Популярные вопросы!
Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий.
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Продовження теми
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-3686506
Звертаюся до вас з проханням про допомогу,з великою надією,що ви зможете допомогти моїм дітям.
на 11.12.17 р. назначено лікування,яке коштує 55000 грн в міжнародній клініці відновного лікування. Дуже важко знайти допомогу для таких підрощених діток.Важко пояснити,що по віку вони великі,а по розвитку як малесенькі дітки і все в нас дуже повільно проходитьЇ.Моі діти маленьки борці,яким дуже потрібна допомога.
У мене двоє хворих діток і вдвічі важче,бо сума на лікування велика. Вже просто руки опускаються,бо неможливо дивитися на дітей,яким можна допомогти,а коштів на це немає.
Ось тут є перевірена інформація минулорічна (тільки змінився номер карточки)
Карточка ПриватБанка 5363 5420 1757 0525 ( на ім*я мами хлопчиків Бойко Любов Миколаївни)
Ось маленька історія про моїх хлопчиків.
У хлопчиків-близнят Артема і Давида Бойко- дитячий церебральний параліч, аплазія правої нирки (по одній нирці у кожного хлопчика), загальне недорозвинення мови важкої міри,. Ми відчайдушно боремося, щоб вони могли красиво ходити, говорити, розвиватися. Дітки дуже стараються, і у них є успіхи! Те, що більшості діточок дається просто так, дарма, від природи, для моїх синів є подвигом.Ці маленькі плечі винесли і пережили вже таке, що не всякий дорослий витримає. Хлопченята народилися передчасно, шестимісячними, з множинними крововиливами в мозок. Вони не мали жодного природженого рефлексу, які є у усіх діточок, не подавали ознак життя і годувалися через зонд. Усупереч усім прогнозам лікарів, що Артем і Давид ніколи не зможуть ходити, говорити, чути і навіть тримати голову,ніколи не скажуть слово ’мама’ і ніколи не зроблять мене щасливою,- ми добилися вже дуже багато чого. Всі лікарі просили нас залишити дітей,які не подавали признаків життя,і жити далі без них.Казали,що діти будуть лежачими і це лише тягар на все життя.А я взяла ці маленькі комочки,принесла додому і почала боротися за їхнє місце в цьому житті. Так,мені дуже важко.Так,я потребую допомоги,бо всі ресурси вичерпані,але я не зупиняюся. Я знаю,що світ не без добрих людей і люди,прочитавши нашу історію, обов*язково захочуть допомогти моїм хлопчикам.
Дуже важка,щоденна праця, правильне лікування, бажання стати краще примушує нас постійно боротися і доводити, що не можна ставити хрест на таких дітках. Ми вже уміємо самостійно ходити (хоча і порушена координація рухів, деформовані стопи погіршують ходу і хлопчикам важко ходити), починаємо говорити, навчаємося за спеціальною методикою.Можливо це і мало,але,повірте,що для нас -це великий успіх.Неможливо просто описати все те,через що ми проходимо кожен день.Не знаю де беруться сили і у мене і у дітей,для того,щоб не опускалися руки,і для того,щоб рухатися вперед.Ми не маємо права зупинятися. Нам треба йти вперед і тільки вперед.
Щоб закріпити те, що досягнуто за роки важкої роботи, нам треба продовжувати лікування. Хлопчики ростуть, з´являються контрактури, слабкі м´язи не справляються, з´являються різні деформації і їх треба усувати, щоб просунутися хоч на маленький крок до повноцінного життя.
Ми зробили Артемчику надскладні операціі на стопах в інституті ортопедіі.Дитина була 6 місяців в гіпсах.Ми по-новому вчимо його ходити.Це дуже важко.
За ці роки відчайдушноі боротьби ми перепробували вже дуже багато всього,але найкраще нам допомагає лікування за методикою проф.Козявкіна.Після лікування є позитивна динаміка,діти піднімаються на сходинку вище.Так боляче через те, що черговий крок в розвитку Артема і Давида залежить від грошей.Це гірка правда.Ніяких горошей не вистачить,якщо дітей двоє з таким діагнозом.Тут тільки допомога небайдужих і чуйних людей може врятувати.Людей,які захочуть допомогти зовсім чужим діткам стати кращими.
Але ж чужих дітей не буває і всі діти плачуть однаково.
Подивіться на моїх красенів! Це ті дітки, про яких казали,що вони будуть лежачими,сліпими,глухими і ніколи не скажуть слово ’мама’. Це ті,які народились шестимісячними,по 1 кг кожен і не подавали признаків життя. Це ті,в яких мозок був залитий кров*ю від множинних крововиливів в мозок.Ми пройшли дуже багато,ми тяжко працюємо щоденно,з болем,зі сльозами,але нам потрібна допомога,щоб ми не зупинилися,щоб рухалися далі,щоб стати ще кращими.
Продовження теми
https://sovet.kidstaff.com.ua/advice-3686506
показать весь текст
3846
0
Доброго дня усім, хто заглядає в нашу тему. Я трошки пропала,але на то є причина. Ми були в санаторії. Все склалося якось так добре. Дівчатка мої, у яких важкі дітки віддали нам свої путівки, адміністрація погодилась на цю заміну. Скажу чесно, то був порятунок для мене. Вирватися з квартири, дітям свіже повітря і дитячий колектив. Не можу сказати, що я особисто змогла відпочити, бо самі розумієте який то для мами відпочинок, але діти мої трохи підлікувалися і дуже гарно відпочили. Усі дні була гарна погода. Процедури підбирала, бо там багато на розслаблення м’язів, а у моїх атонія, м’язи слабкі дуже, нам би нашкодило. Я дуже зважувала, щоб не нашкодити дітям, бо багато не означає добре.
Діти побули в колективі з такими ж дітками. Дуже гарно спілкувалися з дорослими і геть старшими. Моїх дітей увесь санаторій знав поіменно ))) Завжди підходили до мене усі і казали купу гарних слів, підтримували, допомагали. Казали, що я мати-героїня )))) Люди усі привітні. Не косилися, не обговорювали за плечами, не сердилися, коли мої діти заважали. Добродушні усі і класні. Бо у мене в практиці всяке було. Колись попались такі бабусі, які казали-куди не глянь ці інваліди-діти. Ще і на дискотеку їх ведуть.
На дискотеку я своїх також водила. Мені-то дуже хотілося в ліжечко скоріше, але я вела їх на дискотеку, бо розумію, що це єдине місце де мої можуть потанцювати. Що цієї дискотеки в їхньому житті може і не бути більше ніколи. Відпочиваючі гарно реагували, брали за ручки моїх хлопців в танцювали разом з ними. Я дьоргалася постійно, бо переживала, щоб не впали. Вони танцюють, але треба контролювати рухи, щоб не було проблем. Трошки і падали, але все добре закінчувалося.
Багато людей підходили до нас прощатися і сказали, що завдяки нам вони переглянули своє життя, переосмислили. То і добре )))) де б ще вони зустріли таку Любу і таких особливих моїх хлопців )))
Діти побули в колективі з такими ж дітками. Дуже гарно спілкувалися з дорослими і геть старшими. Моїх дітей увесь санаторій знав поіменно ))) Завжди підходили до мене усі і казали купу гарних слів, підтримували, допомагали. Казали, що я мати-героїня )))) Люди усі привітні. Не косилися, не обговорювали за плечами, не сердилися, коли мої діти заважали. Добродушні усі і класні. Бо у мене в практиці всяке було. Колись попались такі бабусі, які казали-куди не глянь ці інваліди-діти. Ще і на дискотеку їх ведуть.
На дискотеку я своїх також водила. Мені-то дуже хотілося в ліжечко скоріше, але я вела їх на дискотеку, бо розумію, що це єдине місце де мої можуть потанцювати. Що цієї дискотеки в їхньому житті може і не бути більше ніколи. Відпочиваючі гарно реагували, брали за ручки моїх хлопців в танцювали разом з ними. Я дьоргалася постійно, бо переживала, щоб не впали. Вони танцюють, але треба контролювати рухи, щоб не було проблем. Трошки і падали, але все добре закінчувалося.
Багато людей підходили до нас прощатися і сказали, що завдяки нам вони переглянули своє життя, переосмислили. То і добре )))) де б ще вони зустріли таку Любу і таких особливих моїх хлопців )))
Дякую усім вам за підтримку теми нашої! Дякую, що не забуваєте про нас!
А нам в грудні треба попасти на лікування )))
Зараз відчитаюся за усі надходження.
А нам в грудні треба попасти на лікування )))
Зараз відчитаюся за усі надходження.
Низький уклін від мене усім, кто допомагає моім хлопчикам попасти на лікування. За ці дні, коли нас не було, прийшли ваші гроші на карточку, на лікування Артема і Давида.
Хворостян Наталія -2000 грн
Фахрисламова Ірина -1000 грн
Височинський Олексій -500 грн
Смірнова Олена -70 грн
Фахрисламова Ірина -200 грн
Смірнова Олена -32 грн
Антонюк Олексій -200 грн
Бойчук Оксана -200 грн
Безмежно вдячна за таку допомогу!
Хворостян Наталія -2000 грн
Фахрисламова Ірина -1000 грн
Височинський Олексій -500 грн
Смірнова Олена -70 грн
Фахрисламова Ірина -200 грн
Смірнова Олена -32 грн
Антонюк Олексій -200 грн
Бойчук Оксана -200 грн
Безмежно вдячна за таку допомогу!
Пані Любо, дякуємо за новини і за позитивні фото :)
Віримо, що до грудня назбирається потрібна сума грошей і хлопці попадуть на лікування!
Віримо, що до грудня назбирається потрібна сума грошей і хлопці попадуть на лікування!
Пані Любо дуже гарна новина! Усім помічникам ,яким не байдужа доля хлопчиків міцного здоров’я та гарних здобутків!
Отличные новости! Пусть положительные впечатления останутся надолго и помогают мальчишкам в дальнейшем лечении!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Благотворительность!
Комментарии к ответу