бо світло виключили. Раніше такого не було, а тепер кричать до хрипоти і питають чи включать.
Ось що в нас вийшло. Такі милі ))
Рахунок трошки пізніше покажу, бо клініка зараз не працює, у них канікули )) Приходить бухгалтер і все рахує, а тоді виставляють рахунок. Я зробила запит і тепер чекатиму на той рахунок. Я його так боюся, бо розумію, що ціни ж, напевно, вже зовсім інші. Як тільки мені його пришлють, то я відразу тут розміщу.
Безмежно вдячна тим, хто і без того рахунку мені перераховує гроші на лікування Артема і Давида. Дякую вам за таку довіру до мене. Ви знаєте, що я все до копійки складаю і все тільки на лікування. За кожну вашу гривню я відчитаюся.
Ми з хлопцями сьогодні терміново робили листівки «Бавовна» на благодійний аукціон для ЗСУ. Хочеться бути причетними до Перемоги, хочеться допомогти, а ми ж ніяк більше і не можемо, тільки так, роблячи листівки. Перед тим мої хлопці викричалися, бо світло виключили. Раніше такого не було, а тепер кричать до хрипоти і питають чи включать.
Ось що в нас вийшло. Такі милі ))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу