Популярные вопросы!
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий.
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Продовження теми
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-3686506
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Продовження теми
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-3686506
показать весь текст
3846
0
Я це зробила! )) Записала Артема і Давида на курс лікування. На 19 червня. Ось рахунок. Я його трохи прикрасила сердечками і це такий в мене захист від шахраїв. Перепрошую, не лякайтеся, але я не вмію зробити, щоб було правильно і гарно, то нехай будуть ті сердечка )) А кому треба, то я вишлю в особисті усі документи і нормальний рахунок без малювання мого. Зараз дуже багато шахраїв, дуже. А з цими сердечками, то вже точно в ніякий фонд чи ще куди не відправлять рахунок.
До збору 75885 грн. Але у нас є вже трохи.
З тих усіх грошей, які перераховувались і я тихенько складала гривню до гривні. Є 19000 грн. А точніше-19228 грн.
Так, це для мене величезна сума, але в мене не було істерики, коли я побачила рахунок. Якось вірю, що все вийде.
Я не втомлюся дякувати вам. Ви робите якусь дивовижну справу у війну. Важко, так важко усім, але гроші збираються. Ми ж не можемо не перемогти у цій війні, бо ми якась неймовірна сила добра. Дякую вам! За усе дякую! За добрі слова і підтримку тут. Дякую, дівчатка, що підтримуєте тему. Вже б цієї теми не було, якби не ви. Дякую кожному, хто перераховує гроші. За кожну гривню дякую. Обіймаємо усіх і цьомаємо ))
До збору 75885 грн. Але у нас є вже трохи.
З тих усіх грошей, які перераховувались і я тихенько складала гривню до гривні. Є 19000 грн. А точніше-19228 грн.
Так, це для мене величезна сума, але в мене не було істерики, коли я побачила рахунок. Якось вірю, що все вийде.
Я не втомлюся дякувати вам. Ви робите якусь дивовижну справу у війну. Важко, так важко усім, але гроші збираються. Ми ж не можемо не перемогти у цій війні, бо ми якась неймовірна сила добра. Дякую вам! За усе дякую! За добрі слова і підтримку тут. Дякую, дівчатка, що підтримуєте тему. Вже б цієї теми не було, якби не ви. Дякую кожному, хто перераховує гроші. За кожну гривню дякую. Обіймаємо усіх і цьомаємо ))
У Артема і Давида завтра день народження!
Цей день особливий для мене, бо змінив повністю моє життя. Я стала іншою. Я про таке не мріяла. Ніяка мама не мріє, щоб у неї народилася хвора дитина. Але в житті таке трапляється. От народилися мої хлопці такі маленькі по 1 кг і не захотілося їм лежати в животику маминому 9 місяців, а в 6 місяців вирішили, що хватить ))
Зараз дивлюся на своїх хлопчаків і розумію, що це така болюча нездійсненна моя мрія. Знаєте, скільки разів я собі уявляла їх іншими? В моїх мріях ким тільки вони не були. І на музичних інструментах грали(Артем-на гітарі, а Давид-на саксофоні), і на різні гуртки ходили, танцювали бальні танці і в них були б найкращі партнерки, змагалися в спорті(я навіть точно знаю хто б який вид спорту обрав) Я можу дозволити собі тільки мріяти і уявляти. Вони точно не будуть спортсменами, артистами, музикантами, на жаль. Але вони вміють вистукувати в ритм будь-яку мелодію і їм подобається музика. Ще вони класно займаються на ЛФК, крекчуть, стогнуть, сваряться, а іноді і плачуть, але ж займаються. І танцювати вони вміють і люблять по-своєму. І любити всіють як ніхто інший. І я їх люблю безмежно. Саме таких, які вони є. Не завжди мрії збуваються-це правда, але я буду собі мріяти, щоб жити далі. І буду боротися стільки, скільки зможу. Це таке материнське особливе життя, коли розумієш, що нічого головнішого в твоєму житті немає. І скільки б років їм не було, які б важкі вони не були, яка б стара і не зовсім здорова ти сама не була, а треба рухатися вперед. Зараз я мрію, щоб моїм діти змогли пройти лікування. Щоб їм не боліло, щоб стало краще. Повірте, що аби я бачила, що немає ніякого толку з того лікування, то я б і нікуди не їздила. То важко дуже з двома дітьми. Але я не маю права не допомогти їм, коли бачу, що це лікування допомагає. Якщо хтось може і має бажання допомогти, то допоможіть, будь ласка. Я сама не можу справитися. Я розумію, що може вже задовбала вас усіх зі своїми дітьми, але ж не просто так ця тема є. Значить, комусь це треба. Значить, не тільки я люблю цих Артема і Давида )) які не вміють танцювати бальні танці, які не можуть грати на музичних інструментах, які не змагаються на Олімпіаді ))) Дякую вам усім, хто любе їх. Вони хороші! Класнючі мої особливі хлопці. Найгарніші у цілому світі! І вони обов’язково стануть кращими! Вони є мої чемпіони! У них свої вершини, бо не кожен, з тих, хто здобув певних результатів в чомусь, зміг би досягнути тих наших вершин.
5363 5420 1757 0525 - карточка Приватбанка на моє імя.
Цей день особливий для мене, бо змінив повністю моє життя. Я стала іншою. Я про таке не мріяла. Ніяка мама не мріє, щоб у неї народилася хвора дитина. Але в житті таке трапляється. От народилися мої хлопці такі маленькі по 1 кг і не захотілося їм лежати в животику маминому 9 місяців, а в 6 місяців вирішили, що хватить ))
Зараз дивлюся на своїх хлопчаків і розумію, що це така болюча нездійсненна моя мрія. Знаєте, скільки разів я собі уявляла їх іншими? В моїх мріях ким тільки вони не були. І на музичних інструментах грали(Артем-на гітарі, а Давид-на саксофоні), і на різні гуртки ходили, танцювали бальні танці і в них були б найкращі партнерки, змагалися в спорті(я навіть точно знаю хто б який вид спорту обрав) Я можу дозволити собі тільки мріяти і уявляти. Вони точно не будуть спортсменами, артистами, музикантами, на жаль. Але вони вміють вистукувати в ритм будь-яку мелодію і їм подобається музика. Ще вони класно займаються на ЛФК, крекчуть, стогнуть, сваряться, а іноді і плачуть, але ж займаються. І танцювати вони вміють і люблять по-своєму. І любити всіють як ніхто інший. І я їх люблю безмежно. Саме таких, які вони є. Не завжди мрії збуваються-це правда, але я буду собі мріяти, щоб жити далі. І буду боротися стільки, скільки зможу. Це таке материнське особливе життя, коли розумієш, що нічого головнішого в твоєму житті немає. І скільки б років їм не було, які б важкі вони не були, яка б стара і не зовсім здорова ти сама не була, а треба рухатися вперед. Зараз я мрію, щоб моїм діти змогли пройти лікування. Щоб їм не боліло, щоб стало краще. Повірте, що аби я бачила, що немає ніякого толку з того лікування, то я б і нікуди не їздила. То важко дуже з двома дітьми. Але я не маю права не допомогти їм, коли бачу, що це лікування допомагає. Якщо хтось може і має бажання допомогти, то допоможіть, будь ласка. Я сама не можу справитися. Я розумію, що може вже задовбала вас усіх зі своїми дітьми, але ж не просто так ця тема є. Значить, комусь це треба. Значить, не тільки я люблю цих Артема і Давида )) які не вміють танцювати бальні танці, які не можуть грати на музичних інструментах, які не змагаються на Олімпіаді ))) Дякую вам усім, хто любе їх. Вони хороші! Класнючі мої особливі хлопці. Найгарніші у цілому світі! І вони обов’язково стануть кращими! Вони є мої чемпіони! У них свої вершини, бо не кожен, з тих, хто здобув певних результатів в чомусь, зміг би досягнути тих наших вершин.
5363 5420 1757 0525 - карточка Приватбанка на моє імя.
Пані Любо вітаю Вас і хлопчиків з днем народження! Бажаю всього найкращого і щоб збулася Ваша мрія!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу